Відмінності між версіями «Обговорення:Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.»
(Створена сторінка: Добрий день, Світлана Петрівна! до кола первинних джерел належать факти й першоджерела,...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Добрий день, Світлана Петрівна! до кола первинних джерел належать факти й першоджерела, до вторинних джерел відносяться підручники, монографії, статті, тобто джерела інформації, які отримані з першоджерел.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 15:41, 20 квітня 2016 (EEST) | Добрий день, Світлана Петрівна! до кола первинних джерел належать факти й першоджерела, до вторинних джерел відносяться підручники, монографії, статті, тобто джерела інформації, які отримані з першоджерел.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 15:41, 20 квітня 2016 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Стосовно питання щодо необєктивності фотознімків як історичних джерел, я цілком згодна, що учнівська молодь позбавлена стереотипного мислення в оцінці історичних процесів та явищ, що дозволяє їй шляхом роботи з фото-джерелами при оволодінні необхідних знань та навичок об'єктивно аналізувати запропонований матеріал та самостійно сприймати матеріал з історії свого народу. До того ж дитячому розуму характерне нестандартне мислення та творчий підхід до пізнання історичних явищ, відтак, нерідко дитина здатна побачити те, що не завжди запропоновано на візуальному джерелі. | ||
+ | Тому, при роботі з документами на уроці значна роль відводиться вчителю, який має виступити координатором пізнавальної діяльності, чітко дотримуючись послідовності у роботі з фотоматеріалами, адже від цього значною мірою залежить ефективність і якість отриманої інформації. | ||
+ | Робота з історичним документом має бути ретельно продумана вчителем, а джерела ретельно відібрані. І лише після цього приступаємо до роботи з документом. | ||
+ | Аналіз документа розпочинається з його візуального сприйняття, після чого обов'язково слідує визначення виду документа, з яким учень має справу, авторства, періоду створення, первинний чи вторинний, ступінь довіри до джерела тощо. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 16:09, 20 квітня 2016 (EEST) |
Поточна версія на 16:13, 20 квітня 2016
Добрий день, Світлана Петрівна! до кола первинних джерел належать факти й першоджерела, до вторинних джерел відносяться підручники, монографії, статті, тобто джерела інформації, які отримані з першоджерел.--Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 15:41, 20 квітня 2016 (EEST)
Стосовно питання щодо необєктивності фотознімків як історичних джерел, я цілком згодна, що учнівська молодь позбавлена стереотипного мислення в оцінці історичних процесів та явищ, що дозволяє їй шляхом роботи з фото-джерелами при оволодінні необхідних знань та навичок об'єктивно аналізувати запропонований матеріал та самостійно сприймати матеріал з історії свого народу. До того ж дитячому розуму характерне нестандартне мислення та творчий підхід до пізнання історичних явищ, відтак, нерідко дитина здатна побачити те, що не завжди запропоновано на візуальному джерелі.
Тому, при роботі з документами на уроці значна роль відводиться вчителю, який має виступити координатором пізнавальної діяльності, чітко дотримуючись послідовності у роботі з фотоматеріалами, адже від цього значною мірою залежить ефективність і якість отриманої інформації. Робота з історичним документом має бути ретельно продумана вчителем, а джерела ретельно відібрані. І лише після цього приступаємо до роботи з документом. Аналіз документа розпочинається з його візуального сприйняття, після чого обов'язково слідує визначення виду документа, з яким учень має справу, авторства, періоду створення, первинний чи вторинний, ступінь довіри до джерела тощо.
--Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 16:09, 20 квітня 2016 (EEST)