Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Чайкін І.М.»

Версія за 12:44, 25 квітня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:02, 29 лютого 2016 (EET)

Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

1. В останні роки з´явилося чимало узагальнюючих праць, які намагаються дати філософське обґрунтування інноваційним процесам, що відбуваються у сучасній освіті. Більшість авторів пов´язують розробку нової філософської методології сучасної освіти із становленням та розвитком одного з відгалужень філософії - філософії освіти, хоча тлумачення останньої до цього часу виділяється надзвичайною різноманітністю поглядів та підходів.

В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.(7. 36-48) Загалом українські вчені не мають загальноприйнятного тлумачення філософії освіти та предмету її досліджень, що може свідчити про незавершеність процесу становлення філософії освіти як науки. На що звертає увагу президент Академії педагогічних наук, академік В.Г.Кремень: 9 "… цей термін, як і предмет, потребує подальшого обговорення й уточнення, адже проблемне поле філософії освіти ще не склалося, хоча вже стали очевидними деякі напрямки, які виявляють місце освіти в життєдіяльності суспільства й становленні людини."(6.481) На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи. "Важливе значення для визначення сутності філософії освіти, на думку В.Г.Кременя, має з'ясування того, чим відрізняється "освічена людина" від "людини знаючої і компетентної", і що таке "людина культурна"- складний результат духовного розвитку чи просто "освічена або навчена".

1. Основними завданнями філософії освіти є:

- аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та досліджень спрямованості стратегічних змін у освіти; - вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; Основними завданнями соціології освіти є: - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; - оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; - аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; - виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; - визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:22, 18 березня 2016 (EET)

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:03, 2 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

1. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь значно складніше, ніж традиційна освіта.
2. Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти:

У Німеччині в середині 60-70-х років у ФРН відбулося реформування школи. Результатом реформи змісту освіти стали: посилення наукового характеру учбового матеріалу; орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів у ході модернізації навчальних планів, програм і підручників всіх типів шкіл; розширення мереж факультативних і обов’язкових учбових дисциплін, запровадження інтегрованих курсів, включення сучасної проблематики в учбовий матеріал традиційних предметів. В результаті всіх перетворень значно розширились освітні можливості учнів. Внутрішня структура американських шкіл відрізняється багатьма специфічними особливостями. Крім поділу на потоки за тестовим відбором, учні класу часто розбиваються на різні групи в залежності від рівня знань з того чи іншого предмету. Справа в тому, що в американських школах не існує перевідних іспитів і всі учні переходять з класу в клас незалежно від своїх успіхів. Коли виясняється, що деякі учні класуне можуть засвоювати новий учбовий матеріал, їх об'єднують в окремі групи. При організації учбової роботи віддається перевага індивідуальним формам над колективними. Все менше значення в школах США надається класно-урочній системі, що замінюється індивідуальною роботою і навчанням в малих групах, з тим, щоб кожний учень просувався своїм темпом. «Учіння, — говориться в одному офіційному документі, — це індивідуальний процес, і кожна дитина повинна робити своє власне учіння» У Англії в 1988 р. був прийнятий Закон про реформу освіти. Сучасна шкільна реформа проводиться в таких основних напрямках: перегляд змісту, запровадження національної оцінки знань учнів, зміни в управлінні. До цього часу система освіти в країні була настільки децентралізованою, що учбові плани складались на рівні шкіл, а учителі самі розробляли учбові програми, користуючись рекомендаціями міністерства, екзаменаційними вимогами, методичними матеріалами, підготовленими урядовими і незалежними педагогічними організаціями. В Законі виділено положення про тестування в національному масштабі всіх учнів 7, 11, 14 і 16 років. Ці вікові межі відповідають основним стадіям навчання — в 7 років діти закінчують перший ступінь початкової школи, в 11 — початкову школу, в 14 — починається диференціація навчання, в 16 — молоді люди закінчують обов'язкову неповну середню школу. Одночасна розробка змісту освіти і способів оцінки знань сприяла їх взаємному збагаченню, давала уявлення про ефективність навчальних програм. Загальна освіта в Японії має свою дуже чітку структуру: початкова школа з початковим навчанням, трирічна середня школа першого ступеня і трирічна середня школа другого ступеня. У структурному плані система загальної освіти в Японії значною мірою нагадує американську. Однак це стосується в основному формальної побудови школи. За своїм змістом, а особливо за духом, японська школа унікальна. Японці наполегливо йшли до створення своєї власної системи освіти. І хоч в ході цього процесу були зроблені способи запозичення спочатку французьких і пруських, а в повоєнні роки американських зразків, соціальна історія японців і японські соціальні цінності заважали засвоєнню зарубіжних стандартів. В результаті поступово склалася справді японська шкільна система.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:22, 18 березня 2016 (EET)

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:35, 14 березня 2016 (EET)

Ваша відповідь:Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваше питання:позитивні моменти в інформатизації освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв’язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів та викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 12:39, 25 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:52, 14 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

1. Останнім часом своєчасною та надзвичайно актуальною стала ініціатива низки європейських країн щодо загальноосвітньої взаємно-узгодженої й толерантної підготовки людини до життя у «новій Європі», яка відома як Болонський процес. Болонський процес – це своєрідний рух освітніх національних систем до єдиних критеріїв і стандартів, які утверджуються в Європі. Головна його мета – консолідація зусиль наукової й освітянської громадськості та урядів для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти та науки у світовому вимірі, а також для підвищення ролі цієї системи у соціальних перетвореннях. Адже важливість освіти й освітньої співпраці в розвитку та зміцненні стійких, мирних і демократичних суспільств універсальна і підтверджується як першочергова.
2. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору. Наступний етап Болонського процесу відбувся в Празі 19 травня 2001 року. На саміті було виділено важливі елементи європейського простору вищої освіти, а саме: постійне навчання протягом усього життя; мотивоване залучення студентів до навчання; сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

Третій етап Болонського процесу відбувся в Берліні 18-19 вересня 2003 р. Четвертий саміт Болонського процесу був проведений 19-20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія). Саме тоді Україна була прийнята до країн, що входять до європейського освітнього простору та є учасниками Болонського процесу.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:38, 18 березня 2016 (EET)

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:14, 21 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді:

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Ігор Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:30, 24 березня 2016 (EET)

Ваша відповідь:

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:38, 7 квітня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:08, 20 квітня 2016 (EEST)