Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
Рядок 117: Рядок 117:
 
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
 
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
 
#Основними елементами дослідницької системи є:
 
#Основними елементами дослідницької системи є:
1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
+
 
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
+
1. Тема дослідження.  
 +
 
 +
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.  
 +
 
 
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
 
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
 +
 
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
 
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
 +
 
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
 
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
 +
 
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
 
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
+
 
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
+
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).  
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
+
 
 +
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.  
 +
 
 +
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).
 +
 
 
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
 
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
+
 
 +
11. Класифікація результатів.  
 +
 
 
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
 
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
 +
 
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
 
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
 +
 
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
 
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
 +
 
15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)
 
15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)
  

Версія за 16:13, 11 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні: -аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; -вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології: -вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; -оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; -аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності; -виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; -визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.

Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

  1. Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
  1. Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)




Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
  2. Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь:

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

Проведення та перевірка модульного контролю