Відмінності між версіями «Кролевецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Навчальний заклад сьогодні)
(Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події)
Рядок 6: Рядок 6:
 
==Історія навчального закладу==
 
==Історія навчального закладу==
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
директор - Бритова Олена Валентинівна, відмінник освіти України, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеню.
+
 
 +
Школо моя, рідна школа,
 +
                                                                      Казка тепла й доброти.
 +
                                                                      Стежка від тебе хрещата
 +
                                                                      В’ється в далекі світи.
 +
 
 +
  Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6 міста Кролевця має більш, ніж столітню історію свого існування. Коріння навчального закладу сягають у дореволюційний час, а крона охоплює сьогодення.
 +
  Історія школи складається з ряду етапів:
 +
І етап – церковно-приходська школа.
 +
 
 +
ІІ етап – післяреволюційний період.
 +
 
 +
ІІІ етап – новий період (1948-1993 рр.)
 +
 
 +
ІVетап – новітній період (з 1993 р. – до наших днів)
 +
 
 +
І етап – церковно-приходська школа
 +
 
 +
  Із розповідей старожилів дізнаємося, що навчання дітей у с. Андріївка (зараз це мікрорайон м. Кролевця) відбувалася в одній із кімнат заможного селянина . У кімнаті стояв стіл та лави, за якими вечорами сиділи діти і вчилися читати і писати. Вчителем на той час був дяк , або селянин Загребельний.. Точної дати існування такої хати – школи не збереглося.
 +
  У 1898 році стару попівську хату було перевезено на територію садиби Якова Гната, який погодився продати під школу невеличку ділянку землі трикутної форми непридатну для сільськогосподарських робіт.
 +
    Приміщення попівської хати включало дві кімнати: у першій була квартира для вчителя, а в другій – клас, де за довгими партами розміщувалося 20-25 учнів. Сидіти було дуже тісно. Разом  навчались учні 1- 3 класів. Із комплектом працював один учитель. Це була церковно-приходська школа де переважно вчили Закон Божий. Із цією метою перші уроки відводилися для попа.
 +
 
 +
ІІ етап – післяреволюційний період
 +
 
 +
  Після революції  до школи в селі Андріївка стали ходити всі діти, і в першу чергу діти сільської бідноти. У той час держава займалася питанням підготовки та працевлаштування вчителів. Першою серед них була Андріївська Олімпіада  Федорівна.
 +
  Школа на 1923 р. складалася із двох промислових приміщень,де розміщувалося 4 класи, від 1 по 4. Настав час коли початкова освіта стала обов’язковою. В архівних документах Андріївської школи збереглась інформація про перших керівників закладу – Муравського Михайла  Петровича – директора школи та Петренко Парасковію Кузьмівну – завідуючу школи з 1943 року. Вони нагороджені орденом «Знак Пошани» за високі досягнення в навчанні та вихованні учнів. Довгий час до війни працювали в школі – соколова Ганна Михайлівна, Дзеркальна Софія.
 +
ІІІ етап – новий період (1948 – 1993 рр.)
 +
 
 +
  У 1948 році на базі школи з’являється 5 клас. Згодом школа переходить на семирічне навчання. Із роками збагачується матеріальна база школи, поповнюється викладацький колектив молоддю: Сергієнко Євдокія Марківна, Назаренко Анастасія Овдіївна, Загороднюк Анастасія Павлівна, Мацак Микола Іванович. Але поступово шкільні приміщення стають тісними для семирічки.
 +
  З ініціативи вчителів та директора школи Мацака Миколи Івановича розпочалося будівництво нового приміщення школи на шість класних кімнат.   
 +
  Нове приміщення школи відкрило свої двері 1 вересня 1960 року (нині це приміщення Станції юних натуралістів). Школа стала восьмирічною. Було створено майстерню по обробці дерева і металу. А вечорами приміщення використовувалося для навчання молоді в 9-11 класах.
 +
  Створювалися навчальні кабінети з фізики та хімії, біології, обладнали спортивний майданчик. Навчально – виховний процес вели 19 вчителів.
 +
  Із виходом на пенсію старої гвардії вчителів (1980-1983 рр.) школа поповнилася молодими кадрами.
 +
IV етап – новітній ( з 1993 р. –до наших днів)--[[Користувач:Федорець Людмила Олександрівна|Федорець Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Федорець Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:52, 21 червня 2016 (EEST)
  
 
===Кращі викладачі===
 
===Кращі викладачі===

Версія за 13:56, 21 червня 2016

Сумська приватна гімназія "Просперітас"

м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52

Історія навчального закладу

Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події

Школо моя, рідна школа,

                                                                      Казка тепла й доброти.
                                                                      Стежка від тебе хрещата
                                                                      В’ється в далекі світи.
 Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6 міста Кролевця має більш, ніж столітню історію свого існування. Коріння навчального закладу сягають у дореволюційний час, а крона охоплює сьогодення.
  Історія школи складається з ряду етапів:

І етап – церковно-приходська школа.

ІІ етап – післяреволюційний період.

ІІІ етап – новий період (1948-1993 рр.)

ІVетап – новітній період (з 1993 р. – до наших днів)

І етап – церковно-приходська школа

  Із розповідей старожилів дізнаємося, що навчання дітей у с. Андріївка (зараз це мікрорайон м. Кролевця) відбувалася в одній із кімнат заможного селянина . У кімнаті стояв стіл та лави, за якими вечорами сиділи діти і вчилися читати і писати. Вчителем на той час був дяк , або селянин Загребельний.. Точної дати існування такої хати – школи не збереглося.
  У 1898 році стару попівську хату було перевезено на територію садиби Якова Гната, який погодився продати під школу невеличку ділянку землі трикутної форми непридатну для сільськогосподарських робіт.
   Приміщення попівської хати включало дві кімнати: у першій була квартира для вчителя, а в другій – клас, де за довгими партами розміщувалося 20-25 учнів. Сидіти було дуже тісно. Разом  навчались учні 1- 3 класів. Із комплектом працював один учитель. Це була церковно-приходська школа де переважно вчили Закон Божий. Із цією метою перші уроки відводилися для попа.
  

ІІ етап – післяреволюційний період

  Після революції  до школи в селі Андріївка стали ходити всі діти, і в першу чергу діти сільської бідноти. У той час держава займалася питанням підготовки та працевлаштування вчителів. Першою серед них була Андріївська Олімпіада  Федорівна.
 Школа на 1923 р. складалася із двох промислових приміщень,де розміщувалося 4 класи, від 1 по 4. Настав час коли початкова освіта стала обов’язковою. В архівних документах Андріївської школи збереглась інформація про перших керівників закладу – Муравського Михайла  Петровича – директора школи та Петренко Парасковію Кузьмівну – завідуючу школи з 1943 року. Вони нагороджені орденом «Знак Пошани» за високі досягнення в навчанні та вихованні учнів. Довгий час до війни працювали в школі – соколова Ганна Михайлівна, Дзеркальна Софія.

ІІІ етап – новий період (1948 – 1993 рр.)

  У 1948 році на базі школи з’являється 5 клас. Згодом школа переходить на семирічне навчання. Із роками збагачується матеріальна база школи, поповнюється викладацький колектив молоддю: Сергієнко Євдокія Марківна, Назаренко Анастасія Овдіївна, Загороднюк Анастасія Павлівна, Мацак Микола Іванович. Але поступово шкільні приміщення стають тісними для семирічки.
  З ініціативи вчителів та директора школи Мацака Миколи Івановича розпочалося будівництво нового приміщення школи на шість класних кімнат.    
  Нове приміщення школи відкрило свої двері 1 вересня 1960 року (нині це приміщення Станції юних натуралістів). Школа стала восьмирічною. Було створено майстерню по обробці дерева і металу. А вечорами приміщення використовувалося для навчання молоді в 9-11 класах.
  Створювалися навчальні кабінети з фізики та хімії, біології, обладнали спортивний майданчик. Навчально – виховний процес вели 19 вчителів.
  Із виходом на пенсію старої гвардії вчителів (1980-1983 рр.) школа поповнилася молодими кадрами.

IV етап – новітній ( з 1993 р. –до наших днів)--Федорець Людмила Олександрівна (обговорення) 13:52, 21 червня 2016 (EEST)

Кращі викладачі

Кращі майстри

Відомі випускники

Василенко В. М. - лікар онколог; удостоєний посвідчення Народний лікар СРСР №1. Великих успіхів досягли наші колишні учні: Сергієнко Володимир Миколайович - інспектор кримінальної міліції у справах неповнолітніх, Сергієнко Віталій Андрійович - лікар -отоларинголог, Литвин Андрій Васильович - лікар -анастазіолог, брати Юрій та Леонід романенки, які очолюють підприємства "Агроліс" у м. Кролевці та у м. Тростянці, Больба Олександр Олександрович, місцевий письменник, який протягом багатьох років відвідує і підтримує нашу школу, Андрущенко Олександр Миколайович - директор комбікормового хлібозаводів.--Федорець Людмила Олександрівна (обговорення) 13:45, 21 червня 2016 (EEST)

Навчальний заклад сьогодні

1993 рік – визначальний для школи. Саме 1 вересня 1993 року відкрило двері сучасне, триповерхове, світле, просторе шкільне приміщення. І запросило до себе допитливих школярів.
  Приміщення школи – налічує 6000 кв. м, із 28 навчальними кабінетами,  ігровою кімнатою, багатою бібліотекою, методичним кабінетом, спортивним залом, актовим залом, їдальнею, навчально-дослідницькою ділянкою..Школі було присвоєно статус – Кролевецька загальноосвітня школа І – ІІІ  ступенів. На чолі школи стали професійні і мудрі керівники  - Лупенко Микола Миколайович – директор та Шкарупа Надія Василівна – завуч.
  У вересні 1995 року директор школи Лупенко Микола Миколайович на урочистій лінійці відкрив двері шкільного краєзнавчого музею. В музеї почала працювати група екскурсоводів – учнів, поступово були відкриті експозиції, які постійно поповнюються новими експонатами.
 Педагогіка співробітництва стала творчим підґрунтям школи №6, на якому колектив зводить величну і світлу будову знань, культури, добра. При цьому головним завданням освіти, як вважають педагоги школи, є моральний розвиток дитини, а навчання – основним.
  Кролевецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6  сьогодні – навчальний заклад, що забезпечує високий рівень якості знань та всебічний розвиток учнів на базі професіоналізму вчителів в ім’ збагачення інтелектуального, творчого потенціалу України.
  Сьогодні у шкільній родині працює 23 вчителі. Педагогічний колектив втілює в життя гасло «Більше поваги до учня, більше вимог до себе».
 За своє існування школа здійснила понад 107 випусків, це 1980 випускників.
  З 1993 року й по сьогодні незмінним директором школи є – Лупенко Микола Миколайович, завуч з виховної роботи з 2014 року – Мельник Надія Миколоївна.
  Тільки наполеглива праця педагогів, тісна співпраця з батьками дає можливість досягти високих результатів у навчанні та вихованні підростаючого покоління.--Федорець Людмила Олександрівна (обговорення) 13:48, 21 червня 2016 (EEST)

Автор статті(посилання на сторінку користувача)