Відмінності між версіями «Історія c.Іваниця»
(→Історія) |
(→Давні часи) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
===Давні часи=== | ===Давні часи=== | ||
+ | На наших теренах життя існувало з давніх давен бо тут був присутній головний чинник всього живого – вода. Річка Терн і була тим джерелом, що забезпечувало життя в межах її русла на протязі багатьох століть. Перші поселенці тут з’явилися ще в найдавнішому періоді кам’яного віку – палеоліті. Про це свідчать знайдені на правому березі р. Терн знаряддя первісної людини: кременева прив’язна сокира кам’яного віку (ІV – ІІІ тисячоліття до н. е) та кременеве конусне рубило. Ці та інші археологічні знахідки дають змогу говорити про існування якогось мисливського племені, яке ще за часів льодовикового періоду проживало в цих краях. В нижній частині села при оранці огородів часто знаходили фрагменти кераміки черняхівської культури. | ||
+ | |||
+ | ХІІ-ХІІІ ст.. – за місцевістю біля городка В′єхань ( на думку вчених залишки валу у сусідньому селі Городище належать саме В′єхані , яка згадується ще в Іпатіївському літописі під 1147 року) з часом закріплюється назва «іванівка». За висновками істориків, місця біля давніх городків, де відбувались обрядові дійства ( свята) мали такі назви: гульбище, Іванівна ( на честь святого Івана) та майдан. | ||
+ | 1358-1568р.р.- перебування цих земель у складі Великого Князівства Литовського, поява на «іванівці» Іваницького городища, спочатку очевидно, як захисної фортеці, а потім такі спустілі городища стають прилистком для робітників будних станів, селітряних варниць, пасічників та інших сезонних робітників. | ||
+ | |||
===Новий час=== | ===Новий час=== | ||
===Новітній період=== | ===Новітній період=== |
Версія за 16:26, 21 червня 2016
Зміст
- 1 Назва
- 2 Географія
- 3 Населення
- 4 Органи влади
- 5 Економіка
- 6 Медицина
- 7 Освіта
- 8 Культура
- 9 Релігія
- 10 Спорт
- 11 Пам'ятки архітектури, історії та культури
- 12 Персоналії
- 13 ЗМІ
- 14 Пошта, зв'язок, банківська сфера
- 15 Цікаві факти
- 16 Фотогалерея
- 17 Примітки та посилання
- 18 Джерела
- 19 Література
- 20 Ресурси інтернету
- 21 Автор статті(посилання на сторінку користувача)
Назва
Пошуковий загін Іваницької ЗОШ І – ІІ ступенів зацікавився історією виникнення свого села, тому звернувся за матеріалами до односельчанина, любителя історії та старовини Попереки Григорія Івановича. З його слів ми довідалися таку історію.
Географія
Розташування
Село Іваниця розташоване15 км на північний схід від районного центру, за 45 км від залізничної станції Ромни і за 85 км на захід від обласного центру.
Клімат
Серед зелені природи, оточеної мішаними лісами, розташоване наше село. Воно є одним із найкрасивіших сіл району.
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
Іваниця – село Недригайлівського району Сумської області, центр сільської ради, розташоване на правому березі річки Терн за у зелені садів - яблунь, груш, вишень, слив. Особливо прекрасною є природа села в той період, коли цвітуть сади. Більша частина села розташована на підвищеній місцевості, а решта в низовинній частині правобережжя Терну.
Історія
Першим жителем був Іван Токмань (переселенець з Хоружівки) За ім’ям першого переселенця було названо наше село Іваниця в кінціц ХVІІІ. Поселився Іван Токмань біля річки, а потім їх заселення проходило біля річки.Найближчими сусідами є деркачівці.
Давні часи
На наших теренах життя існувало з давніх давен бо тут був присутній головний чинник всього живого – вода. Річка Терн і була тим джерелом, що забезпечувало життя в межах її русла на протязі багатьох століть. Перші поселенці тут з’явилися ще в найдавнішому періоді кам’яного віку – палеоліті. Про це свідчать знайдені на правому березі р. Терн знаряддя первісної людини: кременева прив’язна сокира кам’яного віку (ІV – ІІІ тисячоліття до н. е) та кременеве конусне рубило. Ці та інші археологічні знахідки дають змогу говорити про існування якогось мисливського племені, яке ще за часів льодовикового періоду проживало в цих краях. В нижній частині села при оранці огородів часто знаходили фрагменти кераміки черняхівської культури.
ХІІ-ХІІІ ст.. – за місцевістю біля городка В′єхань ( на думку вчених залишки валу у сусідньому селі Городище належать саме В′єхані , яка згадується ще в Іпатіївському літописі під 1147 року) з часом закріплюється назва «іванівка». За висновками істориків, місця біля давніх городків, де відбувались обрядові дійства ( свята) мали такі назви: гульбище, Іванівна ( на честь святого Івана) та майдан. 1358-1568р.р.- перебування цих земель у складі Великого Князівства Литовського, поява на «іванівці» Іваницького городища, спочатку очевидно, як захисної фортеці, а потім такі спустілі городища стають прилистком для робітників будних станів, селітряних варниць, пасічників та інших сезонних робітників.