Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.»
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
− | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | + | --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:50, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== |
Версія за 21:54, 19 жовтня 2016
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання. 1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні , проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.
2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня, Світлано Петрівно. Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.
--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Індивідуальні заняття ====
--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Консультації ====
--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:50, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Проведення та перевірка модульного контролю ====