Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Клець О.О.»
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
Рядок 121: | Рядок 121: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:04, 22 червня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:04, 22 червня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Доброго дня, Олександр Олексійович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2, не пройшли тестування. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:26, 5 жовтня 2015 (EEST) |
Версія за 11:30, 5 жовтня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:04, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Щоб узагальнити всі знання про освітній процес,зробити висновки про стан освіти і намітити шляхи її вдосконалення.
- Завдання філософії:аналіз і осмилення сучасного стану освіти та виявлення найбільш оптимальних способів структуризації педзнань. Завдання соцології: вивчення потреб в освіті, визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:14, 25 травня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:44, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. Відповідно до Конституції в Україні обов’язковою є загальна і середня освіта. Професійна освіта є бажаною та необхідною і здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи. Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами. Структура системи освіти включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, позашкільне навчання і виховання, самоосвіту. Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є: • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина; • забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її інди- відуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя. Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати: • реформування системи освіти на основі філософії «лю- диноцентризму» як стратегії національної освіти; • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу; • модернізація структури, змісту й організації освіти на за- садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; • створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти; • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді; • забезпечення доступності та неперервності освіти впро- довж життя; • формування здоров’язбережного середовища, екологіза- ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу; • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- вищення якості освіти на інноваційній основі; • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; • забезпечення національного моніторингу системи освіти; • підвищення соціального статусу педагогів; • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.
- Американський підхід, азійський та європейський підходи.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:22, 25 травня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:12, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Позитивні моменти в інформатизації освіти: створення єдиного освітнього простору; активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій; синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання; створення системи випереджаючої освіти. виникнення нового напрямку діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки). формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя тощо .--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:26, 25 травня 2015 (EEST)
Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:16, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти).
- Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:31, 25 травня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:22, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука (або псевдонаука) - діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених науковими методами і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.
- Основні елементи дослідницької системи:1.Тема дослідження 2. Мета 3. Обєкт та предмет 4. Мета 5. Гіпотеза 6. Принципи 7. Методи 8. Критерії 9. Результати 10.Оцінка.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:36, 25 травня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановний Олександр Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:48, 5 червня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 11:25, 14 серпня 2015 (EEST)
Доброго дня, Шановний Олександр Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:52, 15 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:37, 15 вересня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Олександр Олексійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:49, 8 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати ї молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньої моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися вирлобити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими винятками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише послабити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 11:29, 14 серпня 2015 (EEST)
Доброго дня, Олександр Олексійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:26, 22 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:04, 22 червня 2015 (EEST)
Доброго дня, Олександр Олексійович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2, не пройшли тестування.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:26, 5 жовтня 2015 (EEST)