Відмінності між версіями «Новотроїцьке городище сіверян»
(→Характер поселення) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Характер поселення== | ==Характер поселення== | ||
| − | Новотроїцьке городище, що належало представникам роменської культури, розташоване на території села Пристайлове Лебединського району Сумської області. Пам’ятка відома з початку ХХ ст., у 1948 році обстежена, у 1952-54 — повністю розкопана І.Ляпушкіним. Дослідник датує Новотроїцьке городище VIII-IX століттями. | + | Новотроїцьке городище, що належало представникам роменської культури, розташоване на території села Пристайлове Лебединського району Сумської області. Пам’ятка відома з початку ХХ ст., у 1948 році обстежена, у 1952-54 — повністю розкопана І.Ляпушкіним. Дослідник датує Новотроїцьке городище VIII-IX століттями. |
Городище розташоване на мисі правого високого корінного берега р. Псел. З висоти в 70 метрів добре було видно далекі околиці, і вороги не могли підійти до поселення непоміченими. | Городище розташоване на мисі правого високого корінного берега р. Псел. З висоти в 70 метрів добре було видно далекі околиці, і вороги не могли підійти до поселення непоміченими. | ||
Як і у всіх укріплених поселеннях мисового типу, одна із сторін селища не мала природного захисту і її прикривав широкий рів. Жодних слідів дерев'яної оборонної стіни по краях майданчика не виявлено, хоча можливо, що яке-небудь дерев'яне обгороджування спочатку існувало. | Як і у всіх укріплених поселеннях мисового типу, одна із сторін селища не мала природного захисту і її прикривав широкий рів. Жодних слідів дерев'яної оборонної стіни по краях майданчика не виявлено, хоча можливо, що яке-небудь дерев'яне обгороджування спочатку існувало. | ||
Версія за 21:55, 21 травня 2017
Зміст
Характер поселення
Новотроїцьке городище, що належало представникам роменської культури, розташоване на території села Пристайлове Лебединського району Сумської області. Пам’ятка відома з початку ХХ ст., у 1948 році обстежена, у 1952-54 — повністю розкопана І.Ляпушкіним. Дослідник датує Новотроїцьке городище VIII-IX століттями. Городище розташоване на мисі правого високого корінного берега р. Псел. З висоти в 70 метрів добре було видно далекі околиці, і вороги не могли підійти до поселення непоміченими. Як і у всіх укріплених поселеннях мисового типу, одна із сторін селища не мала природного захисту і її прикривав широкий рів. Жодних слідів дерев'яної оборонної стіни по краях майданчика не виявлено, хоча можливо, що яке-небудь дерев'яне обгороджування спочатку існувало. Загальна площа городища 3500 кв.м
Житло та господарчькі споруди
Основні заняття
У господарських заняттях населення переважало землеробство. Землеробство в цей період в основному продовжувало залишатися підсічним. Воно не могло прогодувати багато людей, хоча і було дуже трудомістким, і не дозволяло створювати великі селища. За декілька років невеликі поля, насилу відвойовані в лісів, виснажувалися і переставали давати хороший урожай. Тому в багатьох місцях починається поступовий перехід до орного землеробства, яке дозволяло збільшити виробництво хліба. На зміну старим знаряддям праці приходять нові — рало, плуг, соха, проушна сокира та ін. Жителі Новотроїцького городища займались саме польовим орним землеробством, причому для обробки землі застосовувалося як рало, так і складніше знаряддя, забезпечене плуговим ножем (череслом). Про розвиненість землеробства свідчить широкий асортімент культурніх рослін, які тут вирощували, зокрема пшеніця, жито, ячмінь і просо. Пшениця культивувалася двох сортів — тверда й м'яка; жито — озимого сорту. Зерна всіх цих злаків знайдено на Новотроїцькому городищі
Окрім землеробства, значне місце в господарській діяльності селища займало скотарство. Аналіз кісткових залишків показує, що в основному переважали кістки домашніх тварин, причому провідне місце займала велика рогата худоба, за якою в кількісному відношенні слідували свиня, дрібна рогата худоба і кінь. На городищі Новотроїцкому відомі також знахідки кісток собаки і курки.
Поряд із землеробством і скотарством населення займалося і деякими сільськогосподарськими промислами, такими, як полювання та рибальство. З ремесл у сіверян, наскільки можна судити з археологічних знахідок, було досить розвинене гончарство, бондарне, столярне. Ремісниче виробництво також було складовою економічного життя і населення Новотроїцького городища
