Відмінності між версіями «Психологія Обуховська Ю.М.»

Версія за 12:45, 12 лютого 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:35, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня! Моє відповіді:

1. Гендер – це соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості у сфері освіти, у професійній діяльності, можливості доступу до влади, сексуальність, сімейну роль, репродуктивну поведінку.Це поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями.

2.Гендерні стереотипи – це сформовані в культурі узагальнені уявлення про те, як у дійсності поводять себе чоловіки та жінки. Сутність механізму стереотипізації полягає в приписуванні різноманітних характеристик на основі віднесення об’єкта, що спостерігається, до вже відомої категорії.Стереотипи приписують дівчатам пасивність, слухняність, емоційність, схильність до кооперації, орієнтацію на людей. Що стосується переваг, вважається, що дівчата цінують любов, спілкування і красу. До істинно чоловічих рис відносять агресивність, прагнення до лідерства, раціональність, змагальність, інструментальність. Що стосується переваг, чоловіки прагнуть до влади, цінують компетентність, майстерність і досягнення.Дівчата з невластивими їхній статі рисами характеру нерідко оцінюються хлопцями як своя людина. Таке ставлення, з одного боку, збільшує самолюбство дівчини, ставить її на однин рівень з хлопцями, а з другого, спотворює її статево-рольову ідентифікацію, провокує чималі особистісні труднощі.Для дівчаи головними соціальними ролями є сімейні ролі, для хлопчиків– професійні ролі. Хлопців прийнято оцінювати за професійним успіхам, дівчат – по наявності сім’ї та дітей. Дівчинці приписується перебування у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за взаємини в сім’ї. Хлопцям же пропонується включеність в суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї. В старшому віці відбувається чітко виявлений гендерний розподіл учнів, їхніх уподобань та інтересів на жіночі та чоловічі, що призводить до різних можливостей в інтелектуальній сфері та соціальних ролях.Змінюються самі культурні стереотипи маскулінності і фемінінності. Вони стають менш жорсткими і полярними, більш внутрішньо суперечливими, що видає їх конструктивістське походження. Традиційні риси в них переплітаються з новими, значно повніше враховується різноманітність індивідуальних ситуацій. І, що особливо важливо, вони значно частіше, ніж раніше, відображають жіночу точку зору. Серйозні трансформації відбуваються в шлюбно-сімейних відносинах. У міру того як старі економічні та соціальні функції сім'ї (як продуктивної одиниці, осередки споживання, основний середовища соціалізації дітей та ін) слабшають і здобувають підлегле значення, збільшується цінність духовної і психологічної близькості між членами сім'ї, будь то подружні або дитячо-батьківські відносини

3.Статева ідентифікація це прийняття хлопчиками і дівчатками чоловічої або жіночої ролі.Це становлення психологічної статі. Ще до школи діти проявляють знання про гендерні відмінності в іграшках, одязі, заняттях. За спостереженнями ряду дослідників, хлопчики вибирають для гри машинки, іграшкова зброя, маленькі інструменти, конструктор, дівчинки - ляльки, вбрання для ляльок або іграшки, пов'язані з домашнім господарством (наприклад, кухонне приладдя).З віком об'єм і зміст первинної статевої ідентичності дитини змінюються. Дитина у віці 10-11 років на етапі статевої ідентифікації. Він триває до початку періоду статевого дозрівання і визначається соматичними факторами – будовою тіла, виразом обличчя, зачіскою, мімікою, ходою, манерою поведінки. Саме цей час ми використовуємо для усвідомлення поведінкових реакцій хлопчиків і дівчаток шляхом проведення системи виховних заходів, організації уроків з урахуванням статевих відмінностей. В період статевої ідентифікації у підлітків з’являються специфічні сексуальні інтереси і потяг до протилежної статі. При цьому суттєву роль відіграють оточуюче середовище та ровесники. Цей період має свої особливості у хлопчиків і дівчаток. Внаслідок бурхливої фізіологічної перебудови діти стають емоційно нестійкими, ранимими. І при певних несприятливих обставинах такі реакції легко фіксуються. Часто у дитини фіксується тривожність, невпевненість. Не співпадання прискореного фізичного і раннього статевого розвитку з відставанням соціальної зрілості створює великі психологічні та міжособистісні проблеми. Підлітки стають чутливими до зауважень з приводу своєї зовнішності.Формування статевої ідентифікації породжує ряд важких для підлітка задач, і зокрема ускладнює спілкування. В присутності ровесників іншої статі підлітки особливо чутливі до іноді нетактовних зауважень, які, на їх думку, принижують гідність. Саме в підлітковому віці статева приналежність набуває для людини реального соціального значення. До цього періоду відмінності між хлопчиками і дівчатками менш виражені. А в цей період ці відмінності різко посилюються. Характер вимог до підлітка стає більш відмінним в залежності від статі. Саме з цього періоду статева приналежність починає визначати багато важливого – і життєві плани, і вибір професії, і сімейний стан у майбутньому. І в процесі самоствердження риси, які зв’язані зі статевою приналежністю, набувають все більшої актуальності. Це може породжувати невпевненість в собі, яка пов’язана з неуспіхом серед ровесників.Характерно, що у дівчат в більшій мірі виражені порушення емоційного плану – підвищена образливість, плаксивість, безпричинна зміна настрою, у хлопчиків – зміна поведінки та рухових реакцій. Вони стають більш шумними, непосидючими, їх дії супроводжуються відповідними рухами рук, ніг і т.д. Взаємовідносини між хлопчиками та дівчатками складаються іноді нерівно і навіть конфліктно. Відставання хлопчиків в рості в цей період досить боляче ними переживається, часто формує комплекси, а іноді і конфлікти.

4. Суспільство формує систему норм поведінки, яка дозволяє виконання певних ролей в залежності від біологічної статі індивіда. Відповідно, виникає жорсткий ряд уявлень про те, що є "чоловіче" і що є "жіноче" в даному суспільстві. Школа повинна давати учням можливість розвивати індивідуальні здібності та інтереси, незалежно від приналежності до тієї чи іншої статі, протистояти традиційним стандартам щодо статей. Для цього педагогічний колектив повинен володіти тендерної чутливістю, володіти методикою тендерного підходу до процесу тендерної соціалізації дівчаток і хлопчиків.Розв΄язання ґендерних проблем, формування та реалізація ґендерної політики як основи ґендерної культури, адаптація до світових умов ґендерної демократії визначаються необхідними і першочерговими такими нормативно-правовими актами як закон України "Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків" та концепція Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві. Педагогічний загал України має (але не використовує) широкі можливості реалізації державної політики забезпечення ґендерної рівності в суспільстві через відповідно організований в цьому напрямку навчально-виховний процес. Людина, яка має навіть мінімальний досвід педагогічної роботи, може з впевненістю відповісти, що підчас навчання в середній школі не враховуються ґендерні особливості дітей. Проявами вкорінення ґендерних стереотипів в школах залишається розподіл хлопців та дівчат для занять на уроках фізкультури та праці, відсутність ґендерного компоненту в програмах та підручниках, відношення вчителів до дітей не як до учнів, а як до хлопчиків та дівчаток. Для того, щоб педагогічні працівники враховували ґендерні особливості своїх вихованців, вчені-педагоги та психологи рекомендують, по-перше, знати свою ґендерну домінанту, по-друге, розуміти, яка вона є у кожного з дітей. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні важливо навчитись не тільки чітко диференціювати особливості ґендерного та статеворольового підходів в освіті, але й вчасно зрозуміти ефективність ґендерної освіти і безумовне її значення для гармонійного і повноцінного розвитку як особистості, так і всього суспільства.--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 12:34, 1 лютого 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю