Відмінності між версіями «С.Токарі»

Версія за 11:25, 25 жовтня 2017

Назва

с. Токарі, Сумського району, Сумської області

Географія

Розташування

Розташоване за 7 км від обласного центру - м. Суми

Клімат

є помірно континентальним, помірно вологим. Зима холодна, літо тепле.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи. Рослинний світ дуже різноманітний. Багато видів дерев, кущів, трав’янистих рослин. Серед них зустрічаються ті види, які занесені до Червоної Книги: проліска, зозулені черевички, конвалія та ін. Навколо села розташовані: сосновий та листяні ліси. В яких водяться такі тварини: зайці, лисиці, бобри, косулі, дикі кабани, лосі. Також у лісах живе багато видів різних пташок.

Історія

===Давні часи==часи Територія цього краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. Перші мешканці з’явилися 15 тисяч років тому. Підтвердженням цьому є те, що й сьогодні в районі токарівського лугу (за 1 км від вулиці Шевченка) знаходять уламки бивнів та зубів мамонтів і старовинного посуду (остання знахідка датується 2008 роком). На Токарівському торфовищі в 1921 році було знайдено плуг скіфських часів. Ця унікальна пам’ятка зберігається зараз у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею. зберігається зараз у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею. На токарівських землях було виявлено кілька черняхівських поселень. Одне з них, розташоване на західній околиці села, розміром 500мх80м, було досліджене в 1987 році. Тут були знайдені матеріали катакомбної культури раннього залізного віку, а також черняхівської культури, зокрема ліпна й гончарна кераміка, салтівський тарний посуд та рідкісна фібула із бронзи (застібка для накидки чи плаща) V ст. н. е. Занепад черняхівської культури пов’язують із навалою гунів у кінці IV ст. Протягом III – V ст. на Лівобережжі Дніпра існувала Київська культура. Про це свідчать окремі знахідки цього періоду, виявлені при археологічних розкопках у с. Токарі. У VII-IX ст. територія нашого краю була зайнята племінним союзом сіверян. Життя на цих землях дещо завмирає в XII-XIII ст., а з приходом золотоординської доби цей край є частиною «дикого поля». Страшним лихом для наших предків стали набіги кримських татар, що призвело до подальшого запустіння краю. У 1503 році у результаті перемир’я, підписаного князівством Литовськи і Російською державою до Росії відійшли землі Сумського району в тому числі і наші.

Новий час

У 60-х роках XXст. з Токарями возз’єдналося село Мала Чернеччина

Новітній період

У 2017 році с. Токарі разом із С. Безбриком утворили об’єднану територіальну громаду у с. Бездрику.

Населення

територію Токарів населяють люди різних національностей:українці (корінне населення), білоруси, грузини, чеченці, росіяни, молдовани, вірмени та ін. Усього – 2080 гомадян.

Органи влади

територія села входить до складу бездрицької сільської ради. Головою якої є Маркін О. В., староста села – Ткачук О. М. Повноваження місцевого самоврядування здійснює депутатський корпус. У сільській раді працює землевпорядник, касир, паспортист, нач. вус.

Економіка

Медицина

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Заклади спеціальної та вищої освіти

Культура

Релігія

Спорт

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Персоналії

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Фотогалерея

Примітки та посилання

Джерела

Література

Ресурси інтернету

c. Токарі, вільна енциклопедія

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Пимоненко Лариса Василівна