Відмінності між версіями «Втрачені храми міста Суми»
(→Вступ) |
(→Покровська церква) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Покровська церква == | == Покровська церква == | ||
| + | |||
| + | Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода. | ||
| + | В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм. | ||
| + | Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення. | ||
| + | Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го. | ||
| + | Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд». | ||
| + | В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі. | ||
== Церква Різдва Богородиці == | == Церква Різдва Богородиці == | ||
Версія за 21:34, 26 жовтня 2015
Зміст
Вступ
Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат. Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків. В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.
Покровська церква
Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода. В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм. Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення. Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го. Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд». В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.
