Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шутенко Т.Г.»
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | + | Доброго дня, Людмила Олександрівна! Мої відповіді: | |
Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку та соціалізації дітей і молоді;недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;недостатньо зорієнтовані структура і зміст професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики;не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів;в системі освіти не подолані факти корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;не забезпечено належний рівень психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу; недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів;неефективність управління системою та закладами освіти, недостатньо розвивається дитяче самоврядування, залучаються громадські інституції, роботодавці та інші користувачі освітніх послуг. | Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку та соціалізації дітей і молоді;недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;недостатньо зорієнтовані структура і зміст професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики;не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів;в системі освіти не подолані факти корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;не забезпечено належний рівень психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу; недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів;неефективність управління системою та закладами освіти, недостатньо розвивається дитяче самоврядування, залучаються громадські інституції, роботодавці та інші користувачі освітніх послуг. | ||
Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; | Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; | ||
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
- розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; | - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; | ||
- пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами. | - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами. | ||
| − | + | Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? | |
Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. | Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. | ||
| − | + | Функції вчителя – інформаційна і контролююча. Ініціатива учнів часто придушується, ніж заохочується. Суперництво, в боротьбі за кращу оцінку, переважає над співробітництвом. Страх перед покаранням, поганою оцінкою – провідна емоційна складова навчання. | |
Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.--[[Користувач:Шутенко Тамара Григорівна|Шутенко Тамара Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шутенко Тамара Григорівна|обговорення]]) 13:23, 9 травня 2015 (EEST) | Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.--[[Користувач:Шутенко Тамара Григорівна|Шутенко Тамара Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шутенко Тамара Григорівна|обговорення]]) 13:23, 9 травня 2015 (EEST) | ||
Версія за 13:31, 9 травня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:04, 30 березня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Доброго дня, Людмило Олександрівно! Мої відповіді: На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого часу формувалася нова галузь філософії - філософія освіти. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше. лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т.д. По-друге, нині філософія формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення "основ наук", що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
- Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; *вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: * вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; *оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; *аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення їїсоціальної цінності; *виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; *визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 22:14, 30 березня 2015 (EET)
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:15, 10 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука - псевдонаука, вчення, що описує реальний світ, але при цьому припускається певних помилок. Псевдонаука імітує науку, але за своєю суттю наукою не є.
- Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, предмет, завдання,гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення. --Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 21:18, 11 квітня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановна Тамара Григорівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:40, 14 квітня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Парадигма ж являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 18:23, 19 квітня 2015 (EEST)
Консультації
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:50, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна! Мої відповіді: Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку та соціалізації дітей і молоді;недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;недостатньо зорієнтовані структура і зміст професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики;не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів;в системі освіти не подолані факти корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;не забезпечено належний рівень психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу; недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів;неефективність управління системою та закладами освіти, недостатньо розвивається дитяче самоврядування, залучаються громадські інституції, роботодавці та інші користувачі освітніх послуг. Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; - здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства; - перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій; - створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей; - подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі; - удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами; - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами.
Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. Функції вчителя – інформаційна і контролююча. Ініціатива учнів часто придушується, ніж заохочується. Суперництво, в боротьбі за кращу оцінку, переважає над співробітництвом. Страх перед покаранням, поганою оцінкою – провідна емоційна складова навчання. Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 13:23, 9 травня 2015 (EEST)
