Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Клець О.О.»

Версія за 13:40, 25 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:04, 28 квітня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Щоб узагальнити всі знання про освітній процес,зробити висновки про стан освіти і намітити шляхи її вдосконалення.
2. Завдання філософії:аналіз і осмилення сучасного стану освіти та виявлення найбільш оптимальних способів структуризації педзнань. Завдання соцології: вивчення потреб в освіті, визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:14, 25 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:44, 5 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. Відповідно до Конституції в Україні обов’язковою є загальна і середня освіта. Професійна освіта є бажаною та необхідною і здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи. Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами. Структура системи освіти включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, позашкільне навчання і виховання, самоосвіту. Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є: • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина; • забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її інди- відуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя. Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати: • реформування системи освіти на основі філософії «лю- диноцентризму» як стратегії національної освіти; • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу; • модернізація структури, змісту й організації освіти на за- садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; • створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти; • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді; • забезпечення доступності та неперервності освіти впро- довж життя; • формування здоров’язбережного середовища, екологіза- ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу; • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- вищення якості освіти на інноваційній основі; • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; • забезпечення національного моніторингу системи освіти; • підвищення соціального статусу педагогів; • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.
2. Американський підхід, азійський та європейський підходи.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:22, 25 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:12, 12 травня 2015 (EEST)

Ваша відповідь: Позитивні моменти в інформатизації освіти: створення єдиного освітнього простору; активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій; синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання; створення системи випереджаючої освіти. виникнення нового напрямку діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки). формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя тощо .--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:26, 25 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:16, 12 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти).
2. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:31, 25 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олександр Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:22, 22 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Квазінаука (або псевдонаука) - діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених науковими методами і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.
2. Основні елементи дослідницької системи:1.Тема дослідження 2. Мета 3. Обєкт та предмет 4. Мета 5. Гіпотеза 6. Принципи 7. Методи 8. Критерії 9. Результати 10.Оцінка.--Клець Олександр Олексійович (обговорення) 13:36, 25 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю