Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гапон О.І.»
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Зміст сучасного розуміння парадигми освіти має обов язкові аспекти: |
| − | # | + | 1. погляд на майбутнє певної ділянки ділянки суспільної діяльності з метоюї її |
| + | кардинального вдосконалення. | ||
| + | 2. практичні дії по досягненню поставленої мети. | ||
| + | Парадигма освіти - це теоретичне обгрунтувана реорганізація освітньої системи на підставах нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. | ||
| + | #Сучасні зарубіжні підходи до освіти | ||
| + | 1. американський | ||
| + | 2. азійський | ||
| + | 3.Європейський | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 35: | Рядок 42: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | + | Для підвищення якості освітнього процесу потрібно використовувати інформаційні і комунікативні технології без яких ми вже не уявляемо своє життя,тому на часі є створення єдиного інформаційного простору,що в свою чергу сприятиме зростанню інформаційних потоків для забезпечення додаткових умов соціалізації,як вчителя так і учня,допоможе у формуванні творчих здібностей у розвитку комунікативних здібностей,допоможе у формуванні навичок колективної роботи та уміння співпрацювати. | |
| + | --[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна|обговорення]]) 10:31, 8 грудня 2015 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 45: | Рядок 53: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| + | 1. У чому полягає сутність Болонського процесу? | ||
| + | Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав. Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі: 1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. 2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. 3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. 4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування. | ||
| + | |||
| + | 2. Коли і ким було започатковано Болонський процес? | ||
| + | |||
| + | Інтеграція України до європейського освітнього простору відбувається у межах так званого Болонського процесу, започаткованого західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст. . У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано, повне і належне виконання їх на європейському, національному та інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010 рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору було відкладено до 2020 р. | ||
| + | --[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна|обговорення]]) 10:31, 8 грудня 2015 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 57: | Рядок 72: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | + | ||
| − | + | 1.Квазінаука-наукова форма діяльності.яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.Псевдонаука.лженаука. виникають окремі школи та напрямки. що очолюють відомі в свій час вчені,але вони вже не визнають.що їх таланти продуктивність праці вже вичерпалися!("свадібні генерали в науці").Наприклад," мічурінська біологія" 40-х років,знищення цитології.генетики.кібернетики..... | |
| + | |||
| + | 2.Основні елементи дослідницької системи: | ||
| + | 1.сутність,зміст і функції науки | ||
| + | 2.сили та засоби наукових рішень | ||
| + | 3.структура науково-дослідницької системи | ||
| + | 4.методологія | ||
| + | 5.наукова творчість | ||
| + | 6.мова науки.аргументація,опис та пояснення наукових здобутків | ||
| + | 7.статус науковця і наукова етика. | ||
| + | --[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна|обговорення]]) 10:31, 8 грудня 2015 (EET) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Версія за 11:35, 8 грудня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Оксана Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:55, 12 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Доброго дня, Оксана Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:51, 16 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Зміст сучасного розуміння парадигми освіти має обов язкові аспекти:
1. погляд на майбутнє певної ділянки ділянки суспільної діяльності з метоюї її кардинального вдосконалення. 2. практичні дії по досягненню поставленої мети. Парадигма освіти - це теоретичне обгрунтувана реорганізація освітньої системи на підставах нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Сучасні зарубіжні підходи до освіти
1. американський 2. азійський 3.Європейський
Доброго дня, Оксана Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:56, 2 вересня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Для підвищення якості освітнього процесу потрібно використовувати інформаційні і комунікативні технології без яких ми вже не уявляемо своє життя,тому на часі є створення єдиного інформаційного простору,що в свою чергу сприятиме зростанню інформаційних потоків для забезпечення додаткових умов соціалізації,як вчителя так і учня,допоможе у формуванні творчих здібностей у розвитку комунікативних здібностей,допоможе у формуванні навичок колективної роботи та уміння співпрацювати. --Гапон Оксана Іванівна (обговорення) 10:31, 8 грудня 2015 (EET)
Доброго дня, Оксана Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:22, 4 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: 1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав. Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі: 1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. 2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. 3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. 4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування.
2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?
Інтеграція України до європейського освітнього простору відбувається у межах так званого Болонського процесу, започаткованого західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст. . У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано, повне і належне виконання їх на європейському, національному та інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010 рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору було відкладено до 2020 р. --Гапон Оксана Іванівна (обговорення) 10:31, 8 грудня 2015 (EET)
Доброго дня, Оксана Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:45, 22 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Квазінаука-наукова форма діяльності.яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.Псевдонаука.лженаука. виникають окремі школи та напрямки. що очолюють відомі в свій час вчені,але вони вже не визнають.що їх таланти продуктивність праці вже вичерпалися!("свадібні генерали в науці").Наприклад," мічурінська біологія" 40-х років,знищення цитології.генетики.кібернетики.....
2.Основні елементи дослідницької системи: 1.сутність,зміст і функції науки 2.сили та засоби наукових рішень 3.структура науково-дослідницької системи 4.методологія 5.наукова творчість 6.мова науки.аргументація,опис та пояснення наукових здобутків 7.статус науковця і наукова етика. --Гапон Оксана Іванівна (обговорення) 10:31, 8 грудня 2015 (EET)
Індивідуальні заняття
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:54, 14 вересня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:22, 27 жовтня 2015 (EET)
Ваші відповіді:
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:45, 21 жовтня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Оксана Івановна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:52, 23 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:37, 9 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
