Відмінності між версіями «Шелехівське озеро»
(→Опис) |
(→Опис) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
{|border=1 | {|border=1 | ||
| − | | | + | |Площа поверхні |
| − | | | + | |0,07 rd/км2 |
|- | |- | ||
|3 | |3 | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| | | | ||
|} | |} | ||
| − | Площа поверхні – | + | Площа поверхні – |
Довжина – 0,7 км | Довжина – 0,7 км | ||
Ширина – 0,05-0,1 км | Ширина – 0,05-0,1 км | ||
Версія за 12:56, 4 червня 2015
Зміст
Повна назва пам'ятки природи
Шелехівське озеро
Місце знаходження
Сумська область, Лебединський район, на північ від села Межиріч
Опис
| Площа поверхні | 0,07 rd/км2 |
| 3 | 4 |
Площа поверхні – Довжина – 0,7 км Ширина – 0,05-0,1 км Витікають - потічок (права притока р.Псел) Острови - 1
Шелехівское озеро - гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення, рідкісне по красі і прозорості озеро, яке має прадавню історію. На думку учених, воно утворилося ще за часів льодовикового періоду.
Воно такого ж древнього походження як озера Байкал, Ладозьке, Онежське у Росіїі та озеро Вікторія у Африці. Величезні зрушення гори загородили дорогу талим водам і створили крижану водну чашу площею в 7 гектарів. До сьогоднішнього дня озеро не втратило той холод, що отримало від льодовика в спадок.
З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на розігнуту підкову. Озеро оточене природним лісом. Уздовж берегів ростуть берези, верби, зустрічається вільха.
У лісі розкинули свої величезні крони дуби, поряд з ними акації, клени, сосни. Рослинний світ навколо озера дуже багатий. Тут росте багато глухої кропиви, ожини і хмелю. В околицях льодовикового озера можна зустріти диких звірів (кабани). Зустрічаються гадюки і бобри.
З південного боку на дні озера багато мулу. Тут переважає червоний карась, в'юн. Найчисленніший в озері - річковий рак. Північна сторона озера, до якої пробивається безліч джерел, зветься Гузир. Там багато чистоводної риби: є окуні, щуки, ліні.
Історія
Як стверджують науковці, Шелехівське озеро виникло ще в льодовиковий період. Ця водойма, можливо, така ж давня, як Байкал та Онезьке озеро в Росії, як озеро Вікторія в Африці.
Північний берег озера, до якого пробиваються численні джерела, називається Гузирем. За невеликим ярком — давно заросла садиба поміщиків Селиховських. Садиба розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян-лісовиків — Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані гребля і млин.
