Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Ляшенко Ю.С.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:11, 20 квітня 2016 (EEST) | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:11, 20 квітня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | Відповіді на запитання : | ||
| + | 1. | ||
| + | Інтерпретація: | ||
| + | а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | ||
| + | Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | ||
| + | Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | ||
| + | Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
| + | б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. | ||
| + | На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). | ||
| + | Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література). | ||
| + | |||
| + | 2.Необ'єктивність знімка як історичного джерела полягає у тому , що цю інформацію потрібно доповнювати усними та письмовими джерелами | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Версія за 16:14, 20 квітня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:11, 20 квітня 2016 (EEST)
Відповіді на запитання : 1. Інтерпретація: а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
2.Необ'єктивність знімка як історичного джерела полягає у тому , що цю інформацію потрібно доповнювати усними та письмовими джерелами
