Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Романчук Т.Ю.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
− | + | 1 Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для | |
− | + | реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, | |
+ | матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані | ||
+ | результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна | ||
+ | передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі | ||
+ | господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. | ||
+ | Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає | ||
+ | «приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато | ||
+ | ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти: | ||
+ | 1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її | ||
+ | кардинального вдосконалення; | ||
+ | 2) практичні дії по досягненню поставленої мети. | ||
+ | Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в | ||
+ | житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, | ||
+ | визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію | ||
+ | освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в | ||
+ | практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. | ||
+ | Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і | ||
+ | суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови | ||
+ | зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану | ||
+ | освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання | ||
+ | зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не | ||
+ | змінюється як історично набуті традиції. | ||
+ | По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних | ||
+ | матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська | ||
+ | система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер | ||
+ | має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною | ||
+ | оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх | ||
+ | психологічного розвантаження тощо. | ||
+ | Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації. | ||
+ | По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії | ||
+ | освіти. | ||
+ | |||
+ | 2 Американський підхід (власне США),азійський підхід,європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, | ||
+ | насамперед, високорозвинені країни. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 21:17, 19 травня 2016 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== |
Версія за 21:21, 19 травня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:24, 25 квітня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Хочу сказати, на мою думку лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Нині філософія, формуючи загальну
картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному
суспільстві. Саме філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні для цього науки ( педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо)
напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
2) Основні завдання філософії освіти:
- аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; - вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціології освіти:
- вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; - оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; - аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; - виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; - визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
Дякую за відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:31, 4 травня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді: 1 Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти: 1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення; 2) практичні дії по досягненню поставленої мети. Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо. Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2 Американський підхід (власне США),азійський підхід,європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 21:17, 19 травня 2016 (EEST)