Модернізація методичної роботи на діагностичній основі як умова розвитку професійної компетентності педагогів
Вступ
Актуальність дослідження. Зростання потоку наукової інформації, що є характерною ознакою сучасного розвитку суспільства, а також підвищення рівня вимог до обсягу базових знань учнів, зумовлюють необхідність інтенсифікації процесу навчання. Останнім часом багато уваги приділяється інноваційним процесам в освіті. Інноваційні технології постійно оновлюються, вдосконалюються, забезпечуючи її сталий розвиток. Законом України «Про освіту» [1], «Про загальну середню освіту» [2], Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті [3] передбачається суттєве удосконалення внутрішньошкільної науково-методичної роботи. Першочергового значення набуває проблема розвитку творчого потенціалу педагогів, запровадження інноваційних технологій навчання та виховання, удосконалення змісту загальної освіти. Все це є доказом необхідності оновлення системи науково-методичної роботи школи. Проблему науково-методичного забезпечення навчального процесу в різних закладах освіти досліджували Я.Я. Болюбаш, О.А. Дубасенюк, В.А. Козаков, М.Ф.Степко, Ю.В.Андріяко, Г.Є. Гребенюк, І.П.Лащик, Г.О.Шемелюк, С.М.Гончаров та ін. Існуюча система внутрішньошкільної науково-методичної роботи відіграє важливу роль у розвитку сучасної загальноосвітньої школи. Тривалий час вона озброювала педагогічні кадри необхідними знаннями, уміннями, сприяла піднесенню їх наукового рівня та професійної майстерності. Однак як у змістовному, так і в організаційному плані внутрішньошкільна науково- методична робота на певному етапі перестала відповідати у повному обсязі сучасним вимогам розвитку української національної школи, не змогла забезпечувати повною мірою подолання суперечностей між рівнем знань, уміннями педагогів і вимогами суспільства. Відповідаючи основному життєвому завданню система внутрішньошкільної науково-методичної роботи перебуває перед необхідністю внесення кардинальних змін до змісту та організаційних форм свого функціонування. Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в школі що і зумовило вибір означеної проблеми: «Модернізація змісту, методів, форм методичної роботи як умова розвитку професійної компетентності педагогів». Об’єкт дослідження – методична робота в загальноосвітньому навчальному закладі. Предмет дослідження – сучасний зміст, методи та форми методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. Мета дослідження – визначити сучасний зміст, методи та форми методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, що сприятиме розвитку професійної компетентності педагогів та розкрити специфіку його вдосконалення. Відповідно до мети поставлено завдання: 1. Розкрити основні завдання та зміст методичної роботи. 2. Визначити функції методичної роботи на сучасному етапі. 3. Порівняти характеристики традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи 4. Розглянути нові підходи до організації та змістовного оновлення системи науково-методичної роботи у школі, особливості підвищення професійного рівня педагогів 5. Розкрити особливості організації методичної роботи на діагностичній основі на прикладі КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10 Відповідно до визначених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і систематизація науково-теоретичних джерел, класифікація, систематизація, узагальнення); практичні (діагностичні методики, спостереження).
Текст заголовка
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
1.1. Основні завдання та зміст методичної роботи
Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці. Зміст методичної роботи полягає у наступних чинниках: • поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні; • вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позицій формування національної школи; • освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів; • освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки; • систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів; • впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій. Виділяють колективні та індивідуальні форми методичної роботи. До колективних належать шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об’єднання вчителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб’єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи, до індивідуальних – самоосвіта, стажування, наставництво, консультації. Педагогічний колектив є одним з об'єктів управління. Постійне творче оновлення, розвиток і вдосконалення завжди актуальне для педагогічної професії. Тільки переосмислення свого досвіду, інтуїтивні пошуки і знаходження індивідуального стилю діяльності ведуть до самоактуалізації педагога, як особистості, як фахівця і, отже, до поліпшення якості навчання школярів. Останнє має велике значення для загальноосвітнього навчального закладу, через те що є безпосереднє зацікавлення в сприянні професійному зростанню учителів, створенню оптимальних умов для їх роботи. Ці завдання до теперішнього часу вирішувала методична робота, один з найстаріших напрямків діяльності кожного навчального закладу. Зі зміною соціально-освітніх умов методична робота трансформувалася в науково-методичну роботу. На сучасному етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства спостерігаються суттєві зміни в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Одним із центральних факторів, який може сприяти продовженню інноваційних процесів і модернізації освіти, є професіоналізм вчителя. При цьому слід відзначити, що під поняттям «професіоналізм» розуміють не лише сукупність предметних, дидактичних, методичних, психолого-педагогічних знань і умінь, але й особистісний потенціал педагога, професійні якості, переконання, установки. Забезпечити постійну активність педагога як суб’єкта процесу самовдосконалення дозволяє системний підхід до змісту і форм науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.
1.2. Функції науково-методичної роботи
Науково-методична робота - це засіб формування творчої особистості педагога і підтримки професіональної форми його діяльності. Вона забезпечує наявність і розвиток у вчителя-професіонала педагогічної системи природничо-наукової чи гуманітарної освіти, в якій він виявляє себе фасилітатором (помічником) дослідницької діяльності. Науково-методична робота педагогів закладу - це цілісна, заснована на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система взаємопов'язаних дій, що забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності та реалізації концепції сталого розвитку. Метою методичної роботи в школі є підвищення професійної компетентності і методичної майстерності вчителів. Вона спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. Функції методичної роботи в школі: По відношенню до вчителя науково-методична робота виконує ряд функцій: • набуття і закріплення професійних навичок; • професійне самозбереження; • підвищення конкурентоздатності; • професійний розвиток; • самореалізація; • отримання задоволення від професійної діяльності. Науково-методична робота є складним утворенням і цим пояснюється широкий спектр тлумачення даного поняття. У практиці часто змішуються поняття науково-методичної та науково-дослідницької роботи, що не припустимо. Для детальної характеристика науково-методичної роботи відзначимо її основні завдання: • осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти в умовах стрімкого розвитку сучасного інформаційно-технологічного суспільства; • визначення змісту й форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів; • створення умов для функціонування гнучкої системи науково-методичної роботи; • сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя; • пропаганда й впровадження вітчизняних наукових напрацювань, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.
1.3. Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи
Завдання сучасної школи — навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій. У зв’язку зі стрімким розвитком цивілізації сучасна система освіти вимагає переходу від традиційної системи науково-методичної роботи, до інноваційної Наведемо порівняльну характеристику традиційної та інноваційної систем науково-методичної роботи. РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
1.1. Основні завдання та зміст методичної роботи
Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці. Зміст методичної роботи полягає у наступних чинниках: • поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні; • вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позицій формування національної школи; • освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів; • освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки; • систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів; • впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій. Виділяють колективні та індивідуальні форми методичної роботи. До колективних належать шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об’єднання вчителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб’єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи, до індивідуальних – самоосвіта, стажування, наставництво, консультації. Педагогічний колектив є одним з об'єктів управління. Постійне творче оновлення, розвиток і вдосконалення завжди актуальне для педагогічної професії. Тільки переосмислення свого досвіду, інтуїтивні пошуки і знаходження індивідуального стилю діяльності ведуть до самоактуалізації педагога, як особистості, як фахівця і, отже, до поліпшення якості навчання школярів. Останнє має велике значення для загальноосвітнього навчального закладу, через те що є безпосереднє зацікавлення в сприянні професійному зростанню учителів, створенню оптимальних умов для їх роботи. Ці завдання до теперішнього часу вирішувала методична робота, один з найстаріших напрямків діяльності кожного навчального закладу. Зі зміною соціально-освітніх умов методична робота трансформувалася в науково-методичну роботу. На сучасному етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства спостерігаються суттєві зміни в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Одним із центральних факторів, який може сприяти продовженню інноваційних процесів і модернізації освіти, є професіоналізм вчителя. При цьому слід відзначити, що під поняттям «професіоналізм» розуміють не лише сукупність предметних, дидактичних, методичних, психолого-педагогічних знань і умінь, але й особистісний потенціал педагога, професійні якості, переконання, установки. Забезпечити постійну активність педагога як суб’єкта процесу самовдосконалення дозволяє системний підхід до змісту і форм науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. 1.2. Функції науково-методичної роботи
Науково-методична робота - це засіб формування творчої особистості педагога і підтримки професіональної форми його діяльності. Вона забезпечує наявність і розвиток у вчителя-професіонала педагогічної системи природничо-наукової чи гуманітарної освіти, в якій він виявляє себе фасилітатором (помічником) дослідницької діяльності. Науково-методична робота педагогів закладу - це цілісна, заснована на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система взаємопов'язаних дій, що забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності та реалізації концепції сталого розвитку. Метою методичної роботи в школі є підвищення професійної компетентності і методичної майстерності вчителів. Вона спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. Функції методичної роботи в школі: По відношенню до вчителя науково-методична робота виконує ряд функцій: • набуття і закріплення професійних навичок; • професійне самозбереження; • підвищення конкурентоздатності; • професійний розвиток; • самореалізація; • отримання задоволення від професійної діяльності. Науково-методична робота є складним утворенням і цим пояснюється широкий спектр тлумачення даного поняття. У практиці часто змішуються поняття науково-методичної та науково-дослідницької роботи, що не припустимо. Для детальної характеристика науково-методичної роботи відзначимо її основні завдання: • осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти в умовах стрімкого розвитку сучасного інформаційно-технологічного суспільства; • визначення змісту й форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів; • створення умов для функціонування гнучкої системи науково-методичної роботи; • сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя; • пропаганда й впровадження вітчизняних наукових напрацювань, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.
1.3. Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи
Завдання сучасної школи — навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій. У зв’язку зі стрімким розвитком цивілізації сучасна система освіти вимагає переходу від традиційної системи науково-методичної роботи, до інноваційної Наведемо порівняльну характеристику традиційної та інноваційної систем науково-методичної роботи.
