Соціально-гуманітарний кредитний модуль Стеценко О.В.

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 00:23, 19 травня 2015, створена Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення • внесок) (→‎Проведення та перевірка модульного контролю)

Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Добрий день!!!--Столяров Вадим Олександрович (обговорення) 12:15, 22 січня 2015 (EET)

Доброго дня, Олена Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:34, 26 січня 2015 (EET)

Ваші відповіді:

  1. Якщо філософія -це наука про закономірності природи , суспільства,пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалєння систєми навчання й виховання.
  2. Завдання філософії-аналізувати стан освіти та вивчати способи реформування .

Завданнясоціології-вивчати потреби людей в освітньому сегменті .Оцінювати якість освітньої послуги. Аналізувати ставлення суспільства до системи освіти.Вивчати освіту як чинник суспільного прогресу.Визначати міри впливу освіти на динаміку моральних потреб.

Дякую за відповідь.


З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня, Олена Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:28, 2 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді:

  1. Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти прямий переклад з грецької означає" приклад, взірець."Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освтньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-Друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освти стосується освітнього процесу, а стратегія всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства( для нас - освіти ) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю cу стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних світніх програм і завдань,соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. В українському лексиконі взагалі відсутнє поняття " стратегія освти" . Його не знайти ні в словниках, ні в енциклопедіях, ні в офіційних документах.Відсутність чіткого тлумачення стратегії, і в той же час, парадигми освіти,ускладнює формування нової освітньої системи.13.54,13 квітня 2015 року
  2. Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш доскональної виховної системи в Європі ( в цілому світі) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найєфективніший підхід.1.Американський підхід(США).Дж.Дьюї видатний американськи й філософ, психолог та педагог. В праці "Школа та дитина" він показав згубність "пасивної" школи побудованої на механічному запам ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримкм у дитині "інстинкту дослідника ". Демократію в школі він вважав основою демократії в країні. Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Результати аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.2.Азійській підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.У Японії абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування. Лише після цього надається право складати екзамени уВНЗ.У Китаї освіта платна,конкурс на престижні місця складає 300 абітурієнтів на одне місце, на можливість вступу впливають кількість набраних балів по закінченні школи. 3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни.

Великобританія - середньоосвітня школа 12 річна, випускник отримує сертифікат,щоб вступити у ВНЗ необхідно закінчити дворічний курс довузівської підготовки.Потім складається екзамен, кращі зараховуються на вибрані спеціальності і через три роки отримують диплом бакалавра. Німеччина- середня освіта складає 13 років , з поділом учнів після 4-5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних.Стеценко Олена Володимирівна 15.58. 13 квітня 2015 року---Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 15:59, 13 квітня 2015 (EEST)


Доброго дня, Олена Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:59, 2 лютого 2015 (EET)

Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних, сутністних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міжпредметні звязки та інтереси особистості.Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для унів і викладачів. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траекторію самонавчання; зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення: створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпечнням освіти: використання специфічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є : індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:53, 15 квітня 2015 (EEST) 18:53,15 квітня 2015 року

Доброго дня, Олена Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:59, 20 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді: Болонський процес- процес зближення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 року загальноєвропеського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах#


У середині 70-х років 20 ст.Радою міністрів Європейського співтовариства з ( 1993р - Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація " Про гармонізацію Європейської системи вищої освіти" 25 травня 1998 р. міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, та Спільна дкларація міністрів освіти Європи " Європейський простір у сфері вищої освіти" Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 р. на конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем приняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав ( 2011 р.)# --Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:30, 15 квітня 2015 (EEST)18:29,15 квітня 2015 року--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:30, 15 квітня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олена Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:32, 20 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді:

Квазінаука- це наукова форма діяльності, яка породжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час вченими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у свою наукову галузь свіжих думок молодих вчених, ідей своїх "противників". 2.Ваші відповіді:Основними елементами дослідницької системи є: тема,мета, обєкт,предмет,завдання,гіпотеза,принципи,методи,критерії,результати,класифікація результатів,оцінка,висновки,визначення наступних проблем,оформлення.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 19:04, 15 квітня 2015 (EEST)19:03,15квітня2015 року

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановна Олена Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:00, 25 лютого 2015 (EET)

Ваша відповідь:

Парадигма- це теоретичне обгрунтування реорганізації освітньої системи на підставі нових методологічних підходів. Парадигма характерна тільки для освітнього процесу. Стратегія освіти-це науково предбачений розвиток країни, суспільних відносин на підставі освітнього процесу. Старатегія освіти стосується всього суспільного життя


--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:25, 14 травня 2015 (EEST) Доброго дня, шановна Олена Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:35, 8 квітня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1.Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).

2.Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій.

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Олена Володимирівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:27, 2 березня 2015 (EET)

Ваші відповіді: На мою думку у сьогоднішніх реаліях відчутна низька престижність освіти і науки в суспільстві. Освіта не виконує функції ключового ресурсу соціально-економічного розвитку країни та не є основою щодо підвищення добробуту громадян. Хоча за останні роки були здійснені певні зміни в системі освіти. Наприклад, запроваджено профільне навчання, введено ЗНО навчачальних досягнень випускників загальноосвітніх шкіл; проведено інформатизацію навчально-виховного процесу. Разом з тим особистість тих хто навчається потребує активної соціалізації; також маємо змінити підходи до змісту освіти; дбати про моральний, культурний та духовний розвиток особистості; удосконалювати систему управління тощо. Можливо, національною ідеєю на наступні десятиліття має стати тезис "ОСВІТА -об 'єднує Україну!" А також потрібно підвищувати вимоги до педагогічних кадрів щодо якостьі їх підготовки та відповідальність суспільства за результати навчання й виховання.


Доброго дня, Олена Володимирівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:09, 17 квітня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Освіта - це умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права).
  2. Цінність освіти, на мою думку, полягає у різноманітності форм і методів, у національній ідентичності й взаємозв 'язку з кращими світовими традиціями; це можливість вільного доступу до інформації; це право створювати, змінювати, будувати, розвиватися. Освіта - категорія, яка дає можливість людині з біологічної істоти стати особистістю, яка здатна зміни світ і змінити на краще інших людей.

--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:32, 14 травня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 16:01, 18 березня 2015 (EET)

Доброго дня, Олена Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуальних занятть №1, №2 та на тематичні дискусії №1, №2 і не відповіли на запитання модульного тестового контролю.

Шановна Людмила Олександрівна!Вибачте за невчасні відповіді. --Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 18:42, 14 травня 2015 (EEST)

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:03, 28 квітня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олена Володимирівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 00:19, 19 травня 2015 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Соціально-гуманітарний_кредитний_модуль_Стеценко_О.В.&oldid=7357