С. Пустовійтівка

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 05:11, 22 червня 2016, створена Залуцька Ольга Василівна (обговореннявнесок) (Опис оглядово-пізнавальних об’єктів на маршруті)

Перейти до: навігація, пошук

Вступ

Актуальність. Індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинку та оздоровлення в різних куточках світу та України. Роменський район, зокрема село Пустовійтівка, Сумської області має значний туристсько-рекреаційний потенціал, що дає регіону великі можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють наявність пам’яток історії та культури, так і різноманітність природних факторів. Адже, Роменщина – це один з найбільших в області районів, становить 1,9 тис. кв. км. Він межує з районами: Лохвицьким Полтавської області — на півдні, Срібнянським, Талалаївським Чернігівської області — на заході, Конотопським, Буринським — на півночі, Недригайлівським, Липоводолинським Сумської області — на сході. 32-м сільським радам підпорядковуються 134 населені пункти, в яких проживає 46,5 тис. чоловік, з них українців – 97,3 %, росіян – 2, 2 %. Край, багатий на мальовничі краєвиди, цікаві історичні місця, унікальні пам’ятки природи та культури.

Метою нашої роботи є дослідження, історико-культурних, природно-рекреаційних та соціально-економічних ресурсів Пустовійтівки, а також розробка авторського туристично-краєзнавчого екскурсійного маршруту «Стежками нашого дитинства». Для реалізації даної мети нам потрібно виконати наступні завдання:

  • дослідити туристичну привабливість території села Пустовійтівки;
  • розглянути особливості природно-ресурсного потенціалу даної території;
  • дослідити видатні історико-культурні пам’ятки Пустовійтівки;
  • проаналізувати соціально-економічні ресурси району;
  • запропонувати можливості використання туристсько-рекреаційного потенціалу території Пустовійтівської сільської ради для розвитку туризму.

Об’єктом дослідження в нашій роботі є територія Пустовійтівської сільської ради , як потенційний туристичний регіон. Предметом дослідження виступають туристсько-рекреаційні ресурси даної території.

Ми, члени історико-краєзнавчого гуртка Пошук" (керівник – учитель історії Залуцька Ольга Василівна),одночасно є членами гуртка «Туризм і краєзнавство». Лащ Юлія, стаж роботи учасника гуртка – 5 років, екскурсовода – 4 роки; Тихенко Валентина, стаж роботи учасника – 4 років, екскурсовода – 3 роки; Кривогуз Андрій , Салій Анна, Яненко Катерина – учасники. Опрацювавши і проаналізувавши існуючі туристичні маршрути наш пошуковий загін зробив висновки, що вони розраховані на випадкових туристів. Тому ми вирішили розробити і запропонувати увазі туристів маршрут комбінованої екскурсії найцікавішими місцями нашого села та його околиць. Кожен з нас має надію, що взявши до рук нашу розробку, турист чи мандрівник зможе сам знайти цікаві місця, будь-який вчитель зможе повести своїх вихованців на екскурсію без особливої підготовки. Члени нашого гуртка опрацювали тематичну літературу, матеріали кліматичних та екологічних довідників, картографічний матеріал і виявили сприятливі передумови розвитку туризм у в Роменському краї, зокрема в Пустовійтівці. У процесі роботи над розробками екскурсії використано матеріали місцевого музею, спогади односельчан, повідомлення старожилів села. Сподіваємось, що наша робота буде корисною усім небайдужим до історії нашого села, допоможе при проведенні уроків з історії, географії, народознавства та позакласних заходів. Історія рідного краю є невід'ємною складовою частиною історії всієї нашої Батьківщини. У народі великого поширення набуло прислів'я-заклик " Люби і знай свій рідний край!" Ці звернуті до всіх слова особливо стосуються молодого покоління. Пам'ять... Вона втілюється в граніті, бронзі, мармурі. Вона живе в серцях молодого покоління. Тисячі юних сердець прагнуть більше знати про свій рідний край, його історію, його сьогодення…

        Як вертаю додому в село,
        Де дитинство моє відцвіло
        Понад ниви мої і ліси.
        Промайнула зоря навскоси
                               Пустовийтівка, Пустовійтівка 
                               Рідна й мила моя сторона.
                                      Щирі й добрі тут люди живуть
                                      Щастя й долю самі все кують.
                                      Розквітає село Калниша ,
                                      І співа хліборобська душа.
                                                Між берізками школа моя,
                                                Цвіт калини і спів солов’я.
                                                Несе води чарівна Сула,
                                                Не знайти Вам такого села.
  

Зелені соснові насадження, ніжне перешіптування берізок, стежка у віночку з квітів, птахи, веселі та сумні їх пісні заповнюють тишу. Річка, що приваблює мисливців, рибалок, туристів, які люблять відпочити на лоні природи, подихати свіжим повітрям, покупатися в чистій водичці та позасмагати…. Все це оточує і прикрашає наше село, яке є центром сільської Ради, підпорядковані села Вовківці, Герасимівка, Зінове , Правдюки, Скрипалі, Шилівське.

Історія села Пустовійтівки сягає в сиву давнину.Як засвідчують писемні джерела, котрі частково підтверджується архівним документами, перша згадка про село датується 1252 роком. В архівних джерелах є свідчення, що Пустовійтівка та Вовківці виникли після 1618 року і мали по 3-4 двори кожне. Масово почали селитись люди лише з 1624 року. За переписом в 1628 році Пустовійтівка вже мала 100 дворів, Війтівка – 50. За переказами, назва села Пустовійтівки походить від прізвища козака Пустовійта, який заснував тут перше поселення. За іншою легендою, населення села від самого початку складалось переважно з козаків на чолі з сільським отаманом. Тут мешкало лише декілька родин селян, які навіть не мали свого старшого – війта і тому були приписані до сусіднього поселення, де переважали селяни. Тому село і отримало свою назву від того, що посада війта була відсутня, або пуста, звідси Пустовійтівка. Архівні документи вказують на існування сусіднього села Війтівки. В 1629 році Війтівку спалив військовий загін московського царя і після цього вона вже не відродилася.

Місцезнаходження. Сучасне село Пустовійтівка – розташоване на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1.5 кілометрів розташоване село Вовківці, нижче за течією на відстані 1 кілометр – село Герасимівка, на протилежному березі – села Загребелля та Плавинище. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани.

Схема маршруту

Маршрут Пустовойтовка.jpg

Довідкові дані про туристично-краєзнавчий екскурсійний маршрут

Географічні координати: 50°46′33″ північної широти 33°34′42″ східної довготи.; середня висота над рівнем моря – 119 метрів, водойми – річка Сула. Клімат досліджуваної території – помірно-континентальний, м’який. Рельєф території в основному рівнинний, що сприяє розвитку пішого і велосипедного туризму

Місцева влада: 42020, Сумська обл., Роменський р-н, с. Пустовійтівка, вул. Центральна, 69а, тел. 38 0544895118.

Площа села – 378 га.

Адміністративне підпорядкування – Роменській районній раді, кількість жителів – 1085, з них дітей до 18 років – 153, кількість дворів – 550, заклади соціальної сфери – школа, дитячий садок, 3 магазини, амбулаторія, поштове відділення, будинок культури, кафе.Село газифіковане та телефонізоване. Через Пустовійтівку пролягають автомобільні шляхи з Києва до Сум і Курська. Центр району – мальовниче і стародавнє місто Ромни (Ромен), засноване 1100 років тому. Знаходиться за 100 км від обласного центру – Суми та за 272 кілометрів від Києва. Відповідно Пустовійтівка – 11кілометрів від Ромнів та 95 кілометрів від міста Суми.

Тематика. Екскурсійний маршрут є комплексним, що охоплює історико-культурні пам’ятки, цікаві природні об’єкти, музеї, сучасну агросадибу та просто мальовничі місця незайманої природи. Розроблений маршрут також передбачає спілкування з місцевими краєзнавцями .

Перелік екскурсійних об’єктів :

  • вказівний знак,
  • ТОВ "Урожайна країна",
  • скансен (музей просто неба),
  • Свято – Троїцька церква,
  • етнографічний майданчик,
  • будинок культури, Державний історико-культурний заповідник «Посулля», музей П.І.Калнишевському,
  • загальноосвітня школа І-ІІІ ст. імені Петра Калнишевського,
  • пам’ятник П.І.Калнишевському,
  • Миколаївська церква,
  • міст через річку Сула,
  • урочище «Стайкин верх»,
  • скіфські кургани,
  • природничий заказник «Джерельні розсипи»,
  • гора «Золотуха»,
  • законсервована нафтова свердловина

Тривалість екскурсії – 1 день.

Вік учасників екскурсії – 12 -14 років і старші.

Сезонність – весна, літо, осінь.

Спосіб пересування – автобус Ромни – Пустовійтівка (під’їзд до села), по маршруту пішки, можна на велосипеді.

Відстань: понад 20 км.

Населений пункт на маршруті – с.Пустовійтівка

Доїзд - з автовокзалу м. Ромни автобус Ромни-Пустовійтівка за графіком: 6.50, 7.50, 11.05, 12.30, 16.00, 17.20

Екскурсійні об’єкти:агросадиба ТОВ "Урожайна країна", режим роботи – 7.00-17.00;

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. імені Петра Калнишевського , режим роботи –8.00-17.00;

Будинок культури. Музей П.І.Калнишевському –8.00-17.00 ( вихідний-понеділок);

Режим роботи екскурсійних об’єктів – світла пора доби;

Заклади харчування – шкільна їдальня, ресторан «Виноградна лоза».

Нитка маршруту - ( вказівний знак – ТОВ "Урожайна країна" - скансен (музей просто неба) – Свято–Троїцька церква – етнографічний майданчик – будинок культури, музей П.І.Калнишевському – загальноосвітня школа І-ІІІ ст. імені Петра Калнишевського – пам’ятник П.І.Калнишевському –Миколаївська церква – міст через річку Сула – урочище «Стайкин верх» --скіфські кургани – глиняний кар’єр – природничий заказник «Джерельні розсипи» – гора «Золотуха» – законсервована нафтова свердловина).

Опис оглядово-пізнавальних об’єктів на маршруті

Опис оглядово-пізнавальних об’єктів на маршруті

Зупинка "Урожайна країна". Рухаючись від траси у напрямку села, ліворуч нам зустрінеться господарське ТОВ "Урожайна країна" створена в червні 2010 року. Підприємство входить до групи компаній ВАТ "Миронівський хлібопродукт" і здійснює свою діяльність на території Сумської області. Товариство належить до тих господарств, що сповідують сучасний стиль розвитку. На сьогоднішній день в обробітку Товариства знаходяться землі розташовані на території Роменського, Недригайлівського, Липоводолинського та Білопільського районів Сумської області. Земельний банк ТОВ "Урожайна країна" становить 24 000 га. Основні рослини, які вирощує підприємство, — кукурудза, соняшник, пшениця, ріпак, горох, соя та ячмінь: кукурудза, соняшник та соя повністю для внутрішнього використання в компанії; інші культури (переважно пшениця, ріпак та ячмінь) продаються по ринковим цінам. У ТОВ «Урожайна країна» використовується сучасна техніка від найкращих світових виробників: трактори та комбайни John Deere та Lexion, посівні та ґрунтообробні машини John Deere, Gregoire Besson. Виконавчий директор підприємства – Андрій Миколайович Гнелицький. На підприємстві працює понад 300 осіб. Адреса: с. Пустовійтівка, 4-й провулок Центральної, 4 Тел.: (054 48) 7-12-38.

Зупинка " Скансен (музей просто неба)". Скансени, або музеї „просто неба”, як одна з найцікавіших музейних форм. Адже скансени є інноваційними за своєю суттю –максимальне наближення до відвідувача робить їх вельми привабливими з довкіллям . На північ від церкви, через дорогу влаштовано маленький скансен із вітряком за плітньом з перелазом та воротами. Ошальований вітряк не доречно вкрито «андуліном». Ще в сотні мерів від церкви можна побачити клуню під очеретом та саж під черепицею

Зупинка «Свято – Троїцька церква».Троїцька церква прославилась тим, що її було збудовано коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського 1773 року. Церква видатна не лише своєю історією, але й архітектурою. У 1929 році її детально дослідив і описав доктор мистецтвознавства професор С. Таранушенко. Ще у 1929 році стан споруди був бездоганний, а вже за кілька років її зруйнували, в числі сотень інших храмів по всій країні. Після війни церкву перебудували на клуб, а у 1980-то роки вона вже стояла в руїні. Троїцький храм дослідив 1929 року доктор мистецтвознавства професор С. Таранушенко. Та, на жаль, повний комплект виконаних ним креслеників зник 1933 року в надрах НКВС. Проте лишились ось ці 5 фотографій пам’ятки, вони й стали основою для розроблення проекту реконструкції споруди. На початку нашого століття церкві несподівано пощастило. Віктор Ющенко вважає Петра Калнишевського своїм предком, тому він перейнявся ідеєю відродження Пустовійтівки, був закладений камінь, що означав початок реконструкції. На початку її у фундамент заклали капсулу з посланням вже не прем'єра, а президента Ющенка. На Покрову 2006 року церкву освятили. У 2007 році було створено державний історико-культурний заповідник "Посулля" (так звуться ці землі навколо річки Сули). До нього, крім відбудованої Троїцької церкви, увійшли меморіальний комплекс Калнишевського, музей (у кількох його залах представлено досить багату експозицію, що охоплює весь період історії села) і пам'ятник, встановлений у 1991 р. Біля нього тепер щорічно проводять "Калнишеву раду" - козацьке свято з молебном, урочистою ходою, козацькими розвагами, концертами.

Зупинка « Будинок культури. Державний історико-культурний заповідник «Посулля». Музей П.І.Калнишевському» .Державний історико-культурний заповідник «Посулля» утворений у 2007 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо вшануванняпа м’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського». У структурі Державного історико-культурного заповідника «Посулля» діють музейні заклади: Роменський та Недригайлівський краєзнавчій музей, музей-садиба Олекси Ющенка в с.Хоружівка Недригайлівського району, музей Петра Калнишевського з архітектурно-етнографічним комплексом «Старе село» в с. Пустовійтівка Роменського району. Музейний фонд заповідника складає близько 40 тисяч експонатів, які знайомлять з історичним минулим та сьогоденням, природою, етнографією, мистецьким надбанням Посульського краю. Серед унікальних безцінних раритетів – Литовський статут 1588р., Євангеліє П. Могили 1637 р., «Євангеліє» 1762 р., виготовлене коштом останнього кошового отамана Запорізької Січі П. І. Калнишевського, картина «Роменська Мадонна» видатного українського художника XVIІI століття Г. Стеценка, рукописні книги, цехові прапори, музичний інструмент торбан, що належав Т. Г. Шевченку тощо. До уваги відвідувачів заповідника відреставрована колекція козацької зброї XVII-XVIII ст., збірка парсун гетьманів України XVIII ст., військові обладунки та холодна зброя доби козаччини; заново відроджені картини художників Я. Отришка, Т. Сафонова , Н. Кизенка, В. Цветкова, Н. Шаховського.

Висновки

Література

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Залуцька Ольга Василівна