Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи: Державно-правові документи Господарські документи Щоденники Мемуари Спогади очевидців Листи Інтерв’ю До вторинних: Праці істориків Наукові трактати Історичні твори Статті журналістів Коментарі з приводу подій Текст підручника Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо. Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково. З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором. Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.
Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.
Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
ВІдповідь: Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння: • встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій; • виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми; • пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику; • складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект; • пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті. Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. --Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 21:16, 1 листопада 2016 (EET)
Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.
Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності. ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків: - Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації. --Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)
Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь: Педагогічна теорія і практика визначає такі основні способи і прийоми створення проблемних ситуацій: • учитель підводить учнів до протиріч і пропонує самостійно знайти його вирішення; • викладає різні точки зору на одне й те саме питання; • пропонує учням розглянути явище з різних позицій( наприклад полководця, простого воїна, очевидйя битви); • спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуацій, зіставляти факти; • ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, розмірковуванн); • пропонує проблемні завдання (наприклад, з недостатніми чи надлишковими вихідними даними, невизначеністю в постановці питання, суперечливими даними, свідомо зробленими поимлками тощо). Використання проблемних завдань є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання проблеми – одне з основних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку. --Янченко Інна В'ячеславівна (обговорення) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)
Індивідуальні заняття
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Консультації
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії
Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна Дякую. Інформація про кабінет історії виявилася доцільною.
