Руденко Володимир Михайлович

Зміст

1 Прізвище ім'я по батькові
2 Ким є персона, про яку створюється стаття
3 Фотографія особи
4 Біографія особи
5 Галерея портретів земляків,акторів,видатних оперних співаків
6 Живопис Володимира Михайловича Руденка
7 Література
8 Публікації про художника в засобах масової інформації
9 Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Прізвище ім'я по батькові

РУДЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

Ким є персона, про яку створюється стаття

Художник,скульптор,поет,член Спілки театральних діячів УРСР

Фотографія особи

Біографія особи

Провінційні міста України…Пережили вони час великого піднесення і час падіння. Час появи міста Кролевець відносять до початку 17 століття, тобто це провінційне містечко з’явилося на півстоліття раніше, ніж обласний центр – Суми.

Минали роки, століття… Змінювалися населені пункти і, зокрема Кролевець. Ще у 30-ті роки це було затишне, чисте містечко, що потопало в зелені.

Нині, звичайно, багатоповерхові будинки все більше витісняють забудови початку 20 ст. та кожна така споруда таїть в собі історію… Є на вулиці Червоноармійській, що в центрі міста, нічим не примітний будинок №2. Саме в ньому були знайдені рукописні ноти видатного українського композитора Миколи Лисенка. В свій час мешкав у цьому будинку художник Володимир Михайлович Руденко

Народився 22 червня 1916 року в місті Кролевець,в родині художника-аматора Михайла Івановича та Прасковії Самійлівни.

Як згадувала в 2001 р. Н.В. Якименко(ветеран педагогічної праці,відмінник народної освіти,корінна кролевчанка; в далекі повоєнні роки разом із сестрою Варею вишила В.М.Руденку сорочку): «Його самого,тобто Володимира - я в дитинстві мало знала,бо ж Володимир був значно старший за мене. Зате з його батьками спілкувалася часто. Любила спостерігати за роботою Михайла Івановича. Навіть в роки війни він не розлучався з пензлем. Навіть німцям подобалися його картини,вони замовляли роботи майстру і обов’язково платили гроші,бо поважали Михайла Івановича і його творчість. А ще малював Михайло Іванович плащаниці для церков… В будинку Руденків було багато книжок,журналів,нотних зошитів,красиві меблі. Всі в родині Руденків – інтелігентні,культурні люди… В садибі Руденків була каретна майстерня. Майстрував карети дід Володимира,а біля будинку – багато квітів,які нам,малим,дарували. Пригощали яблуками. Жили вони,я б сказала,незаможно,але й не бідно. Марія Іванівна,тітка Володимира Руденка ,була вчителькою закінчила вищі жіночі курси в Петрограді та консерваторію,мала чарівний голос; її чоловік В’ячеслав Іванович – працював у друкарні. Мати Володимира Михайловича вміла гарно шити …»

З книги А.В. Карася,директора Кролевецького краєзнавчого музею: «Частим гостем у домі Руденків був художник та мистецтвознавець Олекса Васильович Грищенко. Він намалював портрет Марії Іванівни,фото з якого умістив в своїй візитці…»

Після закінчення середньої школи та художньої студії Володимир Михайлович їде здобувати вищу освіту в Москві. Два роки він вчився у Всесоюзному Державному Інституті кінематографії,а в 1949 році закінчив Московський інститут декоративного та прикладного мистецтва. Його вчителями були:

• Професор Богородський Ф.С,заслужений діяч мистецтв РСФСР,лауреат Державної премії – по живопису; • Соловйов О.М - член-кореспондент АМ СРСР – по малюнку; • Рубльо В.О – по композиції.

Володимир Михайлович – учасник Другої світової війни.

В 1949 році за направленням від інституту їде до Львова,в інститут декоративного та прикладного мистецтва,де викладає композицію та пластичну анатомію; в поліграфічному інституті ім.. Івана Федоровича – працює на кафедрі художнього оформлення книги,у Львівському обласному театрі ляльок – головним художником.

Приймав участь в обласних та республіканських виставках робіт з пейзажами,портретами акторів в техніці олійного живопису,вугілля,пастелі. Проводив персональні виставки у Львові,Києві,Москві,Будапешті,Варшаві.

Працював художник і в жанрі скульптурного портрета. Гіпсовий бюст Івана Франка роботи Володимира Руденка встановлено у вестибюлі Львівського державного університету ім. І. Франка.

Львівська фабрика художнього скла «Райдуга» у 50-х роках виготовила багато високохудожніх виробів за ескізами художника Руденка. З творчого доробку митця

Володимир Михайлович створив понад 130 портретів акторів театрів в ролях та оперних співаків. Серед них: Іван Козловський,Дмитро Гнатюк,Анатолій Мокренко,Юрій Мазурок,Ірина Архіпова,М.Махоткова, Т.Дідик,Анатолій Папанов ,Наталія Ужвій,Євген Пономаренко, О.Гринько та багато інших…

Три пейзажі художника знаходяться у приватній колекції І.С. Козловського . Володимир Михайлович був особисто знайомий з цим видатним співаком.

На початку 70-х років Руденко В.М листувався з видатним художником –земляком Олексою Васильовичем Грищенком(1883-1977 рр.),який на той час проживав у Франції. В молоді роки Грищенко частенько гостював у батьків Володимира Михайловича в Кролевці,товаришував з Олександром Руденком(дядьком художника).

У 1980 році Київський державний музей театрального та кіномистецтва придбав картину Руденка «М.Лисенко та І.Франко»,а також 5 його ляльок з вистав Львівського обласного театру ляльок. Єдиний в світі Московський державний музей дитячих театрів придбав ляльки художника до спектаклів «Дочка Індії», «Олов’яне кільце»,численні афіші,плакати.

58 робіт художника знаходяться у приватних колекціях у Варшаві,160 – у Будапешті.

З 1970 року Володимир Михайлович був членом спілки театральних діячів України.

Безмежно залюблений у батьківські краї,художник щороку відвідував Кролевець,захоплено передаючи на полотні мальовничі краєвиди,образи земляків. Серед них – Герой Соціалістичної праці,ткаля В.І. Рекуха(1986 р.), лікар-гінеколог О.П.Казановська(1982 р.), художник – аматор О.Бобрик(1987 р.),Герой Соціалістичної праці,свинарка О.П.Ковальчук(1986 р.),майор міліції М.М.Безродний (1987 р.). На згадку про буремні воєнні роки та фронтову юність Володимир Михайлович створив портрет Героя СРСР льотчика-земляка Г.Г.Храпая(1982 р.)

Унікальний талант Руденка В.М проявився і в поезії:

Із спогадів Саноцької Христини Іванівни,мистецтвознавця зі Львова: « Творити постійно щось нове і прекрасне,шукати без втоми те прекрасне в житті,у людях,у навколишній природі,навіть у предметах,що нас оточують і виявляти його людям у мистецьких творах – то був девіз його життя і натхненної праці"