Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
- К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися;
- Четверта індустріальна революція і освіта;
- Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства.
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?
2. Які ризики вона має?
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді:
1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть, інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.
3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
- Когнітивне мислення
- Соціальний інтелект
- Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
- Міжкультурна компетентність
- Обчислювальне мислення
- Медіа-грамотність
- Міждисциплінарність
- Проектне мислення
- Управління інформацією
- Уміння працювати віддалено
--Харченко Галина Петрівна (обговорення) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.
А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді:
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
Індивідуальні заняття
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
Консультації
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Ваші відповіді
Проведення та перевірка модульного контролю
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися?
Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.
Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.
За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?
Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:
1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).
4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.
5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.
Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --Харченко Галина Петрівна (обговорення) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)
