Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна
Зміст
Прізвище, ім'я, по-батькові
Бондаренко Олена Миколаївна
Регіон
місто Суми
Місце роботи
КУ ССШ 17
Посада
вчитель історії
Категорія
вища
Випускний проект
Випускний проект «Історія діяльності шкільного музею «Солдатська пам'ять»
У 2002 році в КУССШ №17, м.Суми почав діяти музей «Солдатська пам'ять». Експозиція музею складається з трьох розділів:
І розділ – партизанський рух на Сумщині ІІ розділ – Радянсько-німецька війна на території Сумщини ІІІ розділ – історія нашої школи
В історії людства є багато подій, які бурхливо діють на весь хід світового розвитку. Саме такою подією є перемога у Другій Світовій війні. Чим далі у глибину історії відходять суворі події минулої війни, тим яскравіше постає перед нами велич подвигу народу, який переміг ворога. На зміну темній і страшній ночі приходить день – теплий, яскравий, радісний і сходить сонце. Воно зігріє серця воїнів і осяє пам'ять про героїв, залишив жаринку спалаху перемоги у серцях вдячних нащадків. Імена загиблих і померлих учасників Радянсько-німецької війни навіки увіковічені в меморіалах, книгах Пам’яті, музеях і куточках Бойової Слави. Вони зберігають пам'ять про героїчні вчинки наших земляків, пам'ять про наших ветеранів. Вони пережили війну, щоб розповісти весь жах, через який пройшли вони і який поглинув багато людей, які хотіли жити, працювати, ростити дітей і внуків. Кожен учасник війни заплатив занадто велику ціну, щоб ми зараз жили під мирним небом. На Україну прийшовся основний удар ворога як по всій Україні, так і на Сумщині було багато випадків самовідданості та героїзму. В лісах Сумщини була розгорнута священна боротьба партизанів. На початку війни на Сумщині було створено 6 партизанських з’єднань, якими керували С.А.Ковпак, С.В.Руднєв, О.П.Сабуров, І.І.Наумов, Я.І.Мельник, Я.Л.Іванов. Пізніше ці всі з’єднання були об’єднані в одне, яке очолив С.А.Ковпак. Він очолив рейд «Від Путивля до Карпат». Л.Д.Кучма у своїй доповіді назвав Сумщину – колискою партизанського руху.
На території Сумщини діяли також підпільні групи. Одну з них очолював випускник школи №2 Дмитро Косаренко, який очолював підпільну групу «Прапор», він написав за дві години до розстрілу такі рядки: «Мне душно, мне тяжко в сырой этой клетке,
Где солнечный луч, такой тусклый и редкий, Печально и тихо скользит по стене,
Пробившись сквозь окна решетки в окне.
А сердце мятежное рвется на волю Туда, где пр вольно раскинулось поле, Где в ласковой, теплой струе ветерка Дорогою синей плывут облака.» За цими рядками – трагедія життя молодої людини… Ми завжди повинні пам’ятати про це. Про ці події розповідає І розділ шкільного музею. У нашому краї більше 200 Героїв Радянського Союзу, є двічі Герої Радянського Союзу, а також і тричі – Іван Кожедуб, єдиний тричі Герой Радянського Союзу серед всіх учасників війни. А ці нагороди давалися лише за справжній героїзм у боротьбі з фашистськими загарбниками, за самовіддане служіння нашому народові. Багато з цих героїв не вижило. Нагорода їм присвоєна посмертно. ІІ розділ музею містить матеріали про вчителів та робітників школи, які приймали участь у Другій Світовій війні, листи з фронту, спогади ветеранів, інсталяції про події війни, документальні фільми. У ІІІ розділі вміщені матеріали про історію нашої школи, які продовжуються у новому музеї, створеному у 2010 році «Місто моє – моя школа».
У 2014 році експозицію музею було доповнено інсталяцією подій Другої Світової війни. У 2016 році (наказ №689 від 17.06.2016 року МОН України) за вагомий внесок у справу виховання учнівської молоді, відродження та примноження культурних надбань та історичної спадщини українського народу музею Бойової слави «Солдатська пам'ять» присвоєно звання зразковий музей.
Музеї області
Історико-патріотичний музей "Солдатська память" КУ ССШ І-ІІІ ступенів № 17 м.Суми конспект уроку Тема.Культура Украіни XIX століття. Мета: пізнавальна. Довести учням , що друга половина XVIII -перша половина XIX століття характеризується злетами усіх ггалузей культури України, незважаючи на постійні утиски з боку правлячих колонізаторських сил. Проаналізувати етап розвитку літератури , показати, як російський царизм використовував культурне мистецтво для звеличення російської імперії серед українців Розвивальна. За допомогою аналізу та оцінювання історичних подій встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розкривати залежність економічного, політичного, культурного розвитку країни. Самостійно опрацьовувати науковов- популярну і довідкову літературу , співвідносити події культурного життя України з культурним життям світу. Виховна. Розвивати світогляд учнів, збагачувати їхній кругозір,виховувати в них кращі людські риси на прикладі видатних діячів України, розвивати гордість за свою Батьківщину, повагу до свого народу і любов до рідної землі. Основні терміни і поняття. Культура, фольклор,кобзарі, бандуристи, лірики. Обладнання. Підручник, атлас, ілюстрації, портрети визначних діячів культури, репродукції художників, твори письменників. ТЗН. Відеофільм: «Храми України» Тип уроку. Комбінований з елементами новин культури.
Структура уроку.
I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. III. Вивчення нового матеріалу. План. 1.Фольклор і нова українська література. Т.Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка,П.Куліш,М.Глібов,М.Вовчок, І.Нечуй-Левицький,Леся Українка,Іван Франко.
2.Музичний фольклор кобзарів, бандуристів, лірників.
3.Образотворче, музичне, театральне мистецво. Архітектура.
4.Українські підприємці-меценати,
5.Садово- паркове мистецтво.
6.Храми України та нашого міста.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
V.Підсумок уроку
VI. Д/З.
Хід уроку I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів . Уривок з твору М. Вороного «Євшан зілля» (Запис(диск)). Перед тим ,як перейти до перевірки Д/З ,я хочу пригадати рядки з вірша Никанора Опацького – нашого земляка , які були написані у часописі «Рідний край» «Гей ти, народ український, засмученний, Кривдою давньою горем замученний, Бідний обшарпаний, лихом пригнічений, Наче і серцем святим не освічений...» Бесіда за запитаннями 1. Дайте визначення поняття « культура» 2. Проаналізуйте особливості розвитку культури в п.п. XIX століття . 3. Назхвіть структуру системи освти в Україні в п.п. XIX століття: Початкова школа Середня школа Професійна освіта Вища школа. 4. Дайте характеристику досягнень українських учених (М. Максимович, М.Остроградський, Г.Осиповський) 5. Назвіть імена видатних українських істориків та їх внесок у вивчення історії України (Д.Бантиш-Каменський, М. Маркевич, М. Костомаров) Бесіда на повторення: 1. Якими були особливості розвитку освіти в Украіні у др.половині XVIII столітті. Розповідь про Паліцинську академію. 2. Розвиток філософських ідей Г.Сковороди. 3. Які види архітектурних стилів, що діяли в Україні в різні часи ви можете назвати? (романстький, готичний, українське бароко, класицизм, романтизм).Давайте пригадаємо: що таке готичний стиль (папка: «Основні поняття з історії України» ) Романський стиль- в XI- XII столітті стиль у мистецтві та архітектурі, характеризувався масивністю форм. Готика (готичний стиль) – у XII-XV столітті стиль у мистецтві та архітектурі, характеризувався видовженністю у висоту споруд та форм. Бароко- мистецький та архітектурний стиль (перша половина XVIII століття ), характерні риси- грандіозність , ефективність, пишні химерні фасади, багато статуй і рельєфів. Романтизм- напрям у развитку культури, протиставлення дійсності мрій та ідеалів , прагнення свободи ( кінець XVIII – XIX століття) Класицизм- напрям у розвитку культури, звертання до античності, як до зразка дотримання твердих норм і правил, глибокий виховний зміст творів( XVII-перша половина XX століття). III. Вивчення нового матеріалу. Проблемне питання уроку. Чи вдалося силою імператорських указів поставити під контроль українську культуру, чи зберегла вона свою самобутність? Уривок з вірша Т. Шевченка: « І мертвим і живим...» « І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений , І все спочиває. Тільки я, мов окаяний, І день , і ніч плачу На розпуттях вселюдних, І ніхто не бачить, І не бачить , і не знає- Оглохли, не чують, Кайданами міняються, Правдою торгують. І господа зневажають,- Людей запрягають В тяжкі ярма.Орать лихом
Лихом засівають...»
Вчитель. Культурна спадщина України цього часу тісно пов”язана з розвитком культурних надбань Сумщини. Тому сьогодні ми будемо часто пригадувати імена славетних людей нашого краю, які прославили наше місто у всьому світі.
Бували тут Чехов, Купрін і О.Олесь.Тараса і Лесі сліди .
На наших стежках загубилися десь,лишилися тут назавжди...
(М.Петренко)
Напередодні уроку наші товариші отримали редакційні завдання від служби новин і працювали групами,готуючи свої сторінки в новинах (по питаннях плану уроку). Кожна група отримує лист корисності.де старший редактор помічае вклад кожного редактора в підготовку новин. Вчитель. Для того щоб перейти до вивчення першого питання,у вас було завдання-знайти відповідь на питання: що таке фольклор. Фольклор-нар.творчість,мистецтво,створюване народом,яке побутує в нар.житті. Розрізняють фольклор словесний,музичний,танцювальний,тощо. І.Учень-репортер 1. «Батьком» нової української літератури вважається І.Котляревський,який сміливо ввів у літературу народну мову й створив на її основі неперевершені на той час за художніми якостями твори(«Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник»); 2.Байкарі П.Гулак-Артемовський та Є.Гребінка різко таврували такі вади,як самодурство,аморальність,свавілля та деспотизм ненайкращих представників правлячої верстви; 3.Різкій сатирі піддав недоліки тогочасного суспільства Г.Квітка-Основ”яненко у повістях «Пан Халявський»,п”єсах «Дворянські вибори», «Сватання на Гончарівці»; 4.Формування нової української літератури завершилося у творчості Т. Шевченка. Уже в першій поетичній збірці «Кобзар»(1840р.) поет постав як неперевершений майстер поезій,здатний силою українського слова блискуче передати почуття,думи, прагнення і сподівання свого народу. Уривок з «Енеїди» І. Котляревського . Уривок з байки П.Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Т. Шевченко –великий легендарний поет казкового краю,художник-мислитель, палкий захисник соціальних та національних інтересів українського народу, великий борець за волю свого народу,свого краю,відстоював права українського народу на його вільний суверенний розвиток.Його безсмертна спадщина-це вершина людського генія. Як гімн незележності народу звучать слова поета: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І Шевченко закликає Борітеся-поборите Уривок із поеми Т. Шевченка «Гонта в Умані» Минають дні,минає літо, А Україна,знай,горить, По селах голі плачуть діти- Батьків немає. Шелестить Пожовкле листя на діброві, Гуляють хмари,сонце спить, Ніде не чуть людської мови, Звір тільки виє по селу, Гризучи трупи. Не ховали, Вовків ляхами годували, Аж поки снігом занесло Огризки вовчі.
ІІ учень-репортер Словникова робота. Учні записують у робочі зошити визначення термінів. Робота з роздатковим матеріалом.(папка:основні поняття з історії україни)
Кобзарі-українські народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на кобзі.
Бандуристи- українські народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на бандурі. Лірники- народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на лірі. У 2003 році ми відсвяткували 200 років з дня народження кобзаря Остапа Вересая (журнал «Чумацький шлях» №3 2003 р.) ІІІ учень-репортер Чи думала мати,схилившись над своєю дитиною,що її син стане академіком Перербурзької академії мистецтв і великим Кобзарем України.Сьогодні у наших новинах розповідь про Шевченка-художника.Розповідь учня. IV учень-репортер Музичне мистецтво. Осередком музичного життя була Києво-Могилянська академія.У другій половині XVIII ст. Л.Барановичзаснував при ній музичну хорову школу.Вихованці академії поповнювали хорові капели України та Росії.У XVIII ст. половину царської хорової капели складали українці.З академії вийшли такі відомі професійні композитори,як М.Березовський,А.Ведель.Покоління українських та російських композиторів навчалися на творчості Д.Бортнянського ,який написав 45 концертів для хору,багато творів для фортепіано,симфоній. М.Березовський, Д. Бортнянський, М. Маркевич. Розповідь учня.
Вчитель. Робота з підручником. Відкриваємо підручник (ст.121,267 ), які ще музичні митці працювали в цей час в Україні , назвіть їх твори. Уривок з музичного твору. V учень- репортер Театральне мистецтво. На початку ХІХ ст.,поряд з домашніми театрами поміщиків,у великих містах стали виникати театральні трупи і почали будуватися приміщення професійних театрів.У Полтаві 1819 року було споруджено саме таке приміщення,на сцені якого були поставлені п”еси «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник» І.Котляревського.Полтавський театр гостролював у Харкові,Києві,Кременчуці та інших містах. Однак на той час театральне мистецтво розвивали аматорські трупи,створені з кріпаків у поміщицьких маєтках.Серед них прославилися домашні театри селах Качанівка та Спиридонова Будана Чернігівщини,село Романівка на Волині.Вони давали балетні вистави,виїздили на гастролі у великі міста України.Та актори-кріпаки,навіть оволодівши високим мистецтвом ,зазнавали брутальних знущань від поміщиків.Широку популярність здобув аматорський колектив у с.Кибниці на Полтавщині,керівником і режисером якого був батько видатного письменника М.Гоголя-В.Гоголь-Яновський. Великий російський актор,друг Т.Шевченка М.Щепкін теж починав театральну кар”єру кріпакомІ.Котляревський став ініціатором викупу з неволі цього неперевершеного виконавця ролей Виборного в «Наталці-Потлавці» та Чупруна в «Москалі-чарівнику».Щепкін виступав у цих ролях і на сценах Москви і Петербурга.
Прем”єра вистави «Наталка-Полтавка» І.Котляревського відбулася в 1819 році.Глядачі «Наталки-Полтавки» були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди Надворсклянщини,а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу-глибоку драму серця простої дівчини-селянки. З великим успіхом і не раз «Наталка-Полтавка» йшла на сценах Петербурга,Москви,Кишенева,Мінська,Риги,Талліна,багатьох міст Сибіру,Середньої Азії, Кавказу.Згодом «Наталку-Полтавку» бачили і вітали Париж,Лондон,Загреб,Нью-Йорк, Відень,Сідней,Торонто.Кілька пісень із п’єси включив до своїх
Концертів відомий негритянський співак Поль Робсон. «Сонце низенько»та інші українські пісні І.Котляревського у його виконанні постійно звучали в найбільших театрах світу. У наш час «Наталка-Полтавка» з незмінним успіхом іде на сценах Італії,Німеччини,США, Англії,Угорщини.Усі ці факти красномовно засвідчують,що праматір українського театру й драматургії стала міцним надбанням світової театральної й музичної культури. Розповідь учня про М.Щепкіна. Уривок з п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка». Явлєніє 5,6. VI учень- репортер Кращих митців залучали до будівництва поміщицьких палаців-Розумовського в Батурині (архітектор Ч.Камерон), Маріїнський палац у Києві – стиль бароко (автор Б.Растреллі). (Журнал «Чумацький шлях» №2 2006 р.) Для спорудження маєтків, храмів, дуже часто українські поміщики запрошували іноземних архітекторів.На північному сході України на кордоні з Бєлгородською , Курською і Брянською областями Росії, розташувалась Сумщина. Кожна історична епоха залишила свій слід в містобудуванні, свої архітектурні пам’ятки .Історію кожного міста Сумщини можна прочитати в камені. Багата Сумщина пам’ятками архітектури. Це літопис краю , кожна сторінка якого, втілена в камені, тривожить і захоплює душу нетлінними спогадами, розповідає про великих будівників історії. В цей час були побудовані такі споруди на території Сум: будинок-музей А.П.Чехова на Баранівці (архітектор П.Ярославський), садиба поміщиків Линтварьових , альтанка (Червона площа, автор невідомий), Кияниця (туристична база), маєток сім’ї поміщика Ліщинського. Також в цей час було створено герб міста Суми (1781р) VII учень-репортер Тяжкою працею кріпаків створювалися шедеври садово-паркової культури , зокрема: «Софіївка» в Умані, урочище «Нескучное» в м.Тростянець (Сумської обл.), колишній маєток князів Галіциних з «Гротом Німф»,зараз там знаходиться насіннева станція.Старовинні парки Чернігівщини:
-Сокиринський палоцово-парковий ансамбль(маєток роду Галаганів).
-Тростянецький дендрапарк Чернігівської області(укладений прадідом останнього гетьмана України початку XX ст.Павла Скоропадського-Іваном Михайловичем Скоропадським)
-Качанівський історико-культурний заповідник(маєток сім”ї Тарновських.Останнім господарем якого була донька Павла Івановича Харитоненка –Олена Харитоненко)
-Будинок-музей П.І.Чайковського с.Низи(маєток Кондрат”євих)
-Усадьба Линтварьових на Луці.
Вчитель. Сьогодні у наших новинах присутні учні-мистецтвознавці,які займалися вивченням архітектурних споруд,побудованих у XVII-ХІХ ст. на території України:Шелухін Володимир та Бескорса Ольга.Вони нам розкажуть цікаві матеріали,маловідомі матеріали садово-паркової культури,та спорудження цікавих архітектурних споруд на Сумщині.Шелухін Володя порівняє садово-паркову архітектуру Східної і Західної України ХІХ ст.,а Бескорса Ольга архітектурні споруди нашого міста та області і Донецького регіону. Отже увага. Виступи учнів-мистецтвознавців.
Вчитель.Останній репортаж наших сьогоднішних новин буде присвячений будівництву храмів на території України та нашої області ХІХ ст.,будівництво яких тісно пов”язано з відомими меценатами(ілюстрації меценатів з книжки «Сумщина в іменах»).
VII учень-репортер. Навіть найкоротше ознайомлення з пам”ятками архітектури Сумщини дозволяє зробити висновок: творчий геній народу залишив досить велику печатку в архітектурних пам”ятках цього чудового куточку України і вони являють собою цей безцінний дар!
Наприкінці. XVIII п.п.ХІХ ст на території Сумшини були побудовані такі храми:
Спасо-Преображенський собор(архітектор П.Ярославський)-архітектурний класицизм Три-Анастасіївська церква м.Глухів(архітектор з Сан-Перербурга А.Л.Гун) Іллінська церква м.Суми(автор невідомий)-архітектурний класицизм Церква Різдва Богородиці с.Кам’янка,Тростянецького району(архітектор О.О.Паліцин) Миколаївська церква м.Глухів(архітектор Матвій Єфимов) Василівська церква м.Ромни(архітектор В.Червінський) Воскресенська церква м.Суми(архітектор невідомий) Закладено будівництво Троїцького собору(архітектор К.Г.Шольц) Але на території Сумщини церков і храмів було набагато більше,ніж їх збереглося до цього часу. Виступ учня-мистецтвознавця про церкви,які загинули.Та їх роль в освіті цього періоду. Вчитель.А зараз давайте переглянемо уривок з відео-фільму «Храми України». Переглядаючи уривок,зверніть,будь-ласка,увагу на такі питання:
1.Які споруди ви запам”ятали,переглядаючи уривок.
2.З якими подіями історичного минулого пов”язано спорудження цих історичних пам”яток?
Учні переглядають уривок з фільму. VI.Відповідають на питання. 1.Назвіть імена діячів культури,з творчістю яких ми сьогодні познайомилися на уроці. 2.Назвіть твір та його автора,який був уперше написаний українською мовою і коли? 3.Назвіть найулюбленіший твір і роль М.Щепкіна. 4.Назвіть імена видатних людей,які пов”язані із Сумщиною. 5.Назвіть храми Сумщини,які були побудовані у другій половині . XVIII п.п.ХІХ ст? V.Учні дають відповідь на проблемне питання уроку. Вчитель забирає листи корисності.
Заключне слово вчителя. Перша половина ХІХ ст. стала добою,коли українське мистецтво почало прискорення,пік якого уже припав на більш пізні часи.Нова українська література дала потужний поштовх у розвитку театрального мистецтва.Музичний фольклор кобзарів,бандуристів,лірників,був потужним бунтом,який дав наснагу діячам професійного музичного мистецтва.Завдяки творчості В.Боровиковського,В.Тропініна,інших художників,набув розвитку український живопис.Як нанадзвичайно талановитий художник,який обіцяв вирости у майстра світового рівня,розпочав свою творчість український поет Т.Г.Шевченко.Помітний прогрес спостерігався і в архітектурі. VI.Домашнє завдання. 1.Опрацювати текст підручника. 2.підготувати письмовий реферат на тему : «Т.Г.Шевченко-худдожник». 3.Переглянути виставу у театрі ім.Щепкіна по одному із творів,які розглядалися на уроці. 4.Підготуватися до уроку по історії нашого краю. Вчитель.Закінчити сьогоднішній урок я хочу такими рядками: Зростайте у цім калиновім краю, Від лиха його бережіть, І Суми,малу батьківщину свою, Як предки любили любіть! конспект уроку
Тема 1. Знайомство з історією
Урок 2
Тема. Відлік часу в історії.
Знайомство з історичною картою
Мета: формувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього. Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», легенда карти».
Хід уроку
I. Організаційний момент II. Актуалізація знань учнів. Назвіть, на які питання дає відповідь історія. III. Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та стрічкою часу. IV. Вивчення нового матеріалу. Працюємо з поняттями. Учитель. Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозволить хронологія – наука про час. (Записати визначення й поняття в зошити) Які одиниці виміру часу ви знаєте. ( Доба, тиждень, місяць, рік.) Учитель. Оскільки хронологія – наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата – це точний час певної події. ( Записати визначення поняття в зошити.) назвіть по одній даті із свого життя. Лічба років від певної події – літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями – 100 років, тисячоліттями – 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже зараз 2011 рік від Різдва Христового, 2011 рік нашої ери. Працюємо зі стрічкою часу Наголошуємо на тому, що 100, 200 – останні роки століття, 101, 201 – перші роки наступного століття. Роздаємо картки з датами кожному з учнів ( 100 р. до н.е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати. Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера. Десятиліття, століття. Розвиваємо просторові вміння Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам’ятати такі правила: 1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої. 2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані х певною територією. Приміром, перехід району від однієї держави до іншої. 3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю 4. Стрілками позначають пересування військ та народів. 5. Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями 6. Міста позначають Кружечками, квадратами або малюнками. Завдання
1. Знайдіть кордони держав.
2. Що означає колір на історичній карті?
3. Як позначаються міста. Столиці. Річки, рух військ?
V. Підбиття підсумків уроку Запитання та завдання 1. Що таке хронологія? 2. Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери цифрою нуль 3. Розташуйте у зростаючому порядку дати народжування своїх рідних та власний день народження. Прокоментуйте зроблене.
Домашнє завдання Читати, переповідати текст підручника, підготувати одне запитання до теми ( Власов В., данилевськаО. Вступ до історії України. – К.: Генза, 2005. – параграф 1, С.14; 6, С. 33-34).
конспект уроку
Тема : Повторювально-узагальнювальний урок:
Культура.Література.Мистецтво України 12-15 ст.
М.Вороний «Євшан-зілля».
Мета: Узагальнити знання учнів по матеріалам культури,мистецтва, літератури 12-15 ст. і відображення цього періоду в літературному творі М.Вороного «Євшан-зілля»;розвивати вміння учнів аналізувати і систематизувати отриману інформацію;розвивати вміння правильно використовувати пошуковий матеріал.Виховувати повагу до рідної землі-України,формувати національну свідомість.
Словник: Гудець,євшан-зілля,хан,мономах,половці,Київська Русь-Київ.
Оформлення: 1.Запис пісні «Україночка».Вик.Оксана Білозір.
2.Грамзапис «Євшан-зілля».
3.Виставка плакатів і малюнків по дачному періоду.
4.Книжна виставка літератури по даному періоду.
Девіз уроку: «...Ви нам,лицарі завзяті,
Славний заповіт лишили:
Щоб ми того,що нам рідне,
До загину боронили!»
Хід уроку І частина
І. Організаційний момент(1-2 хв.) ІІ. Повідомлення теми,мети і девізу уроку. ІІІ. Вчитель історії:
Сьогоднішній урок я хочу почати словами нашого земляка:
М.Петренко
«Ми просто хмиз,куценькі гілочки-
Такі у нас убогі родоводи. Нехай ми не князівської породи, Алей за нами стеляться віки.
Вдивляюсь пильно в сиву далечінь:
Там првдід мій ще якось бовваніє
І все,а далі пусткою чорніє
Історія віджилих поколінь.»
Сьогодні у нас урок трішки не звичайний.Ми узагальнимо наші знання по культурі,мистецтві та літературі 12-15 століть і розглянемо твір М.Вороного, Присвячений цим подіям : «Євшан-зілля».
Для того щоб узагальнити матеріал по культурі і мистецтву нам треба пригадати деякі поняття і події.Отже,скажіть будь-ласка що таке культура?
Відповідь:Сукупність усіх надбаних людством протягом усієї його історії духовних і матерільних цінностей у науці,літературі.
Вчитель:-підведіться,будь-ласка,як у мистецтві втілювались події того часу і твори зроблені в той період. Хто такий хан?
Відповідь: Хан-це вища посада у тюрських та монгольських народів.
Вчитель:Що таке Київська Русь?
Відповідь:Умовна назва давньо-українськой феодальної Київської держави з центром у м.Київ у 9-на початку 13 ст.Охоплювала територію від Балтики до Чорного моря і від Закарпаття до Вагго-Окського Межиріччя.
Вчитель:Що це за місто Київ?
Відповідь:Мати городів руських.Столиця держави «Україна».Культурний центр. Місто було засноване у 5 ст. князем Києм:
Кий,Щек,Хорив,сестра їх Либідь!
На берег Дніпра прийшли.
І на Горі-могутній глиді.
Возводить місто почали.
Вчитель: Хто такий гудець?
Відповідь:Кобзар!Народний співець і музика.
Вчитель: Що таке Євшан-зілля?
Відповідь:Символ країни.
Вчитель:Мамина пісня,батьківська хата,дідусева казка,бабусина вишиванка, рушник,сорочка,калина біля вікна,барвінок-все це наші символи.А які ви пам’ятаєте прислів’я,вірші,строки з народних пісень про наші символи?
Відповідь: 1 учень: Рідна хата!Оспівана в піснях,сповита легендами та переказами,опоетизована майстрами слова та пензля,вона завжди буде символом добра і надії, «хата моя,біла хата,рідна моя сторона,любисток і м’ята ,мальви цвітуть край вікна».
2 учень: «Чим хата багата ,тим і рада»
3 учень: «Де будь,там будь,а свою хату не гудь».
4 учень: «Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зарі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя,на долю дала».
5 учень: «Без верби і калини немає України».
6 учень: «В’ється,як барвінок».
7 учень: «Зацвіла у лузі червона калина,ніби засміялась дівчина-дитина».
8 учень: «Не ламай калину коло хати,бо вона заплаче наче мати...»
Вчитель: Хто такі половці?
Відповідь:Літописна назва тюркських кочових племен,вони прийшли на зміну печенігам і витіснили їх.У 10 столітті тюркські племена,які складали основну частину половців,жили на території сучасного Казахстану.Місця їх постійних кочувань називали Дент-і-Кипчак(тому їх ще називали кипчаками).Вони були озброєні луками,шаблями,гарпунами.Вели грабіжницькі війни,їхня тактика: устрій засідок,застосування кінних атак.Півтора століття нападали на руські землі.Зазнавали значної поразки від походів Володимира Мономаха,у 12 ст. було декілька битв неподалік сучасного м.Путивль із князем Ігорем,ці події описані у «Слові о полку Ігоревім».У 13 ст. були розбиті монголо-татарами,частина з них відійшла до сучасної території Угорщини та Болгарії.
Але історичнв джерела нам говорять,що саме руський народ урятував Візантію від половецької навали.
Вчитель: Відкриваємо ст. 110-111,подивіться,як половці нападали на руську землю. Запитую: «Повість минулих літ» ст.136.
А який приклад ви можете навести з «Повісті...»?
Відповідь:-А половці,побочивши,що вони перемогли,пустилися воювали,спустошувати землю.І стояв плач великий на нашій землі.опустіли села наші й міста наші,і були ми січені й гнаті ворогами нашими.Це ж бо Господь напустив на нас поганих,покарав нас нашестями,щоб ми опам’яталися і утримувалися від неправди і злого путі свого.Багато ж крові було пролито даремно,у чварах,у братовбивстві,а тому народ і зазнає мук: одних ведуть у полон,інших убивають,ще інші тремтять,бачачи убитих,а інші від голоду помирають і від спраги.Одна покара,одна відплата усім,хоч лиха разні...
Вчитель: Хто такий Володимир Мономах?
Відповідь: Володимир Мономах-Київський князь.З 1103-1111р. здійснив 83 великих походи проти половців,19 разів укладав з половцями згоду, 300 князів з їх положив : 100 з них пустив на волю,а 200 покарав на смерть.Він є автором «Повчання дітям».Похований у Софійському соборі в м.Києві.
Вчитель: Що таке шапка Мономаха?
Відповідь: Головний убір середньоазіатської роботи 14 ст.,украшений дорогоцінним камінням і хрестом,оторочена соболиною опушкою, символ самодержавства.По легенді шапка Мономаха була прислана візантійським імператором Константином Мономахом-Володимиру Мономаху.Коли князь коронувався він мав про собі знаки влади-релігії.В одній руці Мономах держав скіпетр,в другій-круглу «державу» й на голові у нього була шапка Мономаха. Зараз ця шапка знаходиться у збройній палаті Московського Кремля.
В розмові люди іноді вживають вираз : « ох, тяжела ты, шапка Мономаха!» Це слова царя Бориса із трагедії О.С.Пушкіна «Борис Годунов».Вони означають,як важко взяти на себе велику відповідальність,нести тягар влади.
Пошукова робота
Зв’язок із рідним краєм.Вашим домашнім було:Знайти у якому творі йде мова про боротьбу половців в Сумській області.Як цей твір називається?І яким малюнком ви вбачаєте дії описані у цьому творі.Що ви можете про це сказати?
Відповідь: У «Слові о полку Ігоревім» невідомим автором описуються події, які проходили на нашій землі,неподалік міста Путивля.На 1 малюнку ми бачимо,як половці нападають на руську землю.На 2 малюнку ми бачимо перед походом Ігоря у 1185 р. на небі показалися зловіщі знаки:Сонце притомилось,звіялась буря,військо почало непокоїтися.Але Ігор станув перед військом і закликав грімко:
Браття!Лучше загинути в поході,аніж звертатися собі на сором!Ходім аж до Дону,щоб шоломом з нього зачерпнути...»
Воювали 3 дні.І коли у дружини Ігоря все не стало сил,майже всі погинули,князів половецьких хани взяли в неволю.
2 учень:Широко відомий розділ який називається «Плач Ярославни»,яка сумує за своїм чоловіком:
« В Путивлі-граді вранці-рано
Співає,плаче Ярославна,
Як та зозуленька кує,
Словами жалю додає...»
Вчитель: Питання до класу: Як,знаючи історичні документи,використовувати їх для написання твору?
Інсценіровка:
Діючі особи:
Ведуча(вчителька) Князь Володимир Мономах Князеві слуги Син хана половецького Гудець половецький.
Першим з’являється Володимир Мономах.Не поспішаючи проходить по сцені і промовляє мовби до себе.
Мономах: Так!Розбив я під час походу поганих половців,а інших вигнав із своїх земель.Тож на честь цих подій славетних-перемог над ворогами хай мій Київ святкує!Моя найулюбленіша страва! Страва! Сакуйте!Вас пригощає князь-Володимир Мономах! (До класу «Слуги» заносять страви і подають гостям.Мономах стоїть осторонь).
Ведуча:Дійсно ця страва,якщо вірити старовинним оповіданням та документам подавалася до столу ще за часів Мономаха! Смачного вам,пригощайтесь.Вас частує сам великий княз.
(До класу заходять слуги-воїни.Становляться на коліна й опускають голови).
І слуга: Великий княже,що робити з дитиною з тим малим половецьким виродком?
ІІ слуга: Накажете його стратити?
Мономах: Той половецький хлопчисько?Ні,не треба.Він ханської крові,до того ж дуже вродливий.Нехай зплишається при мені.Це моя здобич,після того славетного походу на половців.Наказую оточити його почтом і розкошами.Йдіть.
Ведуча: Залишився ханський син на чужині.І жилося йому безпечно і вигідно.Забув він дім,вітчизну,батька...
Гудець:(Заходить до класу) Та батько не забув його.Журиться і тужить хан у далеких землях.І прислав він мене,старого гудця,в цю ворожу землю Руську,до Києва,розшукати сина його найулюбленішого,що був взятийц у полон ворогами-слов’янами.
(З’являється ханський син.Гудець падає йому в ноги.)
Гудець:Вітаю тебе молодий володаре.Як ти схожий на свого батька!
Панський син:На батька?Про що ти кажеш?
Гудець:А чи пам’ятаєш ти свою країну?
Панський син:Ось моя країна!Другої я не знаю!
Гудець:А батька-великого хана,а матір,що співала тобі колискової?
Панський син:Що ти верзеш,старий.Немає в мене батька,і матері я не знаю! Іди геть!
Гудець:Стій,не гони мене володарю.Ось!Тільки ще й залишилось. (Без надії дає ханському сину Євшан таву)
Панський син:Що це?Запах дитинства?Степи,шатри,люди!Батько!Я наче спав!То я живу на чужині?Гудець,ти здійснив чудо!Веди,луччє єсть на своїй землі кістьми лягти,аніж на чужій славному бути.Веди в мої землі до батька.
(Всі виходять)
IV. Розкриття девізу.
V.Підведення підсумків.Рецензії на відповіді.
VІ.Д/з.
Вчитель:Закінчити сьогоднішній урок я хочу знову рядками М.Петренка: О предки!Предки,нині ваша кров Іще тече в моїх зіпсутих жилах. А ви спите в зарівняних могилах І мовчите...
План
Культура. 1. Мистецтво. 2. Література. 3. Київ-мати городів руських. 4. Символи України. 5. Пошукова робота. 6. Інсценіровка. 7. Повідомлення про М.Вороного(елементи рольової гри) 8. Євшан-зілля.
виховний захід
Класна година – реквiєм: Афганістан болить в моїй душі.
Мета: Виховувати у учнів повагу до героїв війни, непримирення до насилля, повагу до людей, які втратили близьких людей у афганістані, почуття патріатизму та любов до ближнього.
Обладнання: 1. Політична карта світу. 2. Книжкова виставка. 3. Надписи та фото на дошці. 4. Свічка.
ТЗН: 1. Магнітофон 2. Записи О.Розембаума та групи «Любе»
Тип заходу: Класна година-реквієм.
Хід заходу: І.Організаційний момент. ІІ.Девіз заходу.
Материнский охрипший вой. Залп прощальный и красный шелк. Этот мальчик погиб, выполняя свой интернациональный долг …
Ю. Поляков
На початку лунає пісня О. Розенбаума «Черный тюльпан». Після виконання пісні: учениця виконує вірш В. Гудіна – «Дома».
А гроб – то закрытый … А гроб – то забитый… Сынок, мой, сынок мой – Да ты ли убитый? А гроб – то из цинка … Да ты ли в нем, сынка?
Собралась вся школа, Пришла твоя Инка…
Пустите, пройду я… На лоб не подую, хотя бы на крышку Твою упаду я, Чтоб все же убиться – О, что же творится?! Кому это надо? И кто же убийца?
И где он – в толпе ли? В Кабуле7 В Кремле ли? Кричит только ящик, А все онемели.
Учень:
Все більше людей одержували похоронки…. I все частіше бачили ті гроби, хоча доставляли їх тільки на задвірки. Хоронити «афганців» з почестями було не можна, їх хоронили «тихо». Писати на могилі: «Загинув в Афганістані» було неможна. Всі й так знали де знаходяться могили «афганців».
Вчитель:
Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг на афганській землі. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов'язок. Саме 12 грудня було підписано Договір між СРСР та Афганістаном про допомогу братньому народу. Давай же вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Ведуча:
Афганська війна тривала 10 років, триває і сьогнодні, але слава Богу, вже без участі наших солдатів. А тоді ж, ідучи у те пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що будуть не вбивати, а захищати нове життя.
Ведучий: Кажуть, що час - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вертає усіх назад. Коли наші керівники взялися наводити лад на чужих територіях, віддавали абсурдні накази.
Ведуча: 27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦККПРС, постановою Леоніда Брежнєва, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму Народно – демокротичної партії Афганістану. Спочатку радянські війська розтошувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану.
Читець: Вся вулиця на службу проводжала Улюбленця свого – Василя, А порубчак потрапив до Афгану А там уже не служба. Там – війна! А там стріляють, звісно ж, із-за рогу А там уже покладено, їй – богу, Багато наших Василів! В країны досить виплавлено цинку – Всім Василям убитим по труні … Ведучий: Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попердників, із кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися.
Ведуча: Восени 1988 року за наказом з Москви розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного бомбового удару по кишлаках уздовж траси Кабул – Саланг, якого мали виводити війська. 15 лютого 1989 троку останній радянський солдат залишив Афганську землю.
Читець: Хто може дати правильно оцінку цій такій неправільній війні? Чи той, хто із найближчої трибуни, одягнений в кальчугу орденів послав на смерть довірливих і юних в патріотизмі зрощених синів? Чи той, хто районнім виконкомі від імені народу засіда і увыдомляє батьків: в прийомі, коли у домі – цинкова біда? Нам не прикрити рани орденами I квітами – жахливої труни, Гріхом найтяжчим нависа над нами свинцева тайна «Хитрої війни» 1ван Низовий
Ведучий:
Ми повинні розуміти трагізм участі в Афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшли їх з України більше 160тис. У цій війні загинуло понад 15тис. наших солдат, 35тис. було поранено, тисячі потрапили в полон. Ця війна стала усвідомленням того, що гинуло покоління, народжено в 60-х. Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку?
Учень 1. Афганістан – горна країна з сухим континенальним кліматом. Узький хайберський прохід з'эднує Афганістан з Пакістаном. В Афганіствані проживає близько 20 різних етнічних груп, кожна з якої має свою мову, звичаї. Промисловість країни розвинута погано. 3млн чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, выдсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменнїсть серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертнсть. У VII ст. на територію сучасного Афганістану прийшли араби, які принесли з собою свою релігію – іслам. Протягом наступних століть країною правили монголи, іранцы, а також коринні афганці. У XIX ст. за контроль над цими регіонами боролось Росія ы Великобританія. Афганістан став незалежною країною тільки – в 70-х роках ХХ сторіччя. Радянський Союз зберігав великий вплив на уряд країни. Багато афганців були незадоволені таким впливом Радянського Союзу.
Учень 2. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечетї. Племенні та етничнї вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони «маджахетів» («борців за віру»). У країні спалахнула громадська війна.
Учень 3. Довгий час інформація про введення військ дл афганістану трималась під грифом «секретно». I лише нещодавно інформація стала «відкритою» для народу. Каталізатором військового втручання стала Квіткова революція 1978 року. I результатом цього у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договыір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти Афганську армію. Саме завдяки цьому рішенню 12 грудня 1979 року в кабінеті Генерального Секретаря ЦККПРС, Голови Президіума Верховної Ради СРСРС Л.I. Брежнева в тайні від Верховної Ради ЦККПРС і Полютбюро, було прийнято політичне рішення про введення радянських військ до Афганістану. Привід «Перечень просьб афганського руководства», які мали гриф: «особо важних документов». «В целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу».
Учень 4. Присутність черноземних військ викликала стихійних опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 – 1985 роки. Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов'язок, тобто захищають братський народ. I вони, сліпо оборуні, «наводили лад» у тій країні «вогнем і мечем». Вони вірили і думали, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконували такіж обов'язки в Iспанії, Угорщини Чехії….
Учень 5. Брудна підступна війна… За що, за які ідеї, за чию Батьківщину, в ім'я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? В цих мертвих Афганських горах знайшли свою пердчасну смерть наші земляки. Не дочекались їх рідні. Вони просто виконували свою військову повинність, свій безвихідний обов'язок. Але чесно, героїчно, до останнього подиху. Наших земляків загинуло близько 800… покалечено тисячі… Літо проминуло пройшла зима, А тебе наш любий, все нема й нема Може заблукав ти, чи поліг в бою, Ставши в раз зорею у чужім краю? Пролетіли роки, весни відцвели, Ми тебе, наш татку, так і не знайшли… Лиш про тебе згадка – фронтові листки, У яких ще досі ще воюєш ти.
Учень 6.
Солдати гинуть. I кожна смерть стримка. А як страшно, коли не хочется помирати у 18-19 років, коли ще тільки починаєш жити. Спогади тих, хто залишився живим.
Читець.
Декабрь 1979 года. Виктор Верстаков.
Еще на границе и перед границей стоят в ожидании наши полки.
А там на подходе к Афганской станице, девятая рота примкнула штыки Девятая рота сдала партбилеты, Из памяти вычеркнула имена: Ведь если затянется бой до рассвета, То не было роты, приснилась она.
Учень 7.
Мы должны были уничтожить базу душманов, но наш вертолет подбили и он стал падать. У меня сломан позвоночник, но я стал стрелять вместе со всеми. «Духи» приближались, стреляли как бешенные, они вообще хорошо были вооружены. В госпитале я поправлялся, но возвращался к нормальной жизни очень все равно трудно. На войне, по крайней мере, понятно, где враг, а где свой….
Учень 8.
Владимир, парашютист, проведший в Кабуле около 2 лет. Сейчас работает в одном из центров по подготовке десантников. В Джеллалобаде погибли все мои товарищи по взводу.
Отрывок из песни О. Газманова «Дай мне минутку».
Учень 9.
Утром, осмотрев местность, нашли около 20 убитых и несколько человек тяжелораненых. В этом бою погиб лейтенант Савин, наш командир.
Любе «Комбат – батяня».
Учень 10.
Иван Б., прежде чем отправится в Афганистан, любил играть на гитаре. Теперь он больше не играет: вместо рук у него культи…..
Учень 11.
Досить часто відчували наближення смерті своєї чи друзів. Але зробити нічого не могли. Батьки сина, який загинув, звернулися до редакцыї «Просто солдат»…
«… Наш сын погиб в Афганистане. Его похоронили недалеко отдома на старом кладбище. Мы с отцом уже не молодые люди, и очень тяжело хоронить детей. Много писать не стану – слезы горькие заливают глаза. Нет жизни мне без Володи. Я все жду и жду, что он придет и скажет: «Мама, я вернулся.» Пусть никому не придется испытать такую муку. Простите, может, что-то не так написала, но я б куда угодно поползла, отдала бы себя на растерзание, только бы он был жив! Я Вас прошу, если сможете, и Вас не затруднит опубликовать его стих:
…Я тоже воевал,
И не забыл. Я трижды трупом Среди мертвых был….
Учень 12. Ты знаешь, как словарь толкует слово «смерть»? - Естественный процесс дряхления тела… Вот почему я тороплюсь успеть Себя не пожалеть во имя дела.
Отрывок из песни О. Газманова «Вещая судьба».
Учень 13. Помню как в давно минувшей юности, Призирал я Димку Комарова, За его повадку и сноровку, За его щекастые румянцы. Но сильный – за то, что тренировку Был готов применять на танцы.
… Юности далекой переулки, Где мне отыскать такое слово, Из какой же сказочной шкатулки, вытащить мне Димку Комарова?
Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року, або 2238 днів.
Учень 14. З приходом до влади в СРСР М, Горбачова почались перерговори про вивід радянських військ з Афганістану. Уряд НДПА оголосив політику національного примиринення. В квітны 1988 року було підписано угоду про поступове виведення військ з афганістану, який закінчився 15 лютого 1989 року. Але виведення радянських військ не призвело до стабілізації В країні продовжувалась громадська війна, яка не закінчилася і після приходу до влади уряду, який складався з моджахедів. Новим фактором став успіх опозаційного уряду ісламського руху «Талібан», який підтримував Пакістан. У 1996 році таліби зуміли захопити Кабул, в якому Були поновлены всі норми мусульманського права – шаріату. В жовтні 1996 року таліби повысили останнього комуністичного лідера Афганістану – Наджибулу. Зараз таліби контролюють 2/3 території. Підраховано, що на планеты було майже 15 тис. Воєн – малих, великих, середніх. Десятки мілйонв вбитих, замучених та тих, що померли від ран, заснули у землі вічним сном.
Учень 15.
Война не давшая ответа ни на один вопрос.
Война, в которых выигравших нету,
Есть только страшная цена,
Война, где цельной нет картины,
Лишь эпизоды:
Голод, мины, геройство, оружейный склад
… Война, достойная салюта,
Лишь тем, что трудно, жестко, круто
Но пусть для нас – завершена.
Ведуча.
Чимало років минуло з часу виводу радянських військ з Афганістану, а події в цій війні залишаються живим для багатьох колишных солдатів та офіцерів, що воювали на цій війні.
Одним із перших засудив цю війну видатний академік, Нобілевський лауреат Андрій Сахаров, за що був позбавлений всіх державних нагород і висланий в закрите місто Горький.
Вже не дійти до рідних берегів.
Ридали друзі, впавши на коліна,
Він помирав серед чужих пісків,
I разом з ним вмирала Україна.
А в далині сірів чужий кишлак, і БТР димів опісля бою.
Погасло сонце у його очах,
Аж гори похитнулися від болю.
В оселю рідну – цинкова труна
Страшенна кара, за яку провину?
I божеволіла матуся молода,
А розом з нею – Україна.
Ведучий.
Ми залишаємо Афганістан. Афганістан – героїчний і трагічний, милосердний і жорстокий. Але ті, хто пройшов через ті події, був учасником тих подій – до цих пір знаходяться там…
ВСША діють 186 психологічних реабылітаційних центрів по наданню допомоги ветеранам в'єтнаму. А куди звертатись нашим солдатам за допомогою? У нас немає жодного центру, нащі солдати шукають її у людей…
Учень 16.
Сняться нам в песках. И все снятся холодные скалы Кров стучится в висках Точно так, как когда – то стучала. Все куда – то лечу И в ушах все трещат пулеметы. Восемнадцати лет Я ушел на военную службу. Там родителей нет, Там в цене верность дому и дружбе.
Ведуча.
Сьогодні на наш захід завітав учасник таєї війни.
Надаєму йому слово.
Контакти
bondarenkohel@gmail.com
Список користувачів Тема.Культура Украіни XIX століття. Мета: пізнавальна. Довести учням , що друга половина XVIII -перша половина XIX століття характеризується злетами усіх ггалузей культури України, незважаючи на постійні утиски з боку правлячих колонізаторських сил. Проаналізувати етап розвитку літератури , показати, як російський царизм використовував культурне мистецтво для звеличення російської імперії серед українців Розвивальна. За допомогою аналізу та оцінювання історичних подій встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розкривати залежність економічного, політичного, культурного розвитку країни. Самостійно опрацьовувати науковов- популярну і довідкову літературу , співвідносити події культурного життя України з культурним життям світу. Виховна. Розвивати світогляд учнів, збагачувати їхній кругозір,виховувати в них кращі людські риси на прикладі видатних діячів України, розвивати гордість за свою Батьківщину, повагу до свого народу і любов до рідної землі. Основні терміни і поняття. Культура, фольклор,кобзарі, бандуристи, лірики. Обладнання. Підручник, атлас, ілюстрації, портрети визначних діячів культури, репродукції художників, твори письменників. ТЗН. Відеофільм: «Храми України» Тип уроку. Комбінований з елементами новин культури.
Структура уроку.
I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. III. Вивчення нового матеріалу. План. 1.Фольклор і нова українська література. Т.Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка,П.Куліш,М.Глібов,М.Вовчок, І.Нечуй-Левицький,Леся Українка,Іван Франко.
2.Музичний фольклор кобзарів, бандуристів, лірників.
3.Образотворче, музичне, театральне мистецво. Архітектура.
4.Українські підприємці-меценати,
5.Садово- паркове мистецтво.
6.Храми України та нашого міста.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
V.Підсумок уроку
VI. Д/З.
Хід уроку I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів . Уривок з твору М. Вороного «Євшан зілля» (Запис(диск)). Перед тим ,як перейти до перевірки Д/З ,я хочу пригадати рядки з вірша Никанора Опацького – нашого земляка , які були написані у часописі «Рідний край» «Гей ти, народ український, засмученний, Кривдою давньою горем замученний, Бідний обшарпаний, лихом пригнічений, Наче і серцем святим не освічений...» Бесіда за запитаннями 1. Дайте визначення поняття « культура» 2. Проаналізуйте особливості розвитку культури в п.п. XIX століття . 3. Назхвіть структуру системи освти в Україні в п.п. XIX століття: Початкова школа Середня школа Професійна освіта Вища школа. 4. Дайте характеристику досягнень українських учених (М. Максимович, М.Остроградський, Г.Осиповський) 5. Назвіть імена видатних українських істориків та їх внесок у вивчення історії України (Д.Бантиш-Каменський, М. Маркевич, М. Костомаров) Бесіда на повторення: 1. Якими були особливості розвитку освіти в Украіні у др.половині XVIII столітті. Розповідь про Паліцинську академію. 2. Розвиток філософських ідей Г.Сковороди. 3. Які види архітектурних стилів, що діяли в Україні в різні часи ви можете назвати? (романстький, готичний, українське бароко, класицизм, романтизм).Давайте пригадаємо: що таке готичний стиль (папка: «Основні поняття з історії України» ) Романський стиль- в XI- XII столітті стиль у мистецтві та архітектурі, характеризувався масивністю форм. Готика (готичний стиль) – у XII-XV столітті стиль у мистецтві та архітектурі, характеризувався видовженністю у висоту споруд та форм. Бароко- мистецький та архітектурний стиль (перша половина XVIII століття ), характерні риси- грандіозність , ефективність, пишні химерні фасади, багато статуй і рельєфів. Романтизм- напрям у развитку культури, протиставлення дійсності мрій та ідеалів , прагнення свободи ( кінець XVIII – XIX століття) Класицизм- напрям у розвитку культури, звертання до античності, як до зразка дотримання твердих норм і правил, глибокий виховний зміст творів( XVII-перша половина XX століття). III. Вивчення нового матеріалу. Проблемне питання уроку. Чи вдалося силою імператорських указів поставити під контроль українську культуру, чи зберегла вона свою самобутність? Уривок з вірша Т. Шевченка: « І мертвим і живим...» « І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений , І все спочиває. Тільки я, мов окаяний, І день , і ніч плачу На розпуттях вселюдних, І ніхто не бачить, І не бачить , і не знає- Оглохли, не чують, Кайданами міняються, Правдою торгують. І господа зневажають,- Людей запрягають В тяжкі ярма.Орать лихом
Лихом засівають...»
Вчитель. Культурна спадщина України цього часу тісно пов”язана з розвитком культурних надбань Сумщини. Тому сьогодні ми будемо часто пригадувати імена славетних людей нашого краю, які прославили наше місто у всьому світі.
Бували тут Чехов, Купрін і О.Олесь.Тараса і Лесі сліди .
На наших стежках загубилися десь,лишилися тут назавжди...
(М.Петренко)
Напередодні уроку наші товариші отримали редакційні завдання від служби новин і працювали групами,готуючи свої сторінки в новинах (по питаннях плану уроку). Кожна група отримує лист корисності.де старший редактор помічае вклад кожного редактора в підготовку новин. Вчитель. Для того щоб перейти до вивчення першого питання,у вас було завдання-знайти відповідь на питання: що таке фольклор. Фольклор-нар.творчість,мистецтво,створюване народом,яке побутує в нар.житті. Розрізняють фольклор словесний,музичний,танцювальний,тощо. І.Учень-репортер 1. «Батьком» нової української літератури вважається І.Котляревський,який сміливо ввів у літературу народну мову й створив на її основі неперевершені на той час за художніми якостями твори(«Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник»); 2.Байкарі П.Гулак-Артемовський та Є.Гребінка різко таврували такі вади,як самодурство,аморальність,свавілля та деспотизм ненайкращих представників правлячої верстви; 3.Різкій сатирі піддав недоліки тогочасного суспільства Г.Квітка-Основ”яненко у повістях «Пан Халявський»,п”єсах «Дворянські вибори», «Сватання на Гончарівці»; 4.Формування нової української літератури завершилося у творчості Т. Шевченка. Уже в першій поетичній збірці «Кобзар»(1840р.) поет постав як неперевершений майстер поезій,здатний силою українського слова блискуче передати почуття,думи, прагнення і сподівання свого народу. Уривок з «Енеїди» І. Котляревського . Уривок з байки П.Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Т. Шевченко –великий легендарний поет казкового краю,художник-мислитель, палкий захисник соціальних та національних інтересів українського народу, великий борець за волю свого народу,свого краю,відстоював права українського народу на його вільний суверенний розвиток.Його безсмертна спадщина-це вершина людського генія. Як гімн незележності народу звучать слова поета: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І Шевченко закликає Борітеся-поборите Уривок із поеми Т. Шевченка «Гонта в Умані» Минають дні,минає літо, А Україна,знай,горить, По селах голі плачуть діти- Батьків немає. Шелестить Пожовкле листя на діброві, Гуляють хмари,сонце спить, Ніде не чуть людської мови, Звір тільки виє по селу, Гризучи трупи. Не ховали, Вовків ляхами годували, Аж поки снігом занесло Огризки вовчі.
ІІ учень-репортер
Словникова робота. Учні записують у робочі зошити визначення термінів. Робота з роздатковим матеріалом.(папка:основні поняття з історії україни)
Кобзарі-українські народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на кобзі.
Бандуристи- українські народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на бандурі. Лірники- народні співці й музиканти,які супроводжували свій спів грою на лірі. У 2003 році ми відсвяткували 200 років з дня народження кобзаря Остапа Вересая (журнал «Чумацький шлях» №3 2003 р.) ІІІ учень-репортер Чи думала мати,схилившись над своєю дитиною,що її син стане академіком Перербурзької академії мистецтв і великим Кобзарем України.Сьогодні у наших новинах розповідь про Шевченка-художника.Розповідь учня. IV учень-репортер Музичне мистецтво. Осередком музичного життя була Києво-Могилянська академія.У другій половині XVIII ст. Л.Барановичзаснував при ній музичну хорову школу.Вихованці академії поповнювали хорові капели України та Росії.У XVIII ст. половину царської хорової капели складали українці.З академії вийшли такі відомі професійні композитори,як М.Березовський,А.Ведель.Покоління українських та російських композиторів навчалися на творчості Д.Бортнянського ,який написав 45 концертів для хору,багато творів для фортепіано,симфоній. М.Березовський, Д. Бортнянський, М. Маркевич. Розповідь учня.
Вчитель. Робота з підручником.
Відкриваємо підручник (ст.121,267 ), які ще музичні митці працювали в цей час в Україні , назвіть їх твори. Уривок з музичного твору. V учень- репортер Театральне мистецтво. На початку ХІХ ст.,поряд з домашніми театрами поміщиків,у великих містах стали виникати театральні трупи і почали будуватися приміщення професійних театрів.У Полтаві 1819 року було споруджено саме таке приміщення,на сцені якого були поставлені п”еси «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник» І.Котляревського.Полтавський театр гостролював у Харкові,Києві,Кременчуці та інших містах. Однак на той час театральне мистецтво розвивали аматорські трупи,створені з кріпаків у поміщицьких маєтках.Серед них прославилися домашні театри селах Качанівка та Спиридонова Будана Чернігівщини,село Романівка на Волині.Вони давали балетні вистави,виїздили на гастролі у великі міста України.Та актори-кріпаки,навіть оволодівши високим мистецтвом ,зазнавали брутальних знущань від поміщиків.Широку популярність здобув аматорський колектив у с.Кибниці на Полтавщині,керівником і режисером якого був батько видатного письменника М.Гоголя-В.Гоголь-Яновський. Великий російський актор,друг Т.Шевченка М.Щепкін теж починав театральну кар”єру кріпакомІ.Котляревський став ініціатором викупу з неволі цього неперевершеного виконавця ролей Виборного в «Наталці-Потлавці» та Чупруна в «Москалі-чарівнику».Щепкін виступав у цих ролях і на сценах Москви і Петербурга.
Прем”єра вистави «Наталка-Полтавка» І.Котляревського відбулася в 1819 році.Глядачі «Наталки-Полтавки» були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди Надворсклянщини,а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу-глибоку драму серця простої дівчини-селянки.
З великим успіхом і не раз «Наталка-Полтавка» йшла на сценах Петербурга,Москви,Кишенева,Мінська,Риги,Талліна,багатьох міст Сибіру,Середньої Азії, Кавказу.Згодом «Наталку-Полтавку» бачили і вітали Париж,Лондон,Загреб,Нью-Йорк, Відень,Сідней,Торонто.Кілька пісень із п’єси включив до своїх
Концертів відомий негритянський співак Поль Робсон. «Сонце низенько»та інші українські пісні І.Котляревського у його виконанні постійно звучали в найбільших театрах світу.
У наш час «Наталка-Полтавка» з незмінним успіхом іде на сценах Італії,Німеччини,США, Англії,Угорщини.Усі ці факти красномовно засвідчують,що праматір українського театру й драматургії стала міцним надбанням світової театральної й музичної культури. Розповідь учня про М.Щепкіна. Уривок з п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка». Явлєніє 5,6. VI учень- репортер Кращих митців залучали до будівництва поміщицьких палаців-Розумовського в Батурині (архітектор Ч.Камерон), Маріїнський палац у Києві – стиль бароко (автор Б.Растреллі). (Журнал «Чумацький шлях» №2 2006 р.) Для спорудження маєтків, храмів, дуже часто українські поміщики запрошували іноземних архітекторів.На північному сході України на кордоні з Бєлгородською , Курською і Брянською областями Росії, розташувалась Сумщина. Кожна історична епоха залишила свій слід в містобудуванні, свої архітектурні пам’ятки .Історію кожного міста Сумщини можна прочитати в камені. Багата Сумщина пам’ятками архітектури. Це літопис краю , кожна сторінка якого, втілена в камені, тривожить і захоплює душу нетлінними спогадами, розповідає про великих будівників історії. В цей час були побудовані такі споруди на території Сум: будинок-музей А.П.Чехова на Баранівці (архітектор П.Ярославський), садиба поміщиків Линтварьових , альтанка (Червона площа, автор невідомий), Кияниця (туристична база), маєток сім’ї поміщика Ліщинського. Також в цей час було створено герб міста Суми (1781р) VII учень-репортер Тяжкою працею кріпаків створювалися шедеври садово-паркової культури , зокрема: «Софіївка» в Умані, урочище «Нескучное» в м.Тростянець (Сумської обл.), колишній маєток князів Галіциних з «Гротом Німф»,зараз там знаходиться насіннева станція.Старовинні парки Чернігівщини:
-Сокиринський палоцово-парковий ансамбль(маєток роду Галаганів).
-Тростянецький дендрапарк Чернігівської області(укладений прадідом останнього гетьмана України початку XX ст.Павла Скоропадського-Іваном Михайловичем Скоропадським)
-Качанівський історико-культурний заповідник(маєток сім”ї Тарновських.Останнім господарем якого була донька Павла Івановича Харитоненка –Олена Харитоненко)
-Будинок-музей П.І.Чайковського с.Низи(маєток Кондрат”євих)
-Усадьба Линтварьових на Луці.
Вчитель. Сьогодні у наших новинах присутні учні-мистецтвознавці,які займалися вивченням архітектурних споруд,побудованих у XVII-ХІХ ст. на території України:Шелухін Володимир та Бескорса Ольга.Вони нам розкажуть цікаві матеріали,маловідомі матеріали садово-паркової культури,та спорудження цікавих архітектурних споруд на Сумщині.Шелухін Володя порівняє садово-паркову архітектуру Східної і Західної України ХІХ ст.,а Бескорса Ольга архітектурні споруди нашого міста та області і Донецького регіону. Отже увага. Виступи учнів-мистецтвознавців.
Вчитель.Останній репортаж наших сьогоднішних новин буде присвячений будівництву храмів на території України та нашої області ХІХ ст.,будівництво яких тісно пов”язано з відомими меценатами(ілюстрації меценатів з книжки «Сумщина в іменах»).
VII учень-репортер. Навіть найкоротше ознайомлення з пам”ятками архітектури Сумщини дозволяє зробити висновок: творчий геній народу залишив досить велику печатку в архітектурних пам”ятках цього чудового куточку України і вони являють собою цей безцінний дар!
Наприкінці. XVIII п.п.ХІХ ст на території Сумшини були побудовані такі храми:
Спасо-Преображенський собор(архітектор П.Ярославський)-архітектурний класицизм Три-Анастасіївська церква м.Глухів(архітектор з Сан-Перербурга А.Л.Гун) Іллінська церква м.Суми(автор невідомий)-архітектурний класицизм Церква Різдва Богородиці с.Кам’янка,Тростянецького району(архітектор О.О.Паліцин) Миколаївська церква м.Глухів(архітектор Матвій Єфимов) Василівська церква м.Ромни(архітектор В.Червінський) Воскресенська церква м.Суми(архітектор невідомий) Закладено будівництво Троїцького собору(архітектор К.Г.Шольц) Але на території Сумщини церков і храмів було набагато більше,ніж їх збереглося до цього часу. Виступ учня-мистецтвознавця про церкви,які загинули.Та їх роль в освіті цього періоду. Вчитель.А зараз давайте переглянемо уривок з відео-фільму «Храми України». Переглядаючи уривок,зверніть,будь-ласка,увагу на такі питання:
1.Які споруди ви запам”ятали,переглядаючи уривок.
2.З якими подіями історичного минулого пов”язано спорудження цих історичних пам”яток?
Учні переглядають уривок з фільму. VI.Відповідають на питання. 1.Назвіть імена діячів культури,з творчістю яких ми сьогодні познайомилися на уроці. 2.Назвіть твір та його автора,який був уперше написаний українською мовою і коли? 3.Назвіть найулюбленіший твір і роль М.Щепкіна. 4.Назвіть імена видатних людей,які пов”язані із Сумщиною. 5.Назвіть храми Сумщини,які були побудовані у другій половині . XVIII п.п.ХІХ ст? V.Учні дають відповідь на проблемне питання уроку. Вчитель забирає листи корисності.
Заключне слово вчителя. Перша половина ХІХ ст. стала добою,коли українське мистецтво почало прискорення,пік якого уже припав на більш пізні часи.Нова українська література дала потужний поштовх у розвитку театрального мистецтва.Музичний фольклор кобзарів,бандуристів,лірників,був потужним бунтом,який дав наснагу діячам професійного музичного мистецтва.Завдяки творчості В.Боровиковського,В.Тропініна,інших художників,набув розвитку український живопис.Як нанадзвичайно талановитий художник,який обіцяв вирости у майстра світового рівня,розпочав свою творчість український поет Т.Г.Шевченко.Помітний прогрес спостерігався і в архітектурі. VI.Домашнє завдання. 1.Опрацювати текст підручника. 2.підготувати письмовий реферат на тему : «Т.Г.Шевченко-худдожник». 3.Переглянути виставу у театрі ім.Щепкіна по одному із творів,які розглядалися на уроці. 4.Підготуватися до уроку по історії нашого краю. Вчитель.Закінчити сьогоднішній урок я хочу такими рядками: Зростайте у цім калиновім краю, Від лиха його бережіть, І Суми,малу батьківщину свою, Як предки любили любіть!
