Історія м. Шостка

Назва

Місто Шостка.

Чому місто шостка має саме таку назву і чому? Краєзнавці .дослідники пробували дослідити, висували різні версії,але залишається питання відкритим та цікавим.У  лютому 1989 році на сторінках газети "Советское Полесье" відомий краєзнавець В.Терлецький у статті " Живая и мертвая вода"(№26 від 14.02.1989р.)започаткував жваву дискусію до ювілею міста за темою: " Так звідки ж пішла "Шостка"?".Він,як і майже всі краєзнавці та фахівці-географи,історики розкритикували і визначили як помилкову офіційну версію радянської історіографії про те,що назва міста Шостки походить від річки Шостка- шостої притоки р.Десна.З'ясувалось,що дійсно наша річка не є шостою притокою р.Десни.Це вже сьогодні факт бесперечний.
В дискусії були названі різні версії назви міста.еле без серйозних доказів.Назва міста походить від слів "шест","шест кинь"(!),шестка(човен" шлюпка"),"шестерні махи"(млини),призвіща Шостак," шеститка",та інші версії,припущення.Еле проблема з походженням назви міста залишилася.
У 2003 році з'являється наша теорія(а не версія)про походження назви міста Шостка.Ми( Л.Ю Двоскін, В.М.Вридник,С.І.Грива) вважаємо цю теорію більш правильною і доказовою.

Назву місту, безумовно , дала річка з такою ж самою,або схожею назвою.У ХVI столітті наша річка називалася " Шестка".Ця назва річки згадується в історичному документі,Жалуваній грамоті Московського Великого князя ІванаIV Васильовича (Грозного) Спасо-ПРеображенському Новгород-Сіверському монастирю на земельні угіддя від 1551 року,яка підтверджувала ще одну, таку ж саму грамоту,раніше надану монастирю його батьком Василем III.В грамотах згадується річка наша ічітко називається "....да по реку да по Шестку до устья.....".Отже річка називалася тільки Шестка, і вірогідно вже на прикінці XV-на початку XVIст. Під час перебування в краї польської шляхти зберіглася в джерелах польська назва річки - Шустця". Саме така назва слова-"Шестка", без великих змін в слові (крім голосної "О" ,що замінила в назві голосну букву "Е") ідала назву першому поселенню на річці нашого краю.

 Ще один сильний аргумент : відомо ,що старослов'янська назва білої красивої весняної квітки,яка дуже поширена в нашій місцевості-це Конвалії звичайної(ландиш)- також "Шестка".Конвалія звичайна росла у великій кількості біля річки.можливо в давнину і назвали сіверянські племена річку за назвою цієї квітки,яка має сильні лікувальні властивості.
Згодом, назва місцевості та поселення із" Шестка" ,за законом чергування голосних,законом милозвучності в українській мовізмінилося на "Шостка" і закріпилося назавжди.

Таким чином, ми і вважаємо,що назва міста Шостки походить від слова шестка( в XVIстю так називали нашу річку),що означає -конвалія звичайна,ландиш,де є по шість білих дзвіночків.......

Отже Шостка- це Конвалія: біла, пахуча,корисна,красива,весняна, травнева квітка давніх слов'ян-сіверян- символ міста Шостки.
До речі, саме жінки почитали цю квітку з давнини, і саме вони ,вірогідніше,і назвали місцевість з річкою Шесткою.

Географія

Розташування

Місто Шостка знаходиться на березі річки Шостка, притока Десни. Місто розташоване в 209 км на північ від обласного центру на залізничній колії Новгород-Сіверський — Шостка — Воронізька — Київ і автомагістралі Харків — Суми — Новгород-Сіверський. Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1912, Т 2502, Р65 і залізниця (станція Шостка).Шостка-це північна Україна,місцевість називається Полісся,історична назва краю-Сіверщина,від назви східнослов'янського племені-сіверяни,що заселили наш край вже у 7-9-х століттях.

КЛІМАТ: За дослідженнями вчених,клімат нашого краю помірно-континентальний,тому, що вся Сумщина розташована на помірній відстані від Атлантичного океану.Щорічно на території нашого краю пануютьяк вологі,так і сухі повітряні маси.Вологе повітря поступає до нас з Атлантики,а сухе повітря доходить з глибин степів Азії.,засушливого континенту.Вітри з Атлантики приносять взимку тепле повітря і таяння снігу,а влітку холодну дощову погоду.Континентальне повітря взимку приносить взимку морозну,безхмарну погоду,а влітку це повітря несе нам сухі та спекотні дні,що іноді призводить до суховіїв та посух.
В цілому наш клімат помірно теплий та вологий.Температура липня в середньому складає близько +19-20градусів за Цельсієім,вліткучасто йдуть дощі.Зима у нас досить довга,але порівняно неморозна.тепла іноді.Середня температура січня -7-10 градусів нижче нуля за Цельсієм.Морози часто змінюються потеплінням.Сніговий покрив неглибокий-до 20см.Опади випадають переважно у вигляді дощу та снігу.На рік в середньому припадає 600 мм.опадів.

В різні пори року в нашому краї спостерігаються несприятливікліматичніявища:грози,бурани,тумани,ожеледиці,град,хуртовини,суховії,приморозки навесні та восени.Таким чином,цей помірно-континентальний клімат сприяє життю населення та господарський діяльності з найдавніших часів історії нашого краю.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

 Грунти нашого краю різні Під пологом наших змішаних лісів існують дерново-підзолисті грунти,які утворені на піщаних породах.Вони сипучі і добре пропускають воду.Верхній шар цього грунту має сіре забарвлення і нагадує попил золи.Якщо внести мінеральні та органічні добрива , то ці грунти стають родючими Незначну територію нашого краю займаютьлучно-болотні та торфово-болотні грунти.
 Найбільше богатство нашого краю це- ліси: змішані,соснові,дубово-соснові.Окремими ділянками зустрічаються чисті соснові ліси (бори),березові та вільхови гаї,рідше,на півночі,природні ялинники.На зволожених місцях ростуть верба,тополя,горобина.Поруч з великими деревами, такими як,сосна,ялинка,тополь,береза,ясен,дуб,клен,та кущами(ліщина,бузина,калина та інші) зустрічаються ягідні напівкущі:чорниця,брусниця,журавлина.Рослинність мішаних лісів ще називають Сумським Поліссям.
 Тварини,як і рослини населяють ліси,луки,поля і водойми.На Сумщині вцілому мешкають більш як 350 видів тварин.В лісах нашого краю водяться копитні:лосі,дикі кабани,козулі,місцями зубр,плямистий олень,які занесені в Червону книгу України.Живуть також вовки,куниці,барсуки;зайці,лисиці,білки,їжаки є повсюдно.У лісових водоймах хутрові: бобри,видри,ондатри.
 Світ птахів Сумщини нараховує близько 240 видів.У старих лісах нашого Полісся є глухарі,тетеруки,сови,пугач та багато інших.На луках,болотах,берегах водойм водяться чайки,кулики,дикі качки,деркачі.Є і хижаки:яструби,коршуни.Різноманітний та багатий рослиннийі тваринний світ нашого краю.

Історія

Давні часи

На території міста Шостка поселення давніх людей невідомі вченим.Існує загальноприйнятий  факт  радянської історіографії,що на території нашого міста були глухі великі ліси,болота,озера,річки.І тільки в слов'янську добу на території міста Шостка можливоіснували поселення сіверян.Хоча треба відмітити цікаві факти,які дослідив краєзнавець В.Кириєвський.На його думку біля берегів нашої річки,на північній частині сучасної Шостки існувало поселення племен зарубінецької археологічної культури в період близько II-III ст. н.е.Їх приваблювали тут ліс,укриття,умови полювання та особливо чисті води в цьому краї.Ще одна версія краєзнавця припускає,що по річці Шостка,в районі заводів,де сучасне штучне озеро Галенковка,можливо біля річки сучасної Локотка жили у Vст.н.е. слов'янські племена Колочинської археологічної культури.Тільки широкі археологічні розкопки та наукові дослідження можуть підтвердити або відкинути ці версії.
Але біля Шостки,біля сучасних сел нашого краю існували давні поселення різних епох.В селищі Вороніж відомо  поселення первісних людей епохи пізнього палеоліту,близько 15 тисях років тому.Тут археологи знайшли кремнієві знаряддя праці,залишки кісток...Можливо,це поселення пов'язано з Мізинською стоянкою на березі Десни(20 тисяч років тому).Це перше найдавніше поселення давніх людей на території сучасної Сумщини.В селищі Вороніж  були знайдені також поселення доби бронзи,скифських часів,слов'янського періоду VII-VIII ст. н.е.Відомий ще і великий курганний могільник епохи Київської Русі.
В інших села теж були зроблені знахідки археологів,що свідчит про те,що в нашому краї жили люди з найдавніших часів. В селах Івот, Бензики, Вовна,Дубрівка, Чапліївка,Тиманівка,Пирогівка знайдені залишки поселень епохи неоліту V-го тис.до н.е.; в с.с. Клишки,Вовна,Собичево відомо про знайдені археологами ще за радянські часи знаряддя праці епохи бронзи,слов'янський могильник в с.Пирогівка перших віків н.е.
За добу Київської Русі відомі два селища-с.Вороніж( яке вперше згадується у 1177 році В Іпат'євському літопису) та с. Собич.За дослідженнями місцевих краєзнавців тут жили сіверяни,займалися землеробством та скотарством,мисливством...
У XIII ст.,в добу монгольської навали та панування Золотої Орди, війська хана Батия зруйнували всі селища та ці два великих городища у 1239 році.Але .можливо,це сталося пізніше,після відмови мешканців пройти перепис баскаків і сплатити їм данину.І тоді каральні загони монголів спалили ,зруйнували ці поселення-городища,частина жителів загинула,частина втікла в ліси.
До речі, треба відмитити, що жителі с.Вороніж переселялися на річку , яка зараз в сучасній Росії називається Вороніж і вже приблизно у XVI cт.засновують тут своє поселення з назвою Вороніж. Таким чином,сучасне російське місто Вороніж,його назва, походження,заснування пов'язано з нашими переселенцями із селища Вороніж,що біля Шостки.Цей факт є доказаним ще за радянські часи краєзнацем М. Андрєєвим .
У XIV-XVст. територія нашого краю, Щосткинщина, входить до складу Великого князівства Литовського.В деяких місцях краю стояли гарнізони військ литовської піхоти.тому що з кінця XV ст. між Литвою та Московією йшли війни,в тому числі за українські землі,особливо прикордонні Чернігово-Сіверські,куди входив і наш край.

Економіка

З найдавніших часів і до сьогодення головним заняттям населення в україні,в нашому краї було землеробство.Українці завжди були насамперед хліборобами,це найбільш селянська хліборобська нація в Європі.Тому  в слов'янський період та добу Київської Русі-України(V-XIIcт.) головною сферою економіки було сільське господарство.Вирощували просо.ячмінь,пшеницю,жито, спочатку було перелогове рільництво, потім підсічно-вогневе, згодом застосовували двох та пізніше трьохпільну систему.Господарство було натуральним. Друга галузь-скотарство.Розвивалися промисли,садівництво,городництво,не полишали люди на українських землях  нашого краю збиральництво та полювання.Торгівля була з прилеглими селищими та містами, але не був поширеним цей вид гоподарства, існував невеликий товарообмін.

у XIIIст. економічний розвиток був пригальмований із-за монгольського нашестя хана Батия.Але за добу великого князівства Литовського зелеробство всюди,в тому числі в нашому краї відновилосяі господарство продовжувало розвиватися.

У XVI-XVIIст.за добу Гетьманщини заселяється територія сучасного Шосткинського району та сучасного міста Шостка,народжуються багато сел.в тому числі і козацьких з хуторським господарством.За наказами українських гетьманів І.Самойловича та І.Мазепи будуються млини на річці Шестка.На млинах мололи зерно,селитру та вугілля для пороху.Біля млинів виникають поселення,двори,комори робітників,козаків,селян. Створюються невеликі порохові підприємства,мануфактури .Так поступово починається заселення Шостки і господарське освоєння  території нашого міста.У XVIII ст. виробництво пороху для українських козацьких військ велося до ліквідації царською Росією Гетьманства(1764р.) та Запорозької Січі(1775р.).
у 1739 році за рішенням царського уряду задля ведення війн з Туреччиною був побудований в Шостці державний пороховий воєнний завод.Це перше державне підприємство в Шостці.Біля заводу створюється поселення солдат,робітників та їх родин,які працювали на заводі.
У 1848 році було побудовано нове державне підприємство-Капсюльний завод.В Шостці розвивається,таким чином,військово-промислове  виробництво,для нужд армії російської імперії.
В радянський період(1917-1991р.р.) Шостка стає одним із центрів промисловості в Сумській області ,Україні та СРСР. Розвиваються різні галузі економіки: військова, хімична,створюється кіно-фото індустрія,переробна,сільськогоподарча,харчова промисловість в місті.У 70-роках Шотку називають "містом хіміків".
у 1931 році в роки  першої п'ятирічки будується вперше в СРСР фабрика кіноплівки і 1 жовтня вона дала першу вітчизняну кіноплівку.у 1932р. фабрика дала 25 мільонів метрів кіноплівки,а у 1940 році було випущено 96,5 млн.метрів кінофотоплівки.У  1960-х -1970-х роках шосткинська фабрика стала потужним в/о "Свема",яке було відомо в багатьох країнах світу.У 50-х роках був побудований хімзавод,який постачав  різноманітну хімичну продукцію по Україні ,всьому СРСР.

В Шостці працювали м'ясокомбінат,пивзавод,молококомбінат,хлібокомбінат,ЗЗК та багато інших підприємств.Шостка була великим індустріальним центром промисловості у Сумській області,Україні,та відома своєю кіноплівкою СРСР та багатьох країнах Європи.

Медицина

У 1739 році в Шостці був побудований пороховий завод і з ним почав вибудовуватися посад.Медичну допомогу надавали робітникам  в лазареті,який був створений,вірогідно,в кінці ХVIIIст. Він був маленький ,розрахований лише на 39 хворих, але хворіло завжди багато людей ,а медична допомога була недостатньою.І у 1810 році побудували лазарет на 100 місць.У 1837 році був побудований госпіталь,кам'яна споруда біля порохового заводу,на початку сучасної вулиці Короленко в Шостці.В той час ця вулиця називалася Госпітальною.В цьому медичному закладі працювало 3 лікаря,1 фельдшер,1акушерка.
В радянський період працюють вже 38 лікарів та  середнього медперсоналу(у 1920 році),а пізніше вже 160 лікарів та фельдшерів(у 1940 році).Медичне обслуговування стає кращим.

У 1941-1942 р.р.героїчну сторінку в історії медицини міста вписав Шосткинський військовий госпіталь,який діяв під час фашистсько-німецької окупації.Ризикуючи своїм життям, лікарі та медсестри госпіталю допомагали важкопораненим радянським солдатам та офіцерам вилікуватися та вижити. В 50-х-70-х р.р.ХХст. в Шостці були створені та побудовані полікліники,4 лікарні,медичні пункти допомоги на підприємствах,санаторії-прфілакторії,пологовий будинок, парк машин скорої мед.допомоги,дитяча поліклиника та лікарня,де надавали мешканцям міста та сел району професійну медичну допомогу багато кваліфікованих лікарів, медсестер.фельдшерів,акушерів.Зараз одним із центрів медичної допомоги мешканцям Шостки та Шосткинського району є ЦРЛ.

Культура

==Релігія

Релігія завжди супроводжувала все життя людей нашого краю з найдавніших часів до сьогодення, а церква впливала на події іторії,допомагала людям або сама зазнавала в різні періоди(насамперед, в радянський 1917-1991р.р.)жорстоких переслідувань та репресій.
У 988-989 роках в Київській Русі державною релігією стало християнство,східного обряду,прийняте з Візантії(православне християнство).Не обминула ця подія  городища та селища і нашого краю,який пізніше входив у склад Чернігово-сіверського князівства Київської Русі.Будувалися дерев'яні церкви в кожному поселенні,городищі.
У XVI- XVIII ст. в усіх селах краю та Шостці існували та будувалися церкви: Михайлівський собор (с.Вороніж),Вознесенська церква(с.Локотки)...У 1702 році центром релігійного життя в краї став разом з Новгород-Сіверським Спасо-Преображенським монастирем ще один монастир: Гамаліївський Харлампієв.Віра була частиною всього життя людей в краї.
В кінці XVIIIст. біля порохового заводу  в Шостці була побудована  церква Різдва ,яка і зараз існує в місті.Приблизно з 1813 року діє побудована Володимирівська церква,де старий парк закінчується біля вул.Марата.Цей парк раніше( до 1926 р.) був міським та заводським кладовищем.Церкви зараз відреставровані і є центрами релігійних свят та обрядів для мешканців міста та району.
Релігійних протистоянь,суперечек, війн не було в краї,мешканці були віротерпімі до інших конфесій,але свято додержувалися своїх релігійних традицій,обрядів,свят.
В радянський період історії православна церква зазнала страшних репресій,втрат,переслідувань.Знімали дзвінниці з соборів,храми закривалися, створювали склади,комори з них,велася шалена цілеспрямована державна атеїстина ,антирелігійна пропаганда,закривали монастирі,навіть руйнували церкви.Особливо жорстоко це відбувалося в кінці 20-х-30-х роках XX ст.
З розпадом СРСР в незалежній Україні релігійне та церковне життя поступово відновлюється і люди повертаються знов до Бога та Віри .

Ресурси інтернету

• Офіційний сайт Шосткинської міської ради
• Шостка - Вікіпедія