Миколаївська церква села Рябина В-Писарівського району
Зміст
Повна назва церкви
Миколаївська церква села Рябина
Стисла характеристика, приналежність до певної конфесії
Приміщення церкви деревяне,розташоване у вигляді хреста на околиці села Рябина.Прихожан 300-400.Відноситься до християнської православної церкви Московського патріархату.
Розташування церкви
Сумська область,В-Писарівський район,село Рябина
Опис церкви
Мабуть кожна людина неодноразово замислювалася над тим, що для неї в цьому житті найрідніше, найдорожче. Звичайно, насамперед, це - батьки, родина. Близькими для кожної людини є місця де вона проживає. Невід'ємною складовою будь-якого народу є його духовні цінності. Діюча церква в селі Рябина названа на честь святого Миколая. Святи́й Микола́й або Мико́ла - християнський святий, відомий як Миколай Чудотворець. Приміщення Свято-Миколаївської церкви дерев'яне. Внутрішня будова церкви має форму хреста, що є символом розп'яття, на якому Ісус Христос прийняв страждання заради людей. Ззовні будівлю церкви можна уявно розділити на дві частини: основна частина та дзвіниця. Над основною частиною храму височить баня. Висота центральної частини – 13 метрів. Висота дзвіниці близько 20 метрів. У внутрішньому оздобленні храму використані сучасні матеріали: заокруглена стеля та стіни вхідної частини вкриті плитами із штучного матеріалу, підлога – керамічна плитка. Починаючи із входу до церкви відчувається позитивна енергія прихожан духовного осередку: з любов'ю вишиті рушники покривають ікони; на лавках та підлозі – килимки ручної роботи. Заходячи до основної частини мимоволі піднімаєш голову догори. І це не випадково: високий купол зсередини прикрашений іконами святих та церковними картинами, на яких зображені епізоди із життя Ісуса Христа. Висота церкви вражає. Денне світло ллється зверху через вісім вікон під куполом, освітлюючи приміщення храму. Невід'ємною частиною православного храму є іконостас – стіна, що розділяє основну залу з вівтарем. Вхід до вівтаря суворо заборонений жінкам. В центрі іконостасу розташовані царські врата, оздоблені золотистими прикрасами, іконами святих, вишитим рушником. По обидва боки від царських врат – дияконові врата. На стінах церкви ікони, серед яких є ікони виготовлені ще у ХVІІІ сторіччі. Поряд з іконами, авторами яких є невідомі художники-іконописці є сучасні. Однаіз таких ікон вишита Ольгою Іванівною, жінкою отця Миколая.
Дзвіниця храму має чотири вікна спрямованих на чотири сторони світу. Дзвони виготовлені в ХVІІ та ХVІІІ сторіччі. На одному із зрубів можна побачити напис з зазначенням року – 1911. Можливо це дата ремонту або перебудови храму.
Історія церкви
Заснування
Історія Свято-Миколаївської церкви займає в історії села Рябина особливе місце. На території села Стара Рябина була збудована найперше приміщення церкви. Будівництво здійснювалося самими переселенцями, було дерев'яним і мало примітивний вигляд. Пізніше приміщення церкви перебудовувалося самими селянами. Проіснувало воно невідомо скільки і за фінансових труднощів перестало існувати. Зовсім інше становище було на Новій Рябині, де було побудовано два храми. В 1775 році за ініціативою генерала Романіуса була побудована дерев'яна, однопрестольна церква. З часом вона була перебудована в 1874 році поміщиком Нахімовим, в 1895 році знову відбудовувалася зусиллями прихожан. Церква виконувала і захисні функції, як фортеця. Цей храм існує і зараз.
Розквіт
Реальне відтворення втрачених визначних пам`яток у загальнодержавному масштабі було започатковано Указом Президента України Л.Д.Кучми від 9 грудня 1995 року "Про заходи щодо відтворення видатних пам`яток історії та культури".
Занепад
За Радянської влади духовенство попало в немилість і веремеєвська церква поступово занепадає. Духовенство покидає цей релігійний осередок. За часів колективізації місце церкви майже повністю було розорено. А те, що залишилось від неї, було розбито вибухом бомби під час Великої Вітчизняної війни.
Відродження
В 1775 році за ініціативою генерала Романіуса була побудована дерев'яна, однопрестольна церква. З часом вона була перебудована в 1874 році поміщиком Нахімовим, в 1895 році знову відбудовувалася зусиллями прихожан. Церква виконувала і захисні функції, як фортеця. Цей храм існує і зараз.При здобутті Україною незалежності (1991-1993 рр.)відновлюється повноцінна служба, люди знову повернулися до церкви
