Психологія Мартиненко В.М.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 12:42, 9 червня 2015 (EEST)
Відповіді: Гендер (граматично "родова ознака")-поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями. 2. Гендерні стерелтипи - це суспільні уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості. 3. За своєю нервово-психічною (природна) організацією хлопчики й дівчатка відмінні. Відповідно до природних здібностей традиційна академічна освіта більш підходить дівчаткам. Але хлопчики більш обдаровані. Але загальні здібності дитини, ступінь її творчої обдарованості, соціальна успішність залежать від індивідуальних , а не від статевих відмінностей. Тому педагог у своїй діяльності має оієнтуватися на індивідуальні особливості учня, його запити та прагнути створити особисту ситуацію успіху для кожного вихованця.4. У навчально -виховному процесі враховуються психологічні,біологічні,комуникативні,вікові та інші особливості між дівчатами та хлопцями...дівчата більш активні,наполегливі,старанні.сумлінні, емоційні в навчанні та спілкуванні . а хлопці більш спокійні, розсудливі, повільні,бецініціативні,покладаються на більшу допомогу,але вважають себе сильгою статтю всерівно...Дівчата більш у лідерах,займають всі посади в самоврядуванні.активніше на уроках. в громадьських справах....Тому учитель завжди повинен толерантно враховувати гендерні особливості і виховувати повагу як до Жінки в майбутньому у хлопців, так і повагу домайбутнього Чоловіка у дівчат. --Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:06, 8 грудня 2015 (EET)
Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 09:44, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповіді: 1.Обдарованість-це сукупність здібностей . які дозволяють індівіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності.
Обдарованість- це системна ознака психіки,що розвивається впродовж життя та визначає можливістьдосягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими.
Обдарованість- специфічне сполучення здібностей,інтересів.потреб.що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні;риса психіки.що визначаєможливість на більш високі результати в одній або декількох галузях,сферах людської діяльності.
2.Типи обдарованості : а) інтелектуальний тип-розумні,кмітливі,високий інтелект,можуть самостійно працювати,отримують глибокі знання,вміють самі здобувати інформацію,глибоко аналізують матеріал,"світлі голови".... б) Академічний тип-діти здатні до навчання,дуже великі здібності та бажання до навчання,мають високий інтелект... в) Художній тип- високі досягнення в музиці,танцях,живопису та в художній діяльності.... г) Креативний тип-нестандартність мислення, особливий погляд на все, із-за нестандарної поведінки важко виявити такий тип обдарованості..... д) Лідерський тип-це діти організатори,здібні вести колектив за собою,завжди неформальні лідери .... є)Психомоторний або спортивний тип-це діти праці та спорту...фізична діяльність дає успіхи..
3. Види обдарованості: як і типи ,а саме:інтелектуальний,академічний,творчий,лідерський.художній,психомоторний,соціальний,емпатійний та інші.
4. Проблеми : яскраво виражене почуття справедливості, всеємопоглинаюча цікавість, вразливість, ранимість, зануреність у філософські проблеми, конформність тощо. Основна проблема з якою я зустрічалася стосується можливості і бажання педагогів працювати з такими дітьми. Адже робота з обдарованими потребує спеціального підходу та включає в себе багато етапів. Крім того, реалії сьогоднішнього нашого життя свідчать про те, що креативним і творчо обдарованим важче реалізувати себе ніж "бездарям", які вміють швидко "пристосовуватися" на основі лестощів, підлабузництва, хабарництва і навіть відвертої брехні. А що стосується відмінностей у навчанні хлопчиків та дівчаток звичайно потрібно враховувати психологічні відмінності, статеві та природні. Педагоги, вихователі мають їх знати і враховувати у навчально-виховній діяльності. Особиста думка про особливу обдарованість хлопчиків базується на історичних фактах про відомих математиків, фізиків, лікарів і навіть відомих модельєрів,в тому числі й жіночого одягу, білизни, аксесуарів та кухарів. --Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:13, 8 грудня 2015 (EET)
Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів---Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 09:50, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповіді:
1.Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.
2.Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - високий рівень відповідальності за учнів; - дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - недостатні умови для самовираження; - одноманітність діяльності; - відсутність позитивного оцінювання; - відсутність перспектив у роботі; - „непомітність” результатів роботи; - невирішені особисті проблеми.
3.У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.
4.Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). --Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:41, 8 грудня 2015 (EET)
Індивідуальні заняття
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:07, 8 жовтня 2015 (EEST) Відповіді:1. У старшій школі пізнавальні процеси досконалі й гнучкі. Учні практично готові до виконання всіх видів розумової праці. Також вони здатні провести самоаналіз на основі теоретичний роздумів. Також можуть вільно спілкуватися та висловлювати свою позицію з різноманітних проблемних питань. Основна школа : пізнавальні процеси розвиваються (пам 'ять, увага, уявлення тощо). Формується мовний запас. Учні вчаться логічно мислити, концентрувати увагу тощо. 2. Індивідуальний підхід до навчання має здійснювіатися на основі таких характеристик:-учень активний суб 'єкт взаємодії у системі "педагог-учень"; -орієнтація на позитивне оцінювання; -соціально значима мотивація для кожного учня; -рейтингові системи оцінювання; - створення портфоліо(особисті досягнення). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні можливості кожного учня та розвивати їх. Наприклад, за допомогою творчих завдань, проектної діяльності тощо.--Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:19, 8 грудня 2015 (EET)
Консультації
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:09, 8 жовтня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 09:54, 24 вересня 2015 (EEST) Відповідь:Позитивні характеристики:-висока об єктивність оцінювання; оперативність; чіткість результату; якість; ефективна діяльність як викладача так і учня. - Негативні : механічність у діяльності учня під час вибору відповідей; можливість угадування відповіді; зменшиність словникового запасу; низький рівень творчої взаємодії у системі "викладач - учень". Також деякі тестові завдання можуть бути некоректними або двозначними. Особисто я вважаю, що потрібно обмежити використання тестових технологій у нашій школі. Можливо при вступі у ВНЗ така практика є доцільною. А у школі, особливо в основній, учень має працювати творчо. Наприклад, відповідати на питання викладача; пояснювати; переказувати прочитане; аналізувати; робити висновки; передбачати очікувані результати; дискутувати; відстоювати свою позицію тощо. Насамкінець він має "чути свій голос", відпрцьовувати дикцію, темп розмови; прослідковувати логічність думки. Щодо психологічного оцінювання то можливо тести і доцільно використовувати, нариклад, щоб визначити здатність учня відтворювати отримані знання, використовувати їх або застосовувати. Також позитивно розглядаю тестові технології при визначенні здатності особи виконувати певний вид роботи, адаптуватися до колективу, працювати творчо, щодо наявності конфлікту в окремих ситуаціях тощо. Потрібно застосовувати відповідні тести і при прийомі на роботу в навчальні заклади для окремих категорій педагогічних працівників.--Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:24, 8 грудня 2015 (EET)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:11, 8 жовтня 2015 (EEST) Відповіді:1.Готовність педагога проявляється в особистісних рисах:психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров 'я, високий рівень власного інтелектуального розвитку, творча спрямованість, активний характер, упевненість у собі; в професійних уміннях і навичках : уміння планувати й організовувати навчання учнів, модифікувати навчальні програми, стимулювати когнітивні та креативні здібності учнів, готовність до постійного підвищення власного професійного рівня. 2.Самоосвіта - це основний шлях кожного педагога до особистісного й професійного вдосконалення. Якщо вчитель припиняє "вчитися" він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. 3.Схильність. 4.Образотворчі здібності. 5. Відповідь а).6.в).--Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:30, 8 грудня 2015 (EET)
