С.Вири
Зміст
- 1 Назва
- 2 Географія
- 3 Населення
- 4 Органи влади
- 5 Економіка
- 6 Медицина
- 7 Освіта
- 8 Культура
- 9 Релігія
- 10 Спорт
- 11 Пам'ятки архітектури, історії та культури
- 12 Персоналії
- 13 ЗМІ
- 14 Пошта, зв'язок, банківська сфера
- 15 Цікаві факти
- 16 Фотогалерея
- 17 Примітки та посилання
- 18 Джерела
- 19 Література
- 20 Ресурси інтернету
- 21 Автор статті(посилання на сторінку користувача)
Назва
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.
Географія
Розташування
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.
Клімат
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
Історія
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир. По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.
Давні часи
Новий час
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву. По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних. В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.