С.Овлаші,Роменського району,Сумської області

Назва

Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.

Географія

Розташування

Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.

Клімат

Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.

Історія

Давні часи

Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у "Слові о полку Ігоревім",матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі "Черлені щити".В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.

Новий час

Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву "Євлаші"лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі "шведські могили",скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були "козаками"по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.

Новітній період

В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого "воєнного комунізму"-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп "8 березня",який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.

Населення

Близько 2 тис.мешканців.

Органи влади

Довгополівська сільська рада,Роменського району.

Медицина

Фельдшерсько-акушерський пункт.

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Загальноосвітня школа І-ІІступенів.

Культура

Сільський клуб.

Релігія

Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Газета:"Вісті Роменщини".

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Манько Олександр Олександрович