Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 09:31, 22 вересня 2015, створена Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення • внесок) (→‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))

Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
  2. Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.

Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 21:29, 3 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
  2. Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)

Ваша відповідь: Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
  2. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)


Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
  2. Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:43, 5 червня 2015 (EEST)

Ваша відповідь: Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. --Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 19:28, 5 серпня 2015 (EEST)

Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:37, 15 вересня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:10, 15 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
  2. З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 19:31, 5 серпня 2015 (EEST)

Доброго дня, Світлана Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:27, 22 вересня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:02, 22 червня 2015 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Соціально-гуманітарний_кредитний_модуль_Гуппал_Т.О.&oldid=11335