Теорія та методика фахової дисципліни Коваленко Л.М

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 17:27, 17 червня 2017, створена Коваленко Любов Миколаївна (обговорення • внесок) (→‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))

Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:16, 28 квітня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

1.Нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ складають:шкільні навчальні плани,програми,методичні посібники,постанови Кабінету Міністрів України,накази,листи,інструктивно-методичні матеріали,положення,методичні рекомендації до викладання предметів,національна доктрина розвитку освіти,державні стандарти.

2.До основних компонентів змісту освіти належить(за І.Лерненом)1)досвід пізнавальної діяльності,що відображений у знаннях про природу,суспільство,техніку,мислення і способи діяльності;2)досвід здійснення відомих способів діяльності,які втілюють разом із знаннями в уміння і навички;3)досвід творчої,пошуковоє діяльності по вирішенню нових проблем(втілення раніше засвоєних знань в практику). Головним є також фундаменталізація,науковість,системність знань,їх ціннісність для соціального становлення людини,гуманізація і демократизація шкільної освіти,ідеї політкультурності,взаємоповаги між націями і народами,доступність,науковість,наступність,диференціація,індивідуалізація,практичне значення.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 22:29, 29 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую вам за вчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:45, 4 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді: Доброго дня,Світлана Вікторівна.

1. Зміст навчання історії в школі - це сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, це обов'язковий компонент процесу навчання, певна система історичної інформації, яка застосовується у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.

2. На формування змісту історичної освіти впливають зовнішні і внутрішні чинники: - соціально-політичні - це курс внутрішньої і зовнішньої політики держави, конкретні дії та ситуації спрямовані на освіту; - законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі, тобто характер чинних законодавчих актів та правових норм, вони окреслюють рамки правового поля освіти; - культурні, духовно-ідеологічні, пов'язані зі станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, рівнем духовного здоров'я та культурних запитів населення, є тлом для прояву освітньої активності людей, її спрямованості, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; - освітньо-педагогічні, які характеризують зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках, це стан і тенденції змін системи освіти в державі і освіті, концепції, зразки кращого освітнього досвіду, що впливають на стан освіти в державі, наявність розгалуженої мережі спеціалізованих інститутів, установ і організацій, із якими могли б співпрацювати освітні заклади у виконанні своїх завдань.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 01:00, 21 травня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:46, 10 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді: 1. Взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін може забезпечити системний підхід до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти, відбувати особливого змісту й способів пізнання відповідної науки, створювати об'єктивну основу для визначення чіткої та якісної позиції вчителя як у побудові навчального процесу так і в оцінюванні його результатів.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 02:20, 21 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:20, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: Здобутком є те, що уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання, виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років, тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни: - бій під Крутами; - етапи трудової та політичної еміграції; - війни радянської Росії з Українською Народною Республікою; - радянська окупація України; - адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті; - Акт відновлення Української Держави; - внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні; - українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй; - вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках); - Українська Гельсінська група та багато іншого.

А прорахунком, на мою думку, є те,що велика увага приділяється літературі, образотворчому мистецтву, музиці; не має конкретизації фактів (наприклад: Сумська область під час Другої світової війни), тобто діти мають малий обсяг знань про свій рідний край.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 03:10, 21 травня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:03, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: На мою думку, проблеми шкільних підручників в Україні полягають у тому, що зміст недостатньо спрямований на набуття школярами життєвих компетентностей, недостатньо відповідає потребам суспільства, не орієнтує на потреби часу, на майбутнє здобуття професії та подальшої освіти, Крім того, певна частина шкільних підручників не є привабливою для дітей як за формою укладання матеріалу, так і за зовнішніми характеристиками, присутня також перевантаженість матеріалом. Це свідчить про низьку якість підручників.Якщо ж розглядати підручники з історії, то тут теж можна знайти певні недоліки. Усі підручники малоформатні (13 х 21 см), що дозволяє друкувати лише в один стовпчик. Цей формат підходить для книг для читання, а не для підручника, який містить різноманітні матеріали: кілька видів тексту, таблиці, ілюстрації тощо. Назви розділів і пунктів із мовної точки зору невиразні й лаконічні або мають теоретичний характер. Вони рідко спрямовані на постановку проблеми чи засвоєння учнями ідей, основних питань і змісту. Загалом структура підручників свідчить про те, що всі вони є просто додатками до історії відповідних країн. Три чверті абзаців присвячені окремим країнам. Теми, що переважають, – це війни, культура, робітничий рух і міжнародні відносини. Їх можна було б висвітлювати на конкретному прикладі однієї країни чи порівняльному вивченні кількох країн. Карти є дуже важливими у вивченні історії. Вони наочно об'єднують окремі події, підводячи до узагальнювальної,систематичної їхньої оцінки. Історичні карти показують історичну картину світу. Автори українських підручників або взагалі не зважають на це, або ледь зважають. Те саме стосується таблиць, малюнків і діаграм. Проблеми вибору авторів у більшості закордонних освітніх кіл концентруються навколо основного питання: хто може бути автором? Більшість думок серед педагогічного загалу збігаються в позиції, що найкращими авторами є вчителі-практики. Такий погляд супроводжується існуванням ефективних механізмів проходження всіх етапів написання та впровадження в практику шкільних підручників.

Процедури створення шкільних підручників у багатьох європейських країнах обов'язково передбачають широкі обговорення серед педагогів, науковців, користувачів про наявні традиційні та інноваційні педагогічні практики, тематику програм і підручників, нові технології розвитку освіти й інші аспекти. Такі механізми дозволяють визначати критерії якості та вимоги до шкільної навчальної книги, які зумовлені потребами суспільства, враховують професійні та громадські інтереси, норми і стандарти, притаманні галузі підручникотворення.

Насамперед для зацікавлення авторів до створення підручників основною позицією є те, що автори, котрі працюватимуть над підручником, повинні не тільки мати практичний досвід, а й бути обізнаними з сучасними педагогічними методами та формами навчання й виховання, а тому мають бути обізнаними не тільки з вузькою предметною галуззю, а й володіти необхідними технологіями та дотримуватися вимог до навчальної книги.

З іншого боку, автору потрібні гарантії того, що система забезпечення підручниками надасть йому рівні з іншими авторами можливості конкурувати за прихильність споживача, тобто вчителів та учнів. Саме тому в багатьох країнах існують чіткі та прозорі механізми, що передбачають функціонування неупереджених, незалежних комісій, експертиз та залучення до таких експертиз користувачів підручників, кваліфікованих фахівців, а також існування прозорих механізмів стимулювання авторів до створення шкільних підручників. Яскравим прикладом відсутності чіткої мотивації українських авторів до створення підручників є той факт, що при проведенні щорічного конкурсу на присудження Державної премії в галузі освіти і науки кращим навчальним книгам у цьому році колегія МОН відібрала лише один шкільний підручник серед двох десятків інших. Ініціативи громадських організацій в організації незалежних експертиз шкільних підручників є показником демократизації цієї сфери та стимулом авторам до написання підручників. Натепер в Україні існують певні аспекти, що перешкоджають встановленню таких механізмів.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 03:54, 21 травня 2017 (EEST)--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 03:54, 21 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую за активну громадянську позицію. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:27, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: На мою думку до основних груп компетенцій, яких потребує сучасне життя належать: - соціальні, пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, суспільному житті, урегулюванні конфліктів ненасильницьким чином; - полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови,релігії, культури; - комунікативні, що передбачають опанування важливими у роботі й суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами; -інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію; - саморозвитку та самоосвіти, що пов’язані з потребою і готовністю постійного навчання як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; - компетенції, що реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності. - хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; - просторова – орієнтування учнів в історичному просторі; - інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; - мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ; - логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції; - аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 18:23, 2 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:45, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: 1.До нетипових форм навчання відносять: урок зміцненими засобами організації: урок-лекція, урок-зустріч; уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-виставка; уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт:екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, подорож у минуле, урок-експедиція; урок з ігровою загальною основою:урок ділова гра, урок КВК, урок "Що? Де? Коли?"; уроки, які включають трансформацію: урок-залік, урок-семінар, телеурок. Є ще "концерти", "уявні екскурсії", "брифінги", "віеоуроки", "концерти", "турніри", "ярмарки". Нестандартні форми організації навчання повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим.

2. Оскільки я працюю в малокомплектній школі, де в одному класі від одного до чотирьох учнів, використовувати всі нестандартні форми навчання в своїй роботі не можу.Але можу назвати деякі, які я використовую: уроки - зустрічі, екскурсії, заочні екскурсії, уроки - диспути.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 20:52, 2 червня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую вам за активну громадянську позицію і відповідальність. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:48, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Доброго дня, Світлана Вікторівна.

Даю відповідь на ваші питання. 1. Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок)уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою. Структура залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети , типу уроку, вікових особливостей класу чи колективу. В залежності від типу уроку різна буде і структура уроку.

2. Якщо дидактична структура уроку є постійною і в діяльності вчителів виступає у вигляді загального алгоритму організації уроку, то методична підструктура змінна.

3. Так, дієва. На мою думку структура уроку повинна бути чіткою, оскільки навчальна (основна) частина повинна бути обов'язково присутньою.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 16:45, 17 червня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:15, 7 червня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:14, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху. Кількість інформації постійно зростає.Тому необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об'єктивну, достовірну інформацію.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 21:40, 2 червня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:42, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: Комп'ютер безумовно має велике значення. Він дозволяє підвищити мотивацію навчання. Можливість учнів регулювати подачу навчальних завдань за рівнем складності, заохочення їх до правильних рішень, не вдаючись при цьому до зайвих суджень і оцінок, позитивно позначаються на мотивації навчання. Комп'ютер активно "втягує" учнів у навчальний процес. Набагато розширюється асортимент застосовуваних навчальних завдань. Комп'ютерні програми створюють ілюзію присутності, коли учень подорожує з героєм програми в географічному просторі і часі. За своїми можливостями комп'ютер може стати практично ідеальним засобом навчання.

Однак виникає проблема ефективної реалізації цих можливостей у процесі придбання знань, вироблення навичок і умінь. Комп'ютер треба "навчити" педагогічному мистецтву.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 22:09, 2 червня 2017 (EEST)--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 22:09, 2 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

1. Одним з важливих видів який сприяє розвитку логічного мислення, усної й писемної мови, творчості, активності й самостійності учнів є ведення словника. У курсі історії учням доводиться мати справу з великою кількістю слів і виразів, без правильного розуміння яких не можна засвоїти історичний матеріал. 

           Для підвищення активності і самостійності на уроках історії я використовую такі форми самостійної словникової роботи:

v самостійне з’ясування значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників; v складання усно, а потім письмово оповідань – мініатюр з відомими уже словами і термінами; v рецензування цих оповідань учнями; v добір слів і термінів, що стосуються певної теми, розділу; v різноманітні форми роботи з картками. 

           Формуванню історичного мислення, соціально – політичних, світоглядних компетентностей сприяє самостійна лабораторно – практична робота учнів з аналізу історичних документів.   Наприклад, при вивченні теми «Держава Спарта» (6 клас) пропоную прочитати у підручнику О.І. Шагайнова, Б.В. Шагайнов «Історія Стародавнього світу» документ історика Плутарха і виконати завдання:

1. Про що йдеться в документі? 2. Знайдіть і прочитайте розповідь про виховання дітей у Спарті. 3. На основі документа і статті підручника скласти розповідь про виховання дітей у Спарті.--Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 16:56, 17 червня 2017 (EEST)

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:17, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:47, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

1. Я використовую ноутбук для показу презентацій, розгляду історичних документів, ознайомлення з портретами історичних діячів.

2.Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці. Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення. Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. 

Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. --Коваленко Любов Миколаївна (обговорення) 17:23, 17 червня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:45, 13 червня 2017 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Теорія_та_методика_фахової_дисципліни_Коваленко_Л.М&oldid=190445