Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г.

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 15:44, 21 червня 2017, створена Шияновська Ольга Григорівна (обговорення • внесок) (→‎Індивідуальні заняття)

Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
  2. Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:03, 2 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:

Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії. 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів». -(обговорення) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:36, 7 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:

Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--Шияновська Ольга Григорівна (обговорення) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історі. Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:47, 13 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді

  1. Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--Шияновська Ольга Григорівна (обговорення) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу:

  1. Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:44, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

  1. Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.

Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:42, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

  1. Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.

Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті.

Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

  1. Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.

Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

  1. До нестандартних (нетипових) уроків належать:

Уроки змістовної спрямованості. Уроки на інтегративній основі Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. Уроки-змагання Уроки суспільного огляду знань Уроки комунікативної спрямованості Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження Уроки з різновіковим складом учнів. Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації Уроки-психотренінги. Веб-квести.

2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті"

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)

Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва

Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».

І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів) Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:40, 12 травня 2017 (EEST) Дякую

  1. Ваша відповідь:

Консультації

Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:

Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах; У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери; Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку); Відсутність контакту з учителем інформатики; У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет; Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять; Не вистачає комп'ютерного часу на всіх; У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках; При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п; Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці "Держава Спарта" я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму "300 спартанців" для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого "Віртуального музею".Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)

Дискусія:

Знання свого предмету,порядність, толерантність.--Шияновська Ольга Григорівна (обговорення) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.

З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Теорія_та_методика_фахової_дисципліни_Шияновська_О.Г.&oldid=192559