C. Нова Слобода

Назва

c.Нова Слобода , Путивльський район, Сумської області

Географія

Розташування

Село Нова Слобода розташоване в центральній частині Сумської області на території Путивльського району, в 22 км від районного центру і в 11км від залізнодорожнього роз’їзду Шечково на лінії Хутір Михайлівський – Ворожба.

Клімат

помірно – континентальний, середня зимова температура складає -5 С - -7 С, а влітку +18 С - +20 С.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

чорноземи, опідзолені чорноземи, суглинки.

Рослинний світ досить багатий. Найбільш поширеними із дерев і чагарників є: дуб, береза, ясен, клен, сосна,ялина, ліщина, бузина, квіти –проліски, конвалії – занесені в Червону книгу України.

Із тварин найбільш поширеними є: косулі, дикі кабани, лосі, вовки, лисиці, зайці… До села прилягає заповідна зона в районі зрошувальної системи “Молч”, де водиться сіра цапля, вихухоль, нутрія …

Давні часи

Місцевість, на якій розташована Нова Слобода була заселена ще в IV тис. до н.е. Саме тут знайдені залишки поселень періоду неоліту і бронзи, городище скіфських часів, 4 давньослов’янських поселень перших віків нашої ери, городище і курганний могильник часів Київської Русі. Тобто життя вирувало тут з давен і на протязі багатьох віків.

Новий час

Першу згадку про село знаходимо в грамоті царя Федора Івановича під 1593 роком, саме цією грамотою до Мовчанського монастиря міста Путивля було приписано селище Слобода, але після набігу орд кримських татар в 1592 р. в ньому залишилось лише “шесть дворов, да два двора бобыльских”. Назва села походить від слова”слобода”, тому що воно було засновано переселенцями з Полісся в XVI ст.. на незаселених землях та на кордоні Гетьманщини і Московської держави, але так як нові поселення звільнялися на певний час від податків, то і називалися вони за давньою українською традицією слободами. Про те що жителі села, дійсно були переселенцями поліських земель, свідчить і їх мова. Навіть зараз збереглося багато слів білоруського походження. Назва( Нова) Слобода з’явилося вже в середині XVIII ст.., коли село поповнилось новими переселенцями і кількість їх значно збільшилася. Жителів нашого, а також сусідніх сел. Називали “горюнами”. Походження назви “горюни” пояснюють по – різному. Але найбільш правдивою є та, що переселенці з Полісся покинули свої рідні місця з горя і злиднів, але навіть переселившися на нові землі вони продовжували жити в “ горі”.

В XVII – XVIII ст.. історія нашого села тісно пов’язана з монастирями: спочатку Мовчанським (м.Путивль), а потім Софронієвським (на території села).

Попавши в залежність від Мовчанського монастиря, селяни обробляли монастирську землю, займались розробкою лісу і вели роботи по осушенню болота. Тяжка праця підштовхувала їх до боротьби, в 1606 р. частина слобідського населення приєдналася до антифеодального повстання під керівництвом І.Болотнікова, за що були жорстоко покарані. В 1653 році цар Олексій Михайлович жалуваною грамотою приписав селян Слободи до Софронієвскої пустині, яка дуже скоро переросла в справжнє містечко. Щоб забезпечити себе робочою силою монастир купував кріпосних селян в Росії і Білорусії, поселяв їх в селі, навколишніх селах. Саме в цей час і з’явилася назва Нова Слобода.

Більшість жителів села була зайнята в господарстві Софронієвського монастиря. Вони обробляли землю, займались скотарством, працювали на лісорозробках, виготовляли цеглу, будували монастирські споруди. В кінці XVIII ст.. Монастирські селяни перейшли в розряд державних. Але життя їх не стало особливо кращим. В XIX ст. відбувається процес розшарування на багатих і бідних. Уже в 90-і роки XIX ст.. почалося переселення в Сибір. За 1903 – 1908 роки 50 сімей із Нової Слободи в пошуках кращої долі переселилися в Томську губернію. В жовтні 1917 року в селі була встановлена Радянська влада, створено виконавчий комітет, який розпочав конфіскацію церковних і поміщицьких земель.

В 1918 -1919 роках на території села побували і айстро – угорські війська і денікінська армія, а в кінці 1919 р. знову встановлена влада більшовиків.

В 1928 році розпочалося колгоспне будівництво, було створено 6 невеликих сільськогосподарських артілей, які в 1932 р об’єдналися в один колгосп з гучною назвою “Мировая революция”. За ним було закріплено 3854 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 1812 орних земель, 527 сінокосів. В 1939 р. колгосп одним із перших на Сумщині став мільйонером. Великі прибутки давала конопля “Новослобідський кряж” , завдяки якій колгосп прийняв участь у виставці досягнень народного господарства у Москві в 1939 році.

Не проминула Нової Слободи і жорстока війна 1941 -1945 рр., в якій приймали участь 660 новослобідців, воювавших на фронтах, десятки приймали участь в партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Одним із його загонів під командуванням С.В.Руднєва, формувався саме в Новослобідському лісі. До загону пішли М.Ф.Підшивайлов, П.І.Замула, С.К.Погрібний, Д.О.Бакаєв…Серед них 13 підлітків з нашого села.

Страшна трагедія сталася в селі 7 липня 1942 року, в цей день фашистські карателі знищили 586 мирних жителів, серед вбитих 120 дітей від трьох місяців до чотирнадцяти років. 375 новослободців загинули на фронтах війни. 2 вересня 1943 року частини 121 стрілкової дивізії під командуванням генерал – майора М.І.Ладигіна визволили Нову Слободу від німецько- фашистських загарбників.

Розпочалася відбудова села.

Уже в 1947 році відновлені довоєнні посівні площі, в 1951 р. – побудований цегляний завод, пилорама, млин, пожежне депо, лікарня на 30 ліжок, 7 річна школа…, відбудовані житлові будинки. В 1976 році побудована нова середня школа на 620 місць, шкільний інтернат на 80 місць.

В 1987 році збудовано приміщення дитячого садка . Село гордилося своїми трудівниками: за досягнуті успіхи 276 передовиків господарства нагороджені орденами і медалями СРСР. Найбільшою подією в житті села за роки незалежності стала його газифікація, яка розпочалася згідно указу президента Л.Д.Кучми. В лютому 2004р.

7 липня 2004 року в оселі прийшов газ. В цей же день було відкрито новий монумент Дзвін скорботи – новий пам’ятник жертвам Новослобідської трагедії 7 шлипня 1942 року, коли за один день було з0нищено 586 жителів села (Архітектор А.Дейнека). Це часовня, куди кожен може прийти помолитися, поставити свічку. Купол виконаний у формі сльози, яка впала з неба. Всередині нього вогонь - душі загиблих людей. Висота монументу – 14м. З дня відкриття його вже відвідали тисячі екскурсантів.

Населення

На сьогоднішній день в селі проживає 1127 чол.. з них 558 пенсіонерів, 125 дітей.

Органи влади

Органом самоврядування є Новослобідська сільська рада у складі 16 депутатів, голови та секретаря, працюють 2 постійні комісії.

Економіка

До 1994 року в селі існував колгосп “Міровая революція”, переіменований в “Софронієве угіддя”. В 1998 році відбулося розпаювання колгоспних земель і майна, а на його місці виникли приватні підприємства “Легенда”, “Гудімов”, “Троценко”. На сьогоднішній день в селі працює одне ПП”Троценко”,ПП Білокопитов, приватна пилорама(працює 5 робітників). Частина земель орендується кооперативом “Ярославна” та Путивль Агростандарт Залишається проблема безробіття, працездатне населення від’їжджає на заробітки.