Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:33, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: 1.Незважаючи на те,що освіту досліджує багато наук лише філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Тільки завдяки філософії можна дати оцінку стану освіти і намітити щляхи її вдосконалення. -філософське пояснення ролі освіти в наш час показує її провідну роль в усіх сферах існування і розвитку людства. Саме філософія доводить, що освіта стає авжливим засобом вирішкння глобальних проблем людства. Філософський аналіз освітидоводить, що суспільне життястає безперспективним і втрачає сенс без подальшої демократизації та гуманізації. - філософія виступає загальною Необхідність філософськокого дослідження пояснюється кількома чинниками: методологічною основою. Саме філософське сприйняття світу охоплює весь освітній процес. -до цих пір важливим завданням філософії залишається з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти»,адже однозначна оцінка відсутня. Це пояснюється багатовимірністю самої освіти, бо вона є і загальнолюдською ціннісю,і процесом формування людини, і режультатом шкільної діяльності, і засобом змін суспільного життя, і соціальною системою, здатною до саморозвитку.
2.Філософія освіти – це галузь філософії, яка досліджує ідею та сутність освіти, як соціокультурного феномену відтворення і розвитку суспільства; визнасення ідеалів, цінностей освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки. Виходячи з цього,основними завданнями філософії освіти можна вважати: - осмислення і аналіз стану системи освіти і дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти - вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань і визначення найоптимальніших критеріїв і способів структуризації педагогічного знання Соціологія освіти – це галузь соціології,яка вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти. З даного визначення виходятьт такі завдання соціології освіти: - вивчення потреб в освіті,оцінка її ролі в житті суспільства і в житті кожної людини - оцінка рівності і якості знань,виходячи із їх соціальної значущості - аналіз ставлення до освіти тих, хто навчається і суспільства в цілому - виявлення соціальної цінності освіти - визначення ролі освіти як чинника соціального статусу - визначення впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.
Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:13, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:1. Зміст стратегії освіти складає її мета, визначення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти має передбачати вплив розвитку освіти на всі сторони життя суспільства, на всі рівні духовного життя. Окремі елементи стратегії освіти України розробдені у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, суть мети освіти України сформовано у преамбулі до закону України «Про освіту» : «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Даний документ дає неповне визначення стратегічної мети української освіти. Тут не визначено етапи реалізації відповідних освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню надзвичайно важливих для майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації освіти й країни, виховання національної свідомості населення тощо. Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Взагалі поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу освіти на нинішній стан суспільства і перспективу розвитку
2--Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET). 1. Американський підхід Він розбудований на гуманістичній педагогіці видатного американського філософа, психолога та педагога Дж. Дьюї (1859–1952), В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Могутнє фінансування освіти(державні і приватні інвестиції в США складають 2,3% від ВВП) дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм. Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів. 2. Азійський підхід. Японія У країні 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. Китай. У країні 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід А) Великобританія Середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Для вступу до ВНЗ необхідно пройти дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. Б) Німеччина Середня освіта - 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. В) Франція Десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку
Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:42, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Інформатизація освіти є одним із найважливіших механізмів, що впливають на реформування освітньої системи України. Позитивним в інформатизації освіти є те, що вона дозволить ефективно використати такі переваги нових інформаційних технологій: –можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному власний шлях самонавчання; –зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; –створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; –використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, (індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів). Інформатизація освіти дозволить забезпечити її орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання. Позитивним у інформатизації освіти є створення умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів; розвитку в учнів навичок ХХІ століття. --Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:12, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- 1. Сутність Болонського процесу полягає в узгодженні змісту і рівнів освіти, можливості міждержавної мобільності студентів, викладачів і науковців, продовженні навчання чи стажування за кордоном, взаємне визнання державами рівнів кваліфікації.
Отже, Болонський процес – це процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 1. Болонський процес був започаткований у кінці 90-х років ХХ ст. , західноєвропейськими державами. Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)
Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)-
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:26, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: 1. 1 Слово «квазі» ( quasi) у перекладі означає «немовби», «майже», «ніби»; українська філологія ще уточнює цю частину складних слів як «несправжній», «фальшивий».Отже, квазінаука –це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. Квазінаука може проявляти себе як наукова теорія, і як специфічні відносини між науковцями, коли одна група вчених утримує чи захоплює владу в науковому співтоваристві. 2.Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів.--Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:54, 5 червня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
1.--Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:46, 28 жовтня 2015 (EET)Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти», адже , парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнетання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям залучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі сфери суспільства, на всі галузі господарства, рівні духовного життя.
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:44, 15 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:1.На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку 2.Відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формується, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--Федоренко Ліна Миколаївна (обговорення) 08:48, 28 жовтня 2015 (EET)
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:13, 15 вересня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:09, 8 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:18, 22 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:17, 22 червня 2015 (EEST)
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:45, 5 жовтня 2015 (EEST)
