Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
- Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 21:29, 3 травня 2015 (EEST) Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
- У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
- . Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)
