Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка

                                                                      Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, 
                                                                      яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне
                                                                      що любить і ненавидить людина, яка формується.
                                                                                                        В. О. Сухомлинський

1. Поняття патріотичного виховання молоді

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою. Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом. Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням. Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі: • Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344; • Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948; • Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49; • наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»; • розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»; • програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997; • положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687; • положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10; • методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

2. Кадетська освіта:мета, завдання, умови реалізації

Для формування патріотичної свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання. Найбільшого успіху у вихованні патріотів можна досягти, формуючи особистість з дитячих та юнацьких років. Джерелом формування може стати система кадетської освіти. Співвідношення вищезазначених цільових орієнтирів з призначенням кадетської освіти в системі загальної освіти держави, умовами, змістом, організаційно-технологічним забезпеченням дозволило вийти на наступне формулювання. Метою кадетської освіти є виховання: - патріота, державно-мислячого, готового взяти на себе відповідальність за долю держави в цілому; - ініціативного, самостійного, мобільного громадянина з лідерською позицією; - громадянина, готового до високопрофесійного служіння Вітчизні на цивільному та військовому поприщі; - освіченої, культурної, розумної, зрілої в думках і вчинках людини, здатної до самореалізації та реалізації власних здібностей; - благородного і благопристойного чоловіка, дбайливого сім'янина. Завданнями кадетської освіти є: - інтеграція в одній освітній моделі загальноосвітнього та кадетського аспектів; - виділення в якості базових процесів: виховний процес, навчальний процес і процес організації життєдіяльності; - створення керуючої структури, що поєднує єдиноначальність і авторитарний підхід з колегіальністю і демократичними засадами; - визначення кадетського компоненту як інваріанти кадетської освіти і корпусного компоненту, що відображає своєрідність та особливості кожного кадетського корпусу; - реалізація технології комплексної військової складової кадетської освіти; - забезпечення широкого спектру додаткових освітніх послуг для задоволення інтересів і потреб вихованців. - забезпечення комплексного (педагогічне, психологічне, соціальне, медичне) супроводу вихованців в процесі освіти та соціалізації, надання їм професійної допомоги і підтримки.

Умови реалізації кадетської освіти. В якості основних умов реалізації ідей, цілей, напрямків розвитку кадетської освіти розглядаються наступні: - врахування в педагогічній діяльності особливостей дорослішання хлопчика-підлітка-юнака; - необхідна матеріально-технічна база; - нормативно-правове забезпечення; - насичена середа; - професіоналізм педагогічних кадрів.

3. Місце кадетської освітив системі навчання та виховання майбутніх захисників Вітчизни.

Планування змісту освіти - одне з найбільш складних і важливих завдань у педагогічній теорії і практиці. Одним з провідних підходів до модернізації змісту освіти використовується компетентнісний підхід. Перелік освітніх компетенцій включає: ціннісно-смислові, загальнокультурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові та особистісне самовдосконалення. Компетентнісний підхід і його поєднання з ідеями, цілями і базовими процесами кадетської освіти, - і є основа визначення змісту кадетської освіти. Структура змісту кадетської освіти: - предметний і «надпредметний» зміст навчального процесу; - «джерела виховання» і «стовпи кадетського виховання» в якості змісту виховання; - життєвий досвід як сукупність соціального (досвіду суспільного життя) і особистого досвіду як зміст процесу життєдіяльності. У предметному змісті слід позначити державний та національно-регіональний компоненти (про них ми сьогодні мови не ведемо), а також предметну частину кадетського компонента. Надпредметний зміст освіти - це загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності, логічні прийоми і операції, а також способи роботи з інформацією. Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності можна згрупувати так: когнітивні (пізнавальні); креативні (творчі); організаційно-діяльні; комунікативні. Логічні прийоми і операції - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналогія, класифікація, побудова суджень, гіпотез і доказів і т.д. Джерела виховання - це джерела культури, через осмислення яких формується внутрішня особистісна культура кожного вихованця. Говорити про виховання поза культурою неможливо (виховання і є введення дитини в культуру).

Окремо заслуговують на увагу символи та ритуали. В кадетському закладі важлива виховна роль відводиться державній і кадетській символіці. Кадетську символіку представляють Корпусний прапор, кадетські знаки і жетони, кадетський стрій, Кадетська Клятва, кадетська форма. Ритуали - регулярно і однаково повторювані церемонії проведення найбільш значущих для кадетського корпусу подій. Це прийняття Кадетської Клятви, вручення Корпусного прапора, організація корпусного свята, проведення стройового огляду, присвоєння кадетських звань і т.д. Смислове значення символів і ритуалів робить їх ефективним засобом становлення духовної та фізичної сили, вольового характеру, звички до внутрішнього порядку і зовнішньої виразності. Ще один змістовний пласт освоюється вихованцями в самій організації життєдіяльності. Це - життєвий досвід, спрямований на «Іншого» в процесі перебування в колективі, тобто досвід суспільного життя або соціальний досвід, а також досвід, спрямований на самого себе - особистий досвід. Соціальний досвід вбирає в себе: спілкування і взаєморозуміння, колективну праця, кооперацію і рольовий розподіл спільно-розділену відповідальність, колегіальний характер ухвалення рішень, узгодження цінностей та інтересів, колективне осмислення прожитого, гуртожиток, участь у роботі соціальних інститутів (дитячих організацій, органів управління, молодіжних угруповань), діалог суб'єктивних життєвих світів, що впливають і змінюють один одного. Такий досвід народжується тільки в сукупному життєвому світі спільноти. Колективна життєдіяльність - це умова становлення і розвитку особистого досвіду кожного її учасника. Особистий досвід включає репродуктивний досвід і досвід творчої діяльності; самостійність мислення і діяльності (володіння способами діяльності); самообслуговування; вирішення власних проблем; здійснення відповідального вибору, самовизначення, самореалізацію; самоврядування і вирішення конфліктів; набуття особистісних смислів і цінностей; емоційні переживання; досвід ціннісних відносин; рефлексію; пред'явлення власної позиції, стилю поведінки і відносин (чоловічий варіант). Описана структура змісту кадетської освіти в цілому органічно поєднує інноваційний компетентнісний підхід і потужний потенціал вітчизняних освітніх традицій. 4. Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів. У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна. На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

ФОТО СЕМИНАР

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням історичної пам’яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях. Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства. Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності. У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України. Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу. На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

5. Практичне втілення патріотичного виховання на сучасному уроці історії. На уроках Історії України та Історії українського війська у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г. Харитоненка можна спостерігати практичне втілення Державних програм з патріотичного виховання та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (прикрепить план урока по Запор. сичи)

(урок Сумской казацкий полк)

6. Висновки На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. А професійний вибір вихованців не обмежується ВВНЗ або ВНЗ силових структур і відомств. За кожним з юнаків залишається право вільного вибору свого подальшого професійного шляху. Головна мета профілювання - самовизначення вихованців. Таким чином, завдання профілізації вимагають виходу за рамки системи кадетської освіти шляхом створення освітнього консорціуму - сукупності ресурсних центрів освіти, з якими вибудовується мережева взаємодія. Отже, підсумовуючи все зазначене вище, можна сказати: виховання громадянина-патріота – це стратегічна мета кадетської освіти. Була, є і буде. В кадетській освіті є всі необхідні умови і механізми для формування патріотичної свідомості. Саме така свідомість громадян залишається найважливішою вітчизняною цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства.

Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання • Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи"; • Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України"; • Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 "Про День захисника України"; • Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"; • Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212; • Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948; • Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки"; • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини"; • Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти"; • Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49; • наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді"; • наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243"Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"; • наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України"; • лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності"; • лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"; • лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557"Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році"; • лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530"Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи". Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання • Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html • Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua • Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication • Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua • Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html • Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp • Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota • Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua • Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua • Ліга старшокласників Черкащини liga.ed-sp.net • Пластовий портал plast.org.ua • Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/ • Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61 • Історична правда istpravda.com.ua • Лікбез likbez.org.ua • Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua • Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua • Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087 Список використаної літератури • Бака М. М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод.посібн. / М. М. Бака, В. П. Корж. – К. : Книга пам’яті України, 2004. – 460 с. • Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с. • Жаровська О. П. Національна свідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 233 – 242. • Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с. • Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с. • Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296. • Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360. • Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60. • Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с. • Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної освіти : [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29