Обговорення користувача:Дятлов Юрій
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах розвитку освіти була однією з актуальних, оскільки активність є необхідною умовою формування розумових якостей особистості. Педагогічною наукою доведено необхідність теоретичної розробки цієї проблеми та здійснення її на практиці. Потреба саморозвитку і здатність задовольняти її у вигляді вчення характеризує школяра, який є суб'єктом навчання. Суб'єктом вчення дитини робить володіння такою якістю як пізнавальна активність. Проблема розвитку пізнавальної активності розглядалася в різних працях педагогів і психологів. Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, Д. Локк визначали пізнавальну активність як природне прагнення учнів до пізнання. Сучасні вітчизняні дослідники вивчали особливості пізнавальної діяльності та способи її активізації у молодших школярів. Це Маркова А.К., Лозова В.І., Тельнова Ж.Н., Щукіна Г.І. і багато інших. Таким чином, актуальність теми розвитку пізнавальної активності визначається необхідністю розвитку пізнавальної активності школярів. З самого раннього дитинства дитина пізнає навколишній світ. Його цікавить те, що йому невідомо. Поступово цей інтерес починає змінюватися, у кожного в свою, близьку для нього бік. У дитячому садку і початковій школі у дітей з'являється вже осмислений інтерес, який виявляється в явній ступеня. З початку середньої школи в дітей формується подальша схильність до діяльності. Закладаються основи пізнавального інтересу в освітньому процесі. Період середньої школи є найскладнішим для викладачів. З'являється велика проблематичність у розвитку пізнавального інтересу. Перед учителем стає питання: як зацікавити учня або як розвинути інтерес до отримання та вдосконалення знань. Сучасні інформаційні технології породили нові цілі навчання, які є не тільки в прямій передачі знань та вмінь, а відкривають для вчителя нові можливості для підтримки і направлення розвитку особистості школяра. Комп’ютер, як новий засіб навчання, розкриває в повній мірі свої можливості, коли він зорієнтований на розвиток духовно збагаченої, творчої особистості, її образного мислення, уяви, фантазії, емоційної сфери. Перед учителем інформатики стоїть складна задача не тільки навчити, але й зацікавити учнів, зробити так, щоб дітям подобалось те, що вони роблять. Тільки тоді учень із задоволенням йде на урок і з радістю виконує поставлену задачу. Усі люди в будь-якому віці полюбляють грати, малювати, творити. Дуже важливо, щоб діти почували себе вільно і разом з учителем «творили» урок. Не тільки і не стільки знання й оволодіння школярами комп’ютерами визначає ефективність процесу навчання, скільки готовність і бажання дітей взяти участь у спілкуванні. Основний двигун вивчення предмета – радість пізнання, почуття комфорту. Через спілкування учні знайомляться з новими поняттями, вчаться застосовувати їх. Володіння комп’ютером – важливий інструмент пізнання світу. Пізнаючи комп’ютер, пізнаємо себе, пізнаємо оточуючий світ. Діти повинні знати, що комп’ютер, насамперед, – це інструмент, який дозволяє ефективно розв’язувати багато задач, що регулярно виникають у виробничій та побутовій діяльності людини. Розвиток пізнавального інтересу і творчих здібностей учнів дає гарний навчальний, розвиваючий і виховний ефект: у дітей формуються міцні, глибокі знання з інформатики, народжуються цікаві творчі роботи. Психологи визначають творчість як вихід за межі вже надбаних знань, розширення границь. Це – найвища форма активної і самостійної діяльності людини. У творчості виявляється самовираження, саморозкриття особистості дитини. Уведення творчих завдань до курсу інформатики допомагають вирішити багато педагогічних проблем, що не розв’язуються звичайними методами. Ми виховуємо особистість, яка живе в суспільстві, що постійно змінюється, і повинна вміти спілкуватися, а творча особистість особливо приваблива у спілкуванні; творча людина більш успішна в професійній діяльності; творчість виступає потужним фактором розвитку особистості. Повсякчас, створюючи щось нове, кожна особистість стикається з бар’єрами творчого процесу: стереотипами, страхом оцінювання, можливо заниженою самооцінкою, інертністю мислення. Задача педагога – допомогти дитині здолати ці перепони, визначитися у своєму відношенні до комп’ютера, знайти свій спосіб самовираження в інформатиці.
На уроках інформатики я використовую такі форми роботи: • Застосування презентацій; • Залучення мережі інтернет для практичних завдань; • Проведення опитувань, тестувань, тематичного оцінювання; • Самостійна робота учнів. Я визначив такі показники інтересу учня: • Активна участь у навчальній діяльності (скільки разів піднімав руку, відповідав, виступав на уроці за бажанням, ставив запитання вчителю) • Реакція дитини на дзвінок з уроку • Самостійність висновків та узагальнень добровільний виступ з доповідями • Бажання самостійно і без примусу працювати за комп’ютером • Самостійна робота на ПК вдома Правильно організована перевірка домашніх завдань дає свій результат: • Взаємне опитування учнів • Рецензія на відповідь • Поряд із вимогою переказати параграф можна дати завдання скласти запитання до нього, самостійно скласти задачу • Практикувати різні творчі завдання (створення презентацій, проектів, веб-сорінок, веб-сайтів) • Домашні експериментальні завдання • Опитування з застосуванням тестів на ПК • Пошук інформації у локальній мережі та в Інтернеті Я використовую дидактичні ігри на уроках інформатики Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, і тим самим підвищити ефективність навчання. Уроки з використанням дидактичних ігор припускають творчий підхід з боку вчителя й учнів. Діти засвоюють знання в процесі активної пізнавальної діяльності. Гра стимулює процес запам’ятовувати й розуміти матеріал, сприяє підвищенню мотивації. Ігри, які використовуються на уроках інформатики діляться на: комп’ютерні; ролеві; організаційні; ділові. В початковій школі – це рольові й комп’ютерні ігри. Грати можна цілий урок або використовувати ігрові моменти на уроках. В залежності від кількості учасників, ігри можуть бути: • одиночні; • парні; • групові; • колективні. Підбираючи задачі використовую різноманітні сюрпризи і парадокси, особливо ті, які відображають життєву ситуацію. Використовую кросворди, ребуси на уроках систематизації та узагальнення знань. З вище сказаного можна зробити висновок, що інформатика – саме той предмет, де найбільш вдало можна використовувати різні методи, підходи та інструменти навчання, які розвивають пізнавальну активність дітей. Навчання перетворюється в захоплюючу діяльність і після закінчення школи дає можливість стати успішною, самодостатньою особистістю.