Відмінності між версіями «Великовисторопський НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ Лебединської районної ради»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Навчальний заклад сьогодні)
(Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події)
Рядок 6: Рядок 6:
 
==Історія навчального закладу==
 
==Історія навчального закладу==
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
 +
[[Файл:Стара_будівля_школи_с.В.Вистороп.jpg]]
 
Історія навчальних закладів, що існували на території с. Великий Вистороп Лебединського району Сумської області починається з періоду на рубежі XIX - XX ст. У 1893 р. в с. Великий Вистороп почалось велике будівництво церкви св. Параскеви П΄ятниці, яке було закінчено в 1990 р. Разом з відкриттям місцевого храму було відкрито і церковноприходську школу (поруч із церквою по вулиці Бережна). Будівля школи збереглась до початку ХХІ ст., до недавнього часу вона використовувалась як житлове приміщення.
 
Історія навчальних закладів, що існували на території с. Великий Вистороп Лебединського району Сумської області починається з періоду на рубежі XIX - XX ст. У 1893 р. в с. Великий Вистороп почалось велике будівництво церкви св. Параскеви П΄ятниці, яке було закінчено в 1990 р. Разом з відкриттям місцевого храму було відкрито і церковноприходську школу (поруч із церквою по вулиці Бережна). Будівля школи збереглась до початку ХХІ ст., до недавнього часу вона використовувалась як житлове приміщення.
  

Версія за 12:39, 28 жовтня 2015

Повна назва навчального закладу

Великовисторопський НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ Лебединської районної ради

Адреса навчального закладу

Історія навчального закладу

Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події

Стара будівля школи с.В.Вистороп.jpg Історія навчальних закладів, що існували на території с. Великий Вистороп Лебединського району Сумської області починається з періоду на рубежі XIX - XX ст. У 1893 р. в с. Великий Вистороп почалось велике будівництво церкви св. Параскеви П΄ятниці, яке було закінчено в 1990 р. Разом з відкриттям місцевого храму було відкрито і церковноприходську школу (поруч із церквою по вулиці Бережна). Будівля школи збереглась до початку ХХІ ст., до недавнього часу вона використовувалась як житлове приміщення.

До періоду на рубежі XIX - XX ст. відноситься поява ще одного навчального закладу в селі. Це земська початкова 3-річна школа. Відкриття закладу відбулося з ініціативи повітових органів місцевого самоврядування - земств, які дбали про розвиток освіти (звідки і назва „земська школа”). Приміщення земської школи знаходилось в самому центрі села і проіснувало до 1967 р. У радянський період використовувалось як житловий будинок для вчителів. У 1967 р. на його місці розпочалось будівництво меморіалу на честь загиблих воїнів - земляків і воїнів, що загинули під час звільнення Великого Висторопа від німців в роки другої світової війни.

Історія зберегла пам΄ять про перших вчителів, зокрема першою вчителькою земської школи була Олійник Олександра Іванівна.

У період революційних подій 1917-20-х р.р. церковноприходська та земська школи припинили своє існування. У 20-х роках в селі працювала початкова 4-річна школа в двох приміщеннях: у приміщенні колишньої церковноприходської школи і в «Христенковій школі» по вул. Панська (колишній маєток поміщика Христенка).

У 1926 р. за ініціативи Лебединського відділу народної освіти почалось будівництво нового приміщення для семирічної школи (по вул. Середня).Після відкриття в новій школі розмістились старші класи, а учні молодших класів навчались в «Христенковій школі». У 30-ті роки новозбудована школа по вул.Середня добудовувалась новими приміщеннями. Директором школи і вчителем німецької мови напередодні війни був Уле Артур Готлібович, за національністю німець, якого на самому початку війни разом з іншими німцями радянська влада примусово переселила аж до Казахстану, де він і доживав, але підтримував зв΄язки з висторопцями через переписку. Кількість учнів у класах сягала до 50 осіб, учні одного класу були різновіковими. Навіть серед учнів молодших класів траплялись 15- річні. У школі вивчались навчальні предмети, подібні до тих, які в школах вивчаються і зараз, найулюбленішими предметами були література і фізкультура; також в школі проводилась фізична зарядка. Одяг і взуття учнів були дуже бідними.

Школа пережила період окупації німецькими військами в 1941-43 роках. У вересні 1941 року почалась окупація німецькими загарбниками с.Великий Вистороп. З цього часу і протягом буремних 1941-45 р.р. навчальні заклади і взагалі освіта нашого краю пройшли через багато випробувань і потрясінь. Нове приміщення школи по вул. Середня, збудоване 1926 року, з жовтня 1941 року німецькі окупанти частково використали як стайню для коней: в стінах забили гаки, парти повикидали, а під час прибирання за кіньми гній викидали прямо через вікна школи. Всі книги із шкільної бібліотеки викинули на осінні дощі, і при цьому не дозволяли нікому їх не те що розібрати, а навіть і наближатись до них під загрозою ув'язнення і використання на примусових роботах по догляду за кіньми. Шкільні заняття проводились в старому приміщенні церковноприходської школи. Школа була 7-річною. Набір учнів до 1 класу в 1941 р. вже не проводивсь. З учнів, які перейшли з 3 у 4 клас, на конкурсній основі було відібрано учнів лише в один клас (хоча дітей було більше). Середні і старші класи продовжували працювати по-старому. Класи ділились на «А» і «Б», і при цьому в кожному з них навчалось по 30-40 учнів. Через брак навчальних місць навчання в школі проводилось у дві зміни: І-до обіду, ІІ-після обіду. Навчальний процес здійснювавсь відповідно до політики окупаційної влади. Учням категорично заборонялось використовувати чи навіть згадувати в своїх роботах, текстах про Радянський Союз, революцію, Сталіна і т. ін. Матеріальне забезпечення навчального процесу та учнів було дуже слабими. Книг практично не було. Матеріалом для письма слугували папір та прості і хімічні олівці, також писали перами, а чорнило варили з бузини. Портфелів у дітей не було, лише полотняні торби, а в кого і їх не було, свої навчальні речі носили просто в руках або за пазухою. Одяг був різний, але, практично в усіх дуже скромний, переважно з полотна (в теплу пору року). Взуття також в усіх дітей було різним, переважно парусиновим, лише в небагатьох – шкіряним. Для зими шили бурки з рукавів старого теплого одягу, у декого були валянці.

Серед вчителів, які працювали в школі, учням найбільш запам’ятались:

  • Кундіус Людмила Іванівна та Гуйва Тетяна Василівна - вчителі початкових класів,
  • Жученко Михайло Іванович - вчитель математики,
  • Білоцерківець Кость Григорович - вчитель географії,
  • Масіч Ганна Миколаївна - вчитель української мови,
  • вчитель похилого віку Довгополий,
  • Марія Григорівна - вчитель співів, яка ще й добре грала на гітарі,
  • Євдокія Максимівна - вчитель російської мови,
  • Ганна Іванівна - вчитель біології

(деякі факти і прізвища відновити в пам'яті не вдалося).

Під час звільнення села від німецьких окупантів приміщення нової школи по вул. Середня використовувалось як радянський госпіталь для поранених. Багатьом радянським воїнам було врятовано життя саме в цьому приміщенні, а тих кому не судилось дожити до перемоги, зі школи відвозили на сільський цвинтар для поховання. Всі вони, солдати і медсестра, знайшли вічний спокій у братській могилі, яка знаходиться на сільському кладовищі.

Після звільнення радянськими військами в серпні 1943 року с. Великий Вистороп від гітлерівських загарбників приміщення і територію школи по вул. Середня почали прибирати після перебування в них німецької конюшні. Стіни білими, підлогу вичищали за допомогою цегли, а вперше пофарбували її аж 1947 року.

У кінці 1943 року розпочалось навчання в приміщенні церковно-приходської і нової школи. До 1 класу пішли 28 дітей. Оскільки не всі діти в роки війни здобували освіту, до одного класу могли ходити діти різного віку з різницею до 5 років. В класі менші учні сідали попереду, а старші - позаду них. Початкові класи навчались в дерев'яних додаткових приміщеннях, а старші класи - в основному приміщенні нової школи по вул. Середня. Матеріальне становище і школи і учнів було дуже скрутним. Організоване харчування дітей не здійснювалось, тому з дому брали їсти хто що міг.

Директором школи працював Следько Петро Митрофанович. До школи прибули нові вчителі:

  • Борисенко Яків Миколайович - вчитель математики і музики, завзятий музикант, розважав дітей на перервах грою на балалайці, мандоліні, ін. музичних інструментах; його музичні інструменти зберігаються в школі і зараз;
  • Єременко Юрій Васильович - вчитель військової справи, який знайомив старшокласників зі зброєю, учні вчились її розбирати і складати.

Серед вчителів повоєнного періоду (1950 – 1960-х рр.) учням найбільше запам΄ятались:

  • Назарко (Дубовик) Марія Кондратівна - вчитель історії, від 1960- х рр. – директор школи.
  • Алєксєєв Олексій Васильович - вчитель початкових класів, вчитель географії
  • Максютенко Іван Олександрович – вчитель німецької та російської мов.
  • Максютенко Варвара Василівна – вчитель української мови.
  • Кищик Федір Корнійович – вчитель математики.
  • Балаба Дмитро Дмитрович – вчитель фізики.
  • Дігтяр Євдокія Йосипівна – вчитель початкових класів.
  • Дученко Марія Яківна – вчитель фізичної культури, яка підняла на високий рівень викладання свого предмета, готувала учнів до участі в багатьох змаганнях і спартакіадах.
  • Коровніченко Галина Григорівна - вчитель початкових класів.
  • Ольга Олександрівна – піонервожата.
  • Анастасія Павлівна – вчитель української та німецької мов.

У 50- ті роки школа була реорганізована у 8- річну школу. У повоєнний період навчались у ній кожного року до 300 дітей. Тому до 1963 року заняття проходили в двох приміщеннях: по вул. Середня і в «Христенковій школі» на вул. Панська.

У післявоєнний період неодноразово планувалось будівництво нового приміщення Великовисторопської 9-річної школи. В 1992 році почалось його зведення. А в 1994 році було введено в дію нову двоповерхову споруду в центрі села. Багато зусиль для її відкриття приклали як лебединські будівельники, так і педагогічний, учнівський та батьківський колективи школи.

Директори

Кращі вчителі

Відомі випускники

Навчальний заклад сьогодні

У 2002 році Великовисторопська ЗОШ І- ІІ ст. пройшла атестацію і була реорганізована в НВК с. Великий Вистороп, до якого ввійшли ЗОШ І-ІІ ступенів і дитячий дошкільний навчальний заклад. У цьому ж році в приміщенні школи за ініціативою директора Мартиненко О.О. було відкрито музейну кімнату з історії села. ЇЇ керівником стала вчитель історії Ковтун О. В. У 2013 році у Великовисторопському НВК: ЗОШ І-ІІ ст.- ДНЗ було відкрито другу групу в дошкільному навчальному закладі.

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Ковтун Олена Володимирівна