Відмінності між версіями «Педагогічна інноватика Грінченко Н.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Індивідуальні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 73: Рядок 73:
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика".
 +
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!
 +
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!
  
 +
Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.
 +
 +
Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:12, 7 вересня 2017 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Рядок 84: Рядок 90:
 
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:04, 22 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:04, 22 травня 2017 (EEST)
 +
 +
Відповіді.
 +
1.Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
 +
 +
Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.
 +
 +
2.Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
 +
На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії.Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо).Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.
 +
 +
3. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 +
До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 10:42, 25 червня 2017 (EEST)
  
  
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:44, 30 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:44, 30 травня 2017 (EEST)
 +
 +
Добрий день, шановні колеги!
 +
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?
 +
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.
 +
Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці  ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 26 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
Відповідь.Завдання школи - не тільки навчити молодого члена суспільства, а й зробити його компетентним. Тобто, випускник повинен бути здатним втілювати накопичені знання, уміння і навички в житті, хотіти і вміти успішно діяти на їх основі. Вивчення історії в школі покликане сформувати такі предметні компетенції, як: просторова, хронологічна, логічна, інформаційна, аксіологічна і мовнаЗастосування традиційного підходу до викладання історії  (коли учні виступають у ролі "об'єкта" навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, переданий їм вчителем - джерелом знань) не завжди гарантує  успішність виконання поставленого завдання. Результати багатьох  досліджень приводять до висновку, що навчання має будуватися інакше, по-іншому, таким чином, щоб всі учні могли вчитися. Один з варіантів організації навчального процесу - використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. Навчальний предмет «Історія» також може бути набагато ефективніше сприйнятий учнями при використанні інтерактивних технологій. Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова interact (inter - взаємний, act - діяти). Інтерактивність означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або будь-ким (людиною). Отже, інтерактивне навчання для мене  - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія. Суть інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу, при якій практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що  знають і думають.
 +
Інтеракція у навчанні націлена на розвиток у учнів учбової та соціальної компетенції, зокрема: умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, приймати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах;  навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень;  навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у груповій роботі та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи, оцінювання власних дій та можливостей, розвиток творчих ідей.
 +
Назвемо лише деякі методи та прийоми інтерактивного навчання, які можливо ефективно використовувати на уроці історії для формування предметних компетенцій:
 +
 дискусії та обговорення;
 +
 розв'язання проблемних питань;
 +
 мозковий штурм;
 +
 робота в групах;
 +
 інтерв'ю;
 +
 аналіз аргументів «за» і проти»;
 +
 навчальні ігри;
 +
 створення проектів, презентацій та виставок
 +
 Роль вчителя у цієї моделі навчання - підтримувати, підбадьорювати учнів у їхніх зусиллях. Основною формою організації навчання є співробітництво в малих групах з метою вирішення проблем та самостійного навчання, отримання поведінкового досвіду, орієнтованого на формування компетентнісний навичок, тобто все те, що ми називаємо інтерактивними методами навчання
 +
 Для створення позитивної атмосфери навчання та організації комунікації учнів використовуються, наприклад, такі методи і прийоми: «Знайомство» (коли учні пізнають один одного заново по мірі їх навчання), «Очікування та досягнення» (коли перед початком розгляду теми або уроку учні висловлюють, чого вони чекають від майбутнього заняття, а потім оцінюють, наскільки збулися їхні очікування), «Активне слухання» (коли учні тренуються чути і розуміти один одного) та інші.
 +
 Для мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, уявлень учнів можна використовувати, наприклад: «Мікрофон» (коли слово передається від одного учня до іншого), «Мозковий штурм» (загальне обговорення проблемного питання, в ході якого можуть бути висловлені будь-які ідеї, припущення), робота в парах за принципом «Навчаючи, вчуся», робота в малих групах та інші.
 +
 Використання різних форм навчання дає можливість простежити за роботою  учня при вивченні певної теми, об`єктивно оцінити його навчальну діяльність. Сприяє виявленню глибини знань для створення проблемної ситуації. Посиленне сворення таких ситуацій показує усвідомлення учнями програмного матеріалу, відсутність прогалин. Проблемні ситуації дуже різноманітні за тематикою, змістом та складністю.
 +
 Учні досягнуть творчих результатів з історії тільки тоді, коли вчитель буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:24, 26 вересня 2017 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScpCbMlPPvID6R79L7jGoukQUfMIZjw1GrcvyBXfDGKSV6UFg/viewform Питання для закріплення з навчальної дисципліни "Педагогічна інноватика"]--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:47, 12 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 12:51, 12 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

  • У чому суть технологічності в освіті?

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 10:43, 26 квітня 2017 (EEST)


Відповідь. Інтерактивні технології– навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається, це співнавчання, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами навчання. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання.Інтерактивні вправи: робота в групах, « Два - чотири – всі разом», « Карусель», « Акваріум», « Мікрофон», « Незакінчене речення», « Мозковий штурм», « Навчаючись – учусь», « Ажурна пилка», « Дерево рішень», метод « Прес», « Займи свою позицію», « Неперервна шкала думок», дискусія, рольові ігри. Суть технології. В умовах особистісно орієнтованого навчання акцент зроблено: на розвиток у суб’єктів навчання особистісного ставлення до світу, до себе; на формування цілісної особистості єдності її пізнавальних і особистісних якостей, на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, на індивідуалізацію, персоніфікацію, діалогізацію навчально – виховного процесу. Прогнозований результат. Високий рівень інтелектуального, особистісного і духовного розвитку вчителів та учнів. Повноцінна реалізація природних нахилів, здібностей, інтересів учнів і вчителів. Розвиток механізмів самоосвіти, самореалізації. самовираження, саморозвитку, саморегуляції. самозахисту, самовиховання дитини. Отже, педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технології викликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 07:43, 21 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

  • Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 15:35, 16 травня 2017 (EEST)


Відповідь."Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, П. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).

• Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. П. Волков).

• Педагогічна технологія - це продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. М. Монахов).

• Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 08:07, 21 червня 2017 (EEST)


Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

  • Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання".

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 18:15, 16 травня 2017 (EEST)


Відповідь.Освітня технологія відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначення освітніх технологій полягає у розв’язанні стратегічних для системи освіти завдань: прогнозування розвитку освіти, проектування і планування цілей, результатів, основних етапів, способів, організаційних форм освітньо-виховного процесу. Такими освітніми технологіями є концепції освіти, освітні закони, освітні системи. У сучасній Україні такими освітніми технологіями є гуманістична концепція освіти, Закон України « Про освіту », система безперервної освіти (дошкільний, шкільний, вузівський, поствузівський рівні) та ін.

Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій у навчально-виховному процесі за наявності певних умов. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально-виховного-процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально-виховного та управлінського ппроцесів у навчальному закладі, об’єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що застосовуються в інших галузях науки і практики – електронні, нові інформаційні технології, промислові, поліграфічні, валеологічні, тощо.

Технологія навчання – поняття близьке, але не тотожне педагогічній технології, оскільки воно відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в межах певного предмету, теми, питання і в межах обраної технології.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 07:53, 21 червня 2017 (EEST)


Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Відповідь.Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій. Під педагогічною розуміється система, безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.Елементами сучасних педагогічних систем є:

- цілі;

- суб'єкти та об'єкти педагогічних процесів: організатори, керівники, безпосередньо педагоги, учні;

- дидактичні ( навчальні), виховні, розвиваючі та освітні процеси, дії, акти і т.п., як способи вирішення завдань, що стоять перед педагогічною системою, з розкриттям характеру відносин (впливу, взаємодії учасників тощо);

- засоби реалізації педагогічної взаємодії (у тому числі - технічні);

- організаційні форми педагогічної діяльності;

- методи здійснення педагогічної діяльності;

- контроль;

- реальні результати та їх оцінка.

Отже, педагогічна система - це стійкий організаційно-технологічний комплекс, що забезпечує досягнення заданої мети, тому вона завжди технологічна. --Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 10:19, 25 червня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття. Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Відповідь.Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 10:27, 25 червня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика". Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму! Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!

Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.

Чекаю на ваші дописи--Клочко Оксана Миколаївна (обговорення) 14:12, 7 вересня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

  • Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
  • Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
  • Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 20:04, 22 травня 2017 (EEST)

Відповіді. 1.Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

2.Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ? На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії.Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо).Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

3. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів. До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 10:42, 25 червня 2017 (EEST)


--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 20:44, 30 травня 2017 (EEST)

Добрий день, шановні колеги! Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій? Будь-ласка, долучайтесь до дискусії. Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці ви знайдете необхідну для цього інформацію.--Клочко Оксана Миколаївна (обговорення) 12:32, 26 вересня 2017 (EEST)

Відповідь.Завдання школи - не тільки навчити молодого члена суспільства, а й зробити його компетентним. Тобто, випускник повинен бути здатним втілювати накопичені знання, уміння і навички в житті, хотіти і вміти успішно діяти на їх основі. Вивчення історії в школі покликане сформувати такі предметні компетенції, як: просторова, хронологічна, логічна, інформаційна, аксіологічна і мовнаЗастосування традиційного підходу до викладання історії (коли учні виступають у ролі "об'єкта" навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, переданий їм вчителем - джерелом знань) не завжди гарантує успішність виконання поставленого завдання. Результати багатьох досліджень приводять до висновку, що навчання має будуватися інакше, по-іншому, таким чином, щоб всі учні могли вчитися. Один з варіантів організації навчального процесу - використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. Навчальний предмет «Історія» також може бути набагато ефективніше сприйнятий учнями при використанні інтерактивних технологій. Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова interact (inter - взаємний, act - діяти). Інтерактивність означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або будь-ким (людиною). Отже, інтерактивне навчання для мене - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія. Суть інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу, при якій практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що знають і думають. Інтеракція у навчанні націлена на розвиток у учнів учбової та соціальної компетенції, зокрема: умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, приймати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах; навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень; навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у груповій роботі та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи, оцінювання власних дій та можливостей, розвиток творчих ідей. Назвемо лише деякі методи та прийоми інтерактивного навчання, які можливо ефективно використовувати на уроці історії для формування предметних компетенцій:  дискусії та обговорення;  розв'язання проблемних питань;  мозковий штурм;  робота в групах;  інтерв'ю;  аналіз аргументів «за» і проти»;  навчальні ігри;  створення проектів, презентацій та виставок  Роль вчителя у цієї моделі навчання - підтримувати, підбадьорювати учнів у їхніх зусиллях. Основною формою організації навчання є співробітництво в малих групах з метою вирішення проблем та самостійного навчання, отримання поведінкового досвіду, орієнтованого на формування компетентнісний навичок, тобто все те, що ми називаємо інтерактивними методами навчання  Для створення позитивної атмосфери навчання та організації комунікації учнів використовуються, наприклад, такі методи і прийоми: «Знайомство» (коли учні пізнають один одного заново по мірі їх навчання), «Очікування та досягнення» (коли перед початком розгляду теми або уроку учні висловлюють, чого вони чекають від майбутнього заняття, а потім оцінюють, наскільки збулися їхні очікування), «Активне слухання» (коли учні тренуються чути і розуміти один одного) та інші.  Для мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, уявлень учнів можна використовувати, наприклад: «Мікрофон» (коли слово передається від одного учня до іншого), «Мозковий штурм» (загальне обговорення проблемного питання, в ході якого можуть бути висловлені будь-які ідеї, припущення), робота в парах за принципом «Навчаючи, вчуся», робота в малих групах та інші.  Використання різних форм навчання дає можливість простежити за роботою учня при вивченні певної теми, об`єктивно оцінити його навчальну діяльність. Сприяє виявленню глибини знань для створення проблемної ситуації. Посиленне сворення таких ситуацій показує усвідомлення учнями програмного матеріалу, відсутність прогалин. Проблемні ситуації дуже різноманітні за тематикою, змістом та складністю.  Учні досягнуть творчих результатів з історії тільки тоді, коли вчитель буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 22:24, 26 вересня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Питання для закріплення з навчальної дисципліни "Педагогічна інноватика"--Клочко Оксана Миколаївна (обговорення) 12:47, 12 жовтня 2017 (EEST)