Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Педань О.І.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
Рядок 54: Рядок 54:
  
 
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
 
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
 +
 +
 +
-[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
  
 
1.ППЗ у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін відіграють важливе значення.Їхньою метою є реалізація загальних системних рішень по здійсненню та впровадженню сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес. ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.
 
1.ППЗ у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін відіграють важливе значення.Їхньою метою є реалізація загальних системних рішень по здійсненню та впровадженню сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес. ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.
Рядок 63: Рядок 66:
 
6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.  
 
6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.  
  
2.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 11:53, 19 травня 2015 (EEST)
+
2.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 11:55, 19 травня 2015 (EEST)
 
+
 
+
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
+
 
+
  
 
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
 
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

Версія за 11:59, 19 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановна пані Олено!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?


2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 1. Первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел різняться тим,що : а)первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2.Необ'єктивність фотознімків як історичних джерел полягає в наступному.Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--Педань Олена Іванівна (обговорення) 11:17, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

У своїй педагогічній практиці я використовую наступні нетрадиційні форми навчання:урок-лекція, захист знань, захист ідей, урок урок-зустріч; урок виставка, екскурсія, подорож у майбутнє чи минуле, урок-експедиція, захист історичних проектів;урок-гра «Вигадай проект», урок-кросворд, урок-ділова гра, урок «Що? Де? Коли?», урок-конкурс, урок-дуель, уроки-змагання, урок-вікторина, урок-тест, урок-рольова гра , урок-гра,парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, за хист оцінки, урок-консультація, учнівська конференція тощо.Так,наприклад,під час закріплення матеріалу з вивченої теми на уроках у 6-му класі я використовую урок-вікторину.Така форма уроку допомагає підвищити пізнавальний інтерес учнів.Урок-конференція у старших класах забезпечує розвиток кричтичного мислення учнів.--Педань Олена Іванівна (обговорення) 11:29, 19 травня 2015 (EEST)


Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.


Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Оцінювання навчальних досягнень учнів дає змогу здійснити об’єктивний вимір якостей учнів. Саме за допомогою правильно підібраних завдань можна більш чітко оцінити: 1. Рівень запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). 2. Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). 3. Рівень застосування історичних знань (застосування стандартних умінь). 4. Рівень перенесення (творчості). Досягнення учнями відповідного рівня навченості можна перевірити за допомогою завдань різного типу та різного рівня складності. Для формування системи історичних знань важливо забезпечити системність навчальних цілей. А отже, цілі вивчення історії України та всесвітньої історії мають бути конкретизовані стосовно кожного з розділів цих дисциплін та стосовно кожної з тем, а вже з цілей теми випливатимуть навчальні цілі кожного уроку. Досягнення цих цілей забезпечує формування в учня достатньо повного уявлення про історичний період (епоху), про життя певного народу в той чи інший період (епоху). --Педань Олена Іванівна (обговорення) 11:36, 19 травня 2015 (EEST)


Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.


-Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1.ППЗ у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін відіграють важливе значення.Їхньою метою є реалізація загальних системних рішень по здійсненню та впровадженню сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес. ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами. 1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, віртуальні лабораторні роботи та практикуми, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, комп’ютерні анімації фізико-хімічних процесів, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей. 2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і зрозумілішими для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує самостійне мислення учнів. 3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу — їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат. 4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів (рисунків, графіків, карт, схем, фотографій, відеофрагментів, звукових рядів, інтерактивних моделей, тренажерів, 2D-, 3D-анімацій та ін.), що сприяє високому рівню ефективності навчання. 5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівні навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів. 6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.

2.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--Педань Олена Іванівна (обговорення) 11:55, 19 травня 2015 (EEST)

Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:


Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.


Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю