Шелехівське озеро

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 16:42, 8 грудня 2015, створена Шилкіна Ольга Ігорівна (обговореннявнесок) (Історія)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Повна назва пам'ятки природи

Шелехівське озеро

Місце знаходження

Сумська область, Лебединський район, на північ від села Межиріч

Координати по GPS - 50.7166, 34.5017

Опис

Площа поверхні 0,07 кв.км
Довжина 0,7 км
Ширина 0,05-0,1 км
Витікають потічок (права притока р.Псел)
Острови 1

Шелехівское озеро - гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення, рідкісне по красі і прозорості озеро, яке має прадавню історію. На думку учених, воно утворилося ще за часів льодовикового періоду.

Воно такого ж древнього походження як озера Байкал, Ладозьке, Онежське у Росіїі та озеро Вікторія у Африці. Величезні зрушення гори загородили дорогу талим водам і створили крижану водну чашу площею в 7 гектарів. До сьогоднішнього дня озеро не втратило той холод, що отримало від льодовика в спадок.

З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на розігнуту підкову. Озеро оточене природним лісом. Уздовж берегів ростуть берези, верби, зустрічається вільха.

У лісі розкинули свої величезні крони дуби, поряд з ними акації, клени, сосни. Рослинний світ навколо озера дуже багатий. Тут росте багато глухої кропиви, ожини і хмелю. В околицях льодовикового озера можна зустріти диких звірів (кабани). Зустрічаються гадюки і бобри.

З південного боку на дні озера багато мулу. Тут переважає червоний карась, в'юн. Найчисленніший в озері - річковий рак. Північна сторона озера, до якої пробивається безліч джерел, зветься Гузир. Там багато чистоводної риби: є окуні, щуки, ліні.

Історія

Як стверджують науковці, Шелехівське озеро виникло ще в льодовиковий період. Ця водойма, можливо, така ж давня, як Байкал та Онезьке озеро в Росії, як озеро Вікторія в Африці.

Північний берег озера, до якого пробиваються численні джерела, називається Гузирем. За невеликим ярком — давно заросла садиба поміщиків Селиховських. Садиба розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян-лісовиків — Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані гребля і млин.

Що стосовно самого озера Шеліховського, то існує безліч легенд про його походження, історії, причин різних природних явищ на озарі , що навіть місцеві жителі плутаються уних, змішуючи одну легенду з іншою, міняють дати та імена. Точно відомо, що свою назву озеро має завдяки сотнику Степану Селиховському, який кілька сотен років тому назад побудував тут садибу. Володіння сотника вже давно зруйновані, але йогг ім*я залишилося у століттях завдяки озеру. Сьогодні шлях до озера нелегкий - потрібно здолати густі зарості Шелехівського парку. Пробираючись скрізь вікові ліси по вузьким стежкам з трудом віриться в те, що ще в 16 столітті до озера можна було комфортно прогулятися по широкій алеї.

Фотогалерея

Відеоматеріал про Шелехівське озеро

Шелехівське озеро

Джерела

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Шилкіна Ольга Ігорівна