Історія c.Іваниця

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Назва

    Пошуковий загін Іваницької ЗОШ І – ІІ ступенів зацікавився історією виникнення свого села, тому звернувся за матеріалами до односельчанина, любителя історії та старовини  Попереки Григорія Івановича. З його слів ми довідалися таку історію.

Географія

Розташування

Село Іваниця розташоване15 км на північний схід від районного центру, за 45 км від залізничної станції Ромни і за 85 км на захід від обласного центру.

Клімат

Серед зелені природи, оточеної мішаними лісами, розташоване наше село. Воно є одним із найкрасивіших сіл району.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Іваниця – село Недригайлівського району Сумської області, центр сільської ради, розташоване на правому березі річки Терн за у зелені садів - яблунь, груш, вишень, слив. Особливо прекрасною є природа села в той період, коли цвітуть сади. Більша частина села розташована на підвищеній місцевості, а решта в низовинній частині правобережжя Терну.

Історія

Першим жителем був Іван Токмань (переселенець з Хоружівки) За ім’ям першого переселенця було названо наше село Іваниця в кінціц ХVІІІ. Поселився Іван Токмань біля річки, а потім їх заселення проходило біля річки.Найближчими сусідами є деркачівці.

Давні часи

На наших теренах життя існувало з давніх давен бо тут був присутній головний чинник всього живого – вода. Річка Терн і була тим джерелом, що забезпечувало життя в межах її русла на протязі багатьох століть. Перші поселенці тут з’явилися ще в найдавнішому періоді кам’яного віку – палеоліті. Про це свідчать знайдені на правому березі р. Терн знаряддя первісної людини: кременева прив’язна сокира кам’яного віку (ІV – ІІІ тисячоліття до н. е) та кременеве конусне рубило. Ці та інші археологічні знахідки дають змогу говорити про існування якогось мисливського племені, яке ще за часів льодовикового періоду проживало в цих краях. В нижній частині села при оранці огородів часто знаходили фрагменти кераміки черняхівської культури.

ХІІ-ХІІІ ст.. – за місцевістю біля городка В′єхань ( на думку вчених залишки валу у сусідньому селі Городище належать саме В′єхані , яка згадується ще в Іпатіївському літописі під 1147 року) з часом закріплюється назва «іванівка». За висновками істориків, місця біля давніх городків, де відбувались обрядові дійства ( свята) мали такі назви: гульбище, Іванівна ( на честь святого Івана) та майдан. 1358-1568р.р.- перебування цих земель у складі Великого Князівства Литовського, поява на «іванівці» Іваницького городища, спочатку очевидно, як захисної фортеці, а потім такі спустілі городища стають прилистком для робітників будних станів, селітряних варниць, пасічників та інших сезонних робітників.

Новий час

Новітній період

Населення

Органи влади

Економіка

Медицина

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Заклади спеціальної та вищої освіти

Культура

Релігія

Спорт

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Персоналії

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Фотогалерея

Примітки та посилання

Джерела

Література

Ресурси інтернету

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Лаврик Олександр Григорович