Аналіз проявів поведінки старших підлітків з різними типами темпераменту в стресових ситуаціях

ВСТУП

Темперамент одна із найвагоміших властивостей особистості тому що вона є вродженою властивістю людської психіки та впливає на всі симптомокомплекси характеру. Оскільки в сучасному суспільстві надзвичайно зріс вплив людського фактору та підвищився економічний ефект його розвитку, сплеск зацікавленості цими особливостями є невипадковим. Слід зауважити, що інтерес до підвищення ефективності впливу на окремих людей та конкретні колективи стає більш цікавим саме під час загострення життєвої ситуації, вона, як кризова надає додаткового різноманіття реакцій та вимог до керівного впливу.

Ця проблема є актуальною і належить до розряду спірних та досі не вирішених проблем сучасної психологічної науки. Сьогодні є багато підходів до дослідження темпераменту. Та попри все наявне розмаїття підходів більшість дослідників визнають, що темперамент – це вроджена, індивідуальна та постійна властивість нервової системи, що характеризує різні реакції психіки людини, на процеси, що відбуваються у навколишньому середовищі його існування.

Мета дослідження: виявити особливості ефективного впливу на коригування поведінкових проявів різних темпераментів в кризових ситуаціях освітнього процесу Завдання:

1. Вивчити можливі підходи до класифікацій людей за темпераментом.
2. Провести порівняльний аналіз підходів до кризових ситуацій навчання у учнів з різними типами темпераменту.
3. Розробити практичні рекомендації окремим представникам типів темпераменту у подоланні критичних ситуацій навчання.
4. Сформулювати загальні рекомендації вчителям щодо роботи та індивідуального підходу до учнів з різними типами темпераменту в організації навчально-виховного процесу.

Предмет дослідження: яким чином пов’язані особливості темпераменту та ефективність виходу підлітка з кризових ситуацій у навчанні

Об’єкт дослідження: учні 11 класу старшого підліткового віку у ставленні до кризових ситуацій.

Гіпотеза: використання знань про особливості темпераментів учнів дозволяє створити більш ефективний вплив на їх розвиток та знижує гостроту реакцій на кризи освітнього середовища, що порушують цілісність та гармонію сприйняття себе як успішної особистості.

Методи дослідження: У ході роботи автором використовувалися такі методи: метод спостереження (при виявленні особливостей поведінки учнів під час навчального процесу), метод індукції (при узагальненні та аналізі результатів діагностичного дослідження учнівського колективу), метод дедукції (при описі поведінкових реакцій представників різних типів темпераменту за умов потрапляння до стресової ситуації), метод порівняння (для складання рекомендацій щодо оптимізації навчально-виховного процесу представниками різних типів темпераменту).

Практичне значення одержаних результатів полягає у теоретичних та практичних пошуках нових та найбільш ефективних способів взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей поведінкових реакцій учнів з різними типами темпераменту при виникненні стресових та екстремальних ситуацій. У роботі розглянуто фактори, що впливають на поведінку підлітків.