Відмінності між версіями «Духовні святині Ромен»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Вступ)
(Ромни від старовини і до сьогодення)
Рядок 30: Рядок 30:
  
 
== Ромни від старовини і до сьогодення ==
 
== Ромни від старовини і до сьогодення ==
 +
Старовинне місто на Сумщині позичило свою назву в річки Ромен, притоки Сули. А може, ромашка, ромен-цвіт, поділилася іменем з Ромнами, вкриваючи його щоліта білим килимом квітів? Люди жили тут ще в пра-історичні часи. Про це пам’ятають скіфські кургани на околицях міста. Місцеве городище сіверян «Монастирище» дало навіть назву цілій археологічній культурі — роменській.
 +
«Повчання» Володимира Мономаха (1096) згадує місто Ромен, фортецю на південному сході Русі — вперше з усіх документальних джерел. Місто довго відроджувалося після спустошення татарською ордою в 1239 р. В 1604 р. магнат Михайло Вишневецький будує на місці старого дитинця бастіонний замок на високому березі Сули, де розмістив гарнізон. Ярема Вишневецький в 1644 р. реконструював форпост. Та це не допомогло відомому лихою вдачею князю: в 1648 р. повсталі козаки вигнали військо Вишневецького з Ромен. З того часу в фортеці розміщалися козацькі загони, що брали участь у Чигиринських походах 1677-1678рр., у війні з Туреччиною та Кримом 1676-1681рр. А в листопаді-грудні 1708 р. в місті була зимова штаб-квартира шведського короля Карла XII та гетьмана Мазепи.
 +
 +
У 1770-х роках в замкових підземеллях переховувався ватажок козацьких повстанців Семен Гаркуша. В 1764р. в Ромнах на кошти уродженця Роменщини, останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського було побудовано дерев'яну Покровську церкву. Іконостас цього храму в 1768-1773рр. виконав роменський скульптор та різчик по дереву С.Шалматов.
 +
 +
Часи змінювались — і Ромни теж. З магнатської фортеці місто на початку ХІХ ст. перетворилося на ярмарковий центр Лівобережжя. Особливо масштабним був Іллінський ярмарок, куди приїжджали купці з Росії, Польщі, Данії, Литви, Білорусії, Франції, Туреччини, Болгарії... Спеціально на ярмарок сюди двічі (1843 і 1845 рр.) приїжджав Тарас Шевченко. Для розваг прибулих працювало два роменських театри. Саме тут геніального актора М. Щєпкіна побачив майбутній декабрист С. Волконський — і почав збирати пожертвування для викупу його з кріпацтва.
 +
 +
А зараз місто — один з промислових центрів області. Тут виготовляють запчастини для тракторів, нафтогазове устаткування, стрічкові пилорами, одяг, взуття, гардинно-тюлеве полотно. При цьому місто залишається затишним і зеленим. На його околиці розташовані дві пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Пивний ліс» і «Огнівщина». Унікальною природною пам’яткою є роменська гора Золотуха: це геологічний соляний купол, багатий на поклади кам'яної солі, гіпсу, діабазу. Саме на цій горі в 1937 році вперше в  Україні було відкрите родовище нафти.
 +
Збереглися Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального та духовного училищ, жіночої гімназії, міської думи, земської лікарні. З 1920 р. діє краєзнавчий музей. В Ромнах у 1918 році встановили найперший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Його автор, відомий скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе, сам є уродженцем міста. А ще Ромни відіграли свою роль в долях художників Г. Стеценка і І. Пархоменка, письменників З. Віденка і Б. Антоненка-Давидовича, театральних діячів С. Шкурата і Г. Затиркевич-Карпинської, академіків - фізиків А.Ф.Йоффе, С.П.Тимошенка, О. О.Борисяка, В.В.Коршака.
  
 
== Історія виникнення і розвиток, особливості архітектури, розміщення та сучасного стану окремих церков міста Ромни ==
 
== Історія виникнення і розвиток, особливості архітектури, розміщення та сучасного стану окремих церков міста Ромни ==

Версія за 19:27, 22 лютого 2016

Вступ

Сучасний світ характеризується нестримним бігом прогресу, постійною обтяженістю різного роду проблемами, мирською заклопотаністю людини, браком часу на задоволення власних духовних запитів. Однак, у житті кожного з нас бувають моменти, коли відчуваємо велику потребу спрямувати свою дорогу до храму, щоб віднайти у щоденному побутовому вирі якийсь душевний спокій, відчути благодать невидимих сил, бо ці речі є визначальними в бутті людини як істоти вищого порядку. Духовні святині, як і прості смертні, мають періоди свого народження, розвитку і становлення в часі, а також, на жаль, зазнають знищення, руйнації в результаті дій певних чинників. Наше місто і Роменщина в цілому славляться своїми архітектурними пам'ятками, особливо церквами, які, на жаль, не всі збереглися до сьогодні.

Ромни вперше згадується під назвою Ромен у “Повчанні Володимира Мономаха” в 1096 р. Про нього як про значний оборонний пункт на півдні Московської держави згадується у Воскресенському літописі ХVІ ст. Побудовані у ХVІІІ ст. культові споруди і зараз є окрасою міста. Це Святодухівський собор, споруджений у 1747 р. поруч із стародавнім городищем, Василівська церква ХІХ ст., Вознесенська церква з дзвіницею 1797 р. Збереглись варті уваги архітектурні ансамблі будівель ХІХ ст.

Актуальність дослідження архітектурних пам'яток Роменщини зумовлена сучасними процесами державного самоутвердження, інтеграцією нашої держави в Європейську спільноту, зацікавленістю нашою історією. Усе це потребує детального висвітлення сторінок історії роменської архітектури та її особливостей для визначення нашого внеску у світову культурну спадщину.

Об'єктом даного дослідження є окремі церкви міста Ромен.

Предметом дослідження є історія виникнення і розвитку, особливостей архітектури, розміщення та сучасного стану окремих церков міста.

Хронологічні рамки даної роботи - період, який дозволяє проаналізувати історію роменських церков від найдавніших часів до сьогодення.

Мета роботи - показати роль церкви в духовному житті нашого народу; довести, що коли вороги хотіли знищити нас, то нищили наші храми, тобто нашу духовність. Тепер, коли ми живемо у вільній незалежній демократичній країні, ми мусимо, нарешті, знати правду про минуле своєї церкви, очистити нашу свідомість від намулу дезінформації, перекручень, примітивних ідеологічних догм, якими впродовж тривалого часу забивали голови і в школах, і у вишах та інших навчальних закладах, і в масовій пропаганді та інформації. Тому-то такою жаданою, такою дорогою для нас є поява чесних, неупереджених праць з історії України і окремих її регіонів. Їх поки що дуже мало. Так своєю дослідницькою роботою я маю намір примножити їх число.

Головними завданнями дослідження є:

  • дати короткий опис історико-культурного розвитку міста Ромен;
  • дослідити історію виникнення, особливості розміщення і сучасний стан окремих роменських церков;
  • показати роль церкви в духовному житті нашого народу.

Інструментом отримання фактичного матеріалу і необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети слугували такі методи дослідження:

  • вивчення наукової літератури з проблеми розвитку церков міста;
  • аналіз і синтез зібраного матеріалу;
  • узагальнення результатів роботи.

Ромни від старовини і до сьогодення

Старовинне місто на Сумщині позичило свою назву в річки Ромен, притоки Сули. А може, ромашка, ромен-цвіт, поділилася іменем з Ромнами, вкриваючи його щоліта білим килимом квітів? Люди жили тут ще в пра-історичні часи. Про це пам’ятають скіфські кургани на околицях міста. Місцеве городище сіверян «Монастирище» дало навіть назву цілій археологічній культурі — роменській. «Повчання» Володимира Мономаха (1096) згадує місто Ромен, фортецю на південному сході Русі — вперше з усіх документальних джерел. Місто довго відроджувалося після спустошення татарською ордою в 1239 р. В 1604 р. магнат Михайло Вишневецький будує на місці старого дитинця бастіонний замок на високому березі Сули, де розмістив гарнізон. Ярема Вишневецький в 1644 р. реконструював форпост. Та це не допомогло відомому лихою вдачею князю: в 1648 р. повсталі козаки вигнали військо Вишневецького з Ромен. З того часу в фортеці розміщалися козацькі загони, що брали участь у Чигиринських походах 1677-1678рр., у війні з Туреччиною та Кримом 1676-1681рр. А в листопаді-грудні 1708 р. в місті була зимова штаб-квартира шведського короля Карла XII та гетьмана Мазепи.

У 1770-х роках в замкових підземеллях переховувався ватажок козацьких повстанців Семен Гаркуша. В 1764р. в Ромнах на кошти уродженця Роменщини, останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського було побудовано дерев'яну Покровську церкву. Іконостас цього храму в 1768-1773рр. виконав роменський скульптор та різчик по дереву С.Шалматов.

Часи змінювались — і Ромни теж. З магнатської фортеці місто на початку ХІХ ст. перетворилося на ярмарковий центр Лівобережжя. Особливо масштабним був Іллінський ярмарок, куди приїжджали купці з Росії, Польщі, Данії, Литви, Білорусії, Франції, Туреччини, Болгарії... Спеціально на ярмарок сюди двічі (1843 і 1845 рр.) приїжджав Тарас Шевченко. Для розваг прибулих працювало два роменських театри. Саме тут геніального актора М. Щєпкіна побачив майбутній декабрист С. Волконський — і почав збирати пожертвування для викупу його з кріпацтва.

А зараз місто — один з промислових центрів області. Тут виготовляють запчастини для тракторів, нафтогазове устаткування, стрічкові пилорами, одяг, взуття, гардинно-тюлеве полотно. При цьому місто залишається затишним і зеленим. На його околиці розташовані дві пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Пивний ліс» і «Огнівщина». Унікальною природною пам’яткою є роменська гора Золотуха: це геологічний соляний купол, багатий на поклади кам'яної солі, гіпсу, діабазу. Саме на цій горі в 1937 році вперше в Україні було відкрите родовище нафти. Збереглися Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального та духовного училищ, жіночої гімназії, міської думи, земської лікарні. З 1920 р. діє краєзнавчий музей. В Ромнах у 1918 році встановили найперший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Його автор, відомий скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе, сам є уродженцем міста. А ще Ромни відіграли свою роль в долях художників Г. Стеценка і І. Пархоменка, письменників З. Віденка і Б. Антоненка-Давидовича, театральних діячів С. Шкурата і Г. Затиркевич-Карпинської, академіків - фізиків А.Ф.Йоффе, С.П.Тимошенка, О. О.Борисяка, В.В.Коршака.

Історія виникнення і розвиток, особливості архітектури, розміщення та сучасного стану окремих церков міста Ромни

Успенська церква (Святодухівський собор)

Покровська церква

Вознесенська церква

Висновки

Список використаних джерел

Текст заголовка