Відмінності між версіями «Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події)
(Історія навчального закладу)
Рядок 2: Рядок 2:
 
==Історія навчального закладу==
 
==Історія навчального закладу==
 
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
 
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
+
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.  
 +
 
  
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
 
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
 +
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.
 +
 +
Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.
 +
 +
У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.
 +
 +
===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
 
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
 
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
  
Рядок 15: Рядок 23:
 
                                          
 
                                          
 
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
 
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
 +
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
 +
Тоді в школі працювали:
 +
*Т.В. Маліков (російська мова);
 +
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
 +
*С.М. Остренко (математика);
 +
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
 +
*О.П. Котляров (історія);
 +
*А.С. Гудза (українська мова);
 +
*М.С Груздо;
 +
*Н. Харченко;
 +
*В. Федченко;
 +
*Г. Фоменко.
 +
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
 +
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
 +
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
 +
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
 +
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
 +
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
 +
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М. Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював Кудрицький Михайло Олексійович.
 +
  
 
===Кращі викладачі===
 
===Кращі викладачі===

Версія за 10:55, 5 червня 2016

Історія навчального закладу

Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка. У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.


Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події

Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття

Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою). У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни. Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом. Тоді в школі працювали:

  • Т.В. Маліков (російська мова);
  • М.Д. Писаревський (географія й історія);
  • С.М. Остренко (математика);
  • А.І. Остренко (біологія й хімія);
  • О.П. Котляров (історія);
  • А.С. Гудза (українська мова);
  • М.С Груздо;
  • Н. Харченко;
  • В. Федченко;
  • Г. Фоменко.

А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна. Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню. У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі. Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна. Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки. Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали. У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М. Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював Кудрицький Михайло Олексійович.


Кращі викладачі

Кращі майстри

Відомі випускники

Навчальний заклад сьогодні

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Петренко Наталія Миколаївна