Відмінності між версіями «Кондратенко Іван Омелянович»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Увічнення пам'яті)
(Фотографія особи)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
==Ким є персона, про яку створюється стаття==
 
==Ким є персона, про яку створюється стаття==
 +
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
 +
Колишній льотчик-бомбардувальник.
 +
Інвалід - без двох ніг.
 +
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
 +
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
 +
Почесний громадянин міста Білопілля.
 +
 
== Фотографія особи ==
 
== Фотографія особи ==
 +
[[Файл:Кондратенко_ІО.jpg|300px|thumb|left|Кондратенко Іван Омелянович]]
 +
 
==Біографія особи==
 
==Біографія особи==
 +
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році  на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
 +
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
 +
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
 +
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
 +
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
 +
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
 +
У грудні 1943-го повернувся додому.
 +
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
 +
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
 +
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
 +
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля
 +
 
==Нагороди==
 
==Нагороди==
 
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.
 
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.
  
 
==Увічнення пам'яті==
 
==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О. встановлено меморіальну дошку.   
+
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку.   
 
Одна з вулиць міста носить його ім'я.
 
Одна з вулиць міста носить його ім'я.
  

Поточна версія на 13:26, 3 листопада 2016


Прізвище ім'я по батькові

Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

Ким є персона, про яку створюється стаття

Ветеран Великої Вітчизняної війни. Колишній льотчик-бомбардувальник. Інвалід - без двох ніг. Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень). Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо. Почесний громадянин міста Білопілля.

Фотографія особи

Кондратенко Іван Омелянович

Біографія особи

Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки. 1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації. З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську. У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”. Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому. Вирок лікарів – ампутація обох ніг. У грудні 1943-го повернувся додому. З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова. З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста. За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

Нагороди

За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

Увічнення пам'яті

У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку. Одна з вулиць міста носить його ім'я.

Література

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)