Відмінності між версіями «Місто Ромни»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Пам'ятки архітектури, історії та культури)
(Ресурси інтернету)
 
(не показані 52 проміжні версії цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
==Географія==  
 
==Географія==  
===Розташування===Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
+
===Розташування===
 +
 
 +
Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
 
===Клімат===
 
===Клімат===
 
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
 
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
+
==Історія==
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.
+
  
Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.
 
  
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».
+
 
 +
===Новий час===
  
 
Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.
 
Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.
Рядок 25: Рядок 26:
  
 
1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].
 
1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].
 +
 +
===Новітній період===
  
 
Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.
 
Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.
Рядок 35: Рядок 38:
  
 
===Давні часи===
 
===Давні часи===
===Новий час===
+
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.
===Новітній період===
+
 
 +
Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.
 +
 
 +
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».
  
 
==Населення==
 
==Населення==
Рядок 47: Рядок 53:
 
У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).
 
У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).
  
У січні–лютому 2015 р.:
+
У січні–лютому 2015 р.
 
+
 
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
 
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
 
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
 
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
 
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
 
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих –  58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).
+
число вибулих –  58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).
  
 
==Органи влади==
 
==Органи влади==
 +
Роменська міськрада
 +
 +
==Економіка==
 +
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].
 +
 +
Роменські підприємства:
 +
 +
ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
 +
ТОВ «Таланпром»;
 +
РКВТО «Талан»;
 +
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
 +
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
 +
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
 +
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
 +
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
 +
ПП «Спецкомплект»;
 +
ПП «Будрезерв»;
 +
ТОВ «Кондор»;
 +
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
 +
"Роменське лісове господарство" ДП;
 +
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
 +
ПАТ «Завод Тутковського»;
 +
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
 +
ВАТ "Роменська ПМК 23";
 +
ВАТ "АТП-15948";
 +
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
 +
ТОВ "Техномашсервіс";
 +
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
 +
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
 +
ТОВ "Ганг-Д";
 +
ВАТ "Геотехніка";
 +
ПП "Будівельник-Газ";
 +
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
 +
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
 +
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].
 +
 +
 +
Роменський ринок
 +
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.
 +
 +
І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].
 +
 +
У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.
 +
 +
За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:
 +
 +
576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5%  до 2013 р.,
 +
 +
164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,
 +
 +
633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,
 +
 +
400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.
 +
 +
Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за  2011 р. 
 +
 +
У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%. 
 +
 +
В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.
  
==Економіка==
 
 
==Медицина==
 
==Медицина==
 +
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.
 +
 +
У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].
 +
 +
Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).
 +
 
==Освіта==  
 
==Освіта==  
 
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
 
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
 +
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.
 +
 +
Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].
 +
 +
На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць. 
 +
 +
У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб. 
 +
 +
Школи міста:
 +
 +
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
 +
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
 +
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
 +
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
 +
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.
 +
 
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
 
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
 +
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:
 +
 +
Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
 +
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
 +
Діють також коледжі іногородніх вишів:
 +
 +
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
 +
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).
 +
 
==Культура==
 
==Культура==
 
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.
 
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.
Рядок 67: Рядок 170:
  
 
Міський центр культури і дозвілля;
 
Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
+
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
 
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;
 
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;
  
 
==Релігія==
 
==Релігія==
 +
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:
 +
 +
Християнські церкви та громади Ромен:
 +
православні церкви УПЦ МП:
 +
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
 +
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
 +
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
 +
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
 +
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
 +
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
 +
Православні церкви УПЦ КП:
 +
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
 +
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
 +
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
 +
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
 +
Римсько-католицька громада:
 +
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
 +
Протестантські громади:
 +
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
 +
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
 +
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
 +
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
 +
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
 +
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
 +
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
 +
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
 +
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
 +
Інші громади:
 +
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).
 +
 
==Спорт==
 
==Спорт==
 +
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].
 +
 +
У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.
 +
 +
В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].
 +
 
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
 
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
+
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
2 1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
+
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
3 64 Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції 1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
+
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
4 69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
+
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
5 1361 Пам'ятник Матері-героїні О. Д. Деревській Вул. Щучки, 57 1982 скульптор и В. О. Міненко, А. М. Синько
+
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон
6 Меморіальна дошка на фасаді будинку, в якому у 1918 −1923 рр. жив і працював І. П. Кавалерідзе Вул. Пушкіна, 34 1987, виявл.1999 скульптор І. В. Макогонархітектор В. Г. Гнєзділов
+
7 Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон
+
  
 
==Персоналії==
 
==Персоналії==
 +
 +
Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца
 +
 +
Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.
 +
 +
Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.
 +
 +
Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.
 +
 +
В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.
 +
 +
Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.
 +
 +
Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
 +
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
 +
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
 +
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
 +
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
 +
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
 +
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960)  — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
 +
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
 +
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
 +
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
 +
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
 +
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
 +
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
 +
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
 +
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
 +
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
 +
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
 +
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
 +
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.
 +
 
==ЗМІ==
 
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».
+
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».
  
 
Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].
 
Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].
  
  
===Електронні ЗМІ===Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].
+
Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].
  
 
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
 
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==  
+
==Цікаві факти==
 +
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
 +
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.
 +
 
 
==Фотогалерея==
 
==Фотогалерея==
 +
 +
{| border="1"
 +
|-
 +
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
 +
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
 +
|-
 +
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
 +
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
 +
|-
 +
|}
 +
 
==Примітки та посилання==
 
==Примітки та посилання==
 +
 +
:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
 +
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
 +
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
 +
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
 +
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
 +
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
 +
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
 +
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
 +
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
 +
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
 +
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
 +
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
 +
 
==Джерела==
 
==Джерела==
 +
 
==Література==
 
==Література==
 
==Ресурси інтернету==
 
==Ресурси інтернету==
 +
*[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]
 +
 +
*Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
 +
*Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
 +
*Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
 +
*Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
 +
*Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
  
 
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
 
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
 +
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Поточна версія на 13:18, 22 червня 2016

Назва

Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

Географія

Розташування

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.

Клімат

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Історія

Новий час

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Новітній період

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

Давні часи

Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Населення

За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р. кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.); кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.); число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року); число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

Органи влади

Роменська міськрада

Економіка

На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»; ТОВ «Таланпром»; РКВТО «Талан»; ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»; ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»; ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»; "Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось"; "Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП; ПП «Спецкомплект»; ПП «Будрезерв»; ТОВ «Кондор»; Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»; "Роменське лісове господарство" ДП; "Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" | ПАТ «Завод Тутковського»; ВАТ "Роменський пивоварний завод"; ВАТ "Роменська ПМК 23"; ВАТ "АТП-15948"; ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс""; ТОВ "Техномашсервіс"; ЗАТ "Підприємство "Київська Русь""; ВАТ "Роменський племсервіс "Сула""; ТОВ "Ганг-Д"; ВАТ "Геотехніка"; ПП "Будівельник-Газ"; ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика" ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів". У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].


Роменський ринок Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

Медицина

Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського; Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11; Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської; Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня. Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

Заклади спеціальної та вищої освіти

Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250); Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46). Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250) Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

Культура

Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля; Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів); Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

Релігія

У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен: православні церкви УПЦ МП: Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15); Вознесенська церква (вул. Соборна, 25); Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4); Троїцька церква (вул. Гоголя, 76); Святодухівська церква (Базарна площа, 15); Церква Олександра Невського (приміщення немає). Православні церкви УПЦ КП: Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14); Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12); Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5); Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29); Римсько-католицька громада: Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246); Протестантські громади: ЄХБ (вул. Механізаторів, 42); Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9); Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а); Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3); Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви)); Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11); Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2); Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112); ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19); Інші громади: Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

Спорт

Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

Пам'ятки архітектури, історії та культури

  1. Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
  2. Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
  3. Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
  4. Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
  5. Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Персоналії

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.

  • Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
  • Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
  • Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
  • Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
  • Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
  • Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
  • Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
  • Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
  • Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
  • Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
  • Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
  • Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
  • Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
  • Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
  • Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
  • Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
  • Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
  • Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

ЗМІ

Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].


Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18]. На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

Фотогалерея

Міський центр культури Ромни
Роменський автовокзал
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко
Земська лікарня (Ромни)

Примітки та посилання

Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Інформаційний довідковий портал міста Ромни
ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Роменський коледж на сайті КНЕУ
Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

Джерела

Література

Ресурси інтернету

  • Облікова картка[1]
  • Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[2]]
  • Фотогалерея міста Ромни[3]
  • Сайт міста Ромни[[4]]
  • Комерційний сайт міста[[5]]

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

--Пишневська Олена Михайлівна (обговорення) 07:13, 21 березня 2016 (EET)