Відмінності між версіями «Місто Ромни»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Населення)
(Органи влади)
Рядок 55: Рядок 55:
  
 
==Органи влади==
 
==Органи влади==
 +
 
==Економіка==  
 
==Економіка==  
 
==Медицина==
 
==Медицина==

Версія за 07:53, 21 березня 2016

Назва

Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

Географія

===Розташування===Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.

Клімат

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Історія

Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

Давні часи

Новий час

Новітній період

Населення

За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.); кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.); число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);

число вибулих –  58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

Органи влади

Економіка

Медицина

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Заклади спеціальної та вищої освіти

Культура

Релігія

Спорт

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Персоналії

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Фотогалерея

Примітки та посилання

Джерела

Література

Ресурси інтернету

Автор статті(посилання на сторінку користувача)