Обговорення користувача:Вікторія

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Навчально-методична проблема

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК СКЛАДОВА ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Інтегрований курс 2-4 класів «Сходинки до інформатики»

Інформатика – один з улюблених, інноваційних і затребуваних предметів шкільної підготовки, що робить школу сучасною і наближає її до життя й вимог суспільства. Починаючи з 2013-2014 навчального року Інтегрований курс 2-4 класів «Сходинки до інформатики» за новими Стандартами став обов’язковим предметом з 2 класу початкової школи. Цей курс – необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприяє більш успішному навчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, формуванню як предметних, так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку. Залучення учнів у навчальну діяльність – це включення в навчання цікавості. Нам здається, що все дуже просто, однак інколи важко правильно включити механізм цікавості до навчального процесу. Педагогічних засобів, через які реалізується цікавість, достатньо. У першу чергу, це застосування нетрадиційних, нестандартних, інноваційних форм навчання. І неабияка роль тут відводиться грі. У дитячі роки гра є основним видом діяльності дитини. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності - навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя, ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дитину. На мою думку, в процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. До активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Ігрові завдання сприяють підвищенню творчої діяльності учнів. Вони створюють позитивну мотивацію навчання, пробуджують бажання знати. Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з складними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку схожості і відмінності. Гра є невід’ємною складовою уроку в початковій школі. Цінність методу розвитку та виховання грою полягає у тому, що в ігровій діяльності освітня, розвивальна і виховні функції тісно взаємодіють. На мою думку, ігрові технології можна проводити на будь-якому етапі уроку. Ігри, запропоновані на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо. Перед використанням гри на уроці потрібно обміркувати участь і ролі лідерів і малоактивних дітей.