Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна

Професійно-орієнтований кредитний модуль

Теорія та методика фахової дисципліни

Шановна пані Юліє!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) Мої відповіді: 1. Інтерпретація: а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2.Необ'єктивність фото знімків полягає в тому, що цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді: Я використовую такі форми нетрадиційного навчання, як: 1.Уроки-змагання (уроки-КВК, аукціони, турніри, вікторини, конкурси). Передбачають об'єднання дітей у групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей. 2.Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року. 3.Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожі, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, проявленням талантів, розвитком здатності до наукових досліджень. 4.Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації тощо). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мої відповіді: Контроль навчання як частина дидактичного процесу і дидактична процедура висуває проблеми про функції перевірки та її зміст, види, методи і форми контролю, про вимірювання і, отже, про критерії якості знань, вимірювальні шкали і засоби вимірювання, про успішність навчання і неуспішність учнів. Найважливішими принципами діагностування і контролю успішності учнів є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність), диференційованість та індивідуальний характер, вимогливість учителя, єдність вимог та ін. Об'єктивність полягає в науково обґрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, запитань), діагностичних процедур, рівному, дружньому ставленню педагога до всіх учнів, точному, адекватному встановленим критеріям оцінюванню знань учнів. Практично об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки співпадають незалежно від методів і засобів контролювання і педагогів, що здійснювали діагностування

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:53, 19 травня 2015 (EEST)

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

МОЇ ВІДПОВІДІ: 1. ППЗ забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо.

2. На своїх уроках я використовую : стінні карти ("Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 рр." 8 клас,"Пам’ятки культури України XV-XVIII ст." тощо), атласи , навчальні фільми.

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду. Мої відповіді: 1.Міжпредметний - Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з іншого чи інших предметів. Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури (Людина і світ) + Освіта жінки в України за романом «Роксолана» (українська література) + Роботи І. Айвазовського «Чумацька валка», О. Мурашка «Селянська родина» (образотворче мистецтво) . 2.Інтегрований-Інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку. Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла .(світова література) .

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді: Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створену нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові. За останні роки сформувався новий образ учителя історії. Його праця сповнена великої відповідальності.--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:18, 19 травня 2015 (EEST)

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

Психологія

Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:05, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:27, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Моя відповідь: Визначити рівень здатності учнів до навчання можна шляхом діагностування та аналізуючи успішність. Навченість - це досягнутий на момент діагностування рівень сформованості наміченого продукту.ТАк, як я , учитель історії, тому для визначення навченості учнів з історії використовую різні типи тестувань. Залежно від рівня знань тести можна поділити на: 1) тести на розпізнання (виконання дії з підказкою); 2) конструктивні (покликані виявити вміння учнів відтворювати інформацію по пам’яті для вирішення задач); 3) тести-задачі (перевіряють евристичні уміння перетворювати засвоєні методики навчання, алгоритми діяльності для розв’язання запропонованої задачі); 4) задачі-проблеми (виявляють творчі вміння учнів, тобто дослідницькі можливості з отри¬мання нової інформації, відсутній еталон розв’язання задачі). Правильно складені тести дають змогу здійснити об’єктивний вимір якостей учнів. Саме за допомогою тестів можна більш чітко оцінити учнів за дванадцятибальною шкалою, усунути волюнтаризм в оцінюванні їхніх знань і умінь. Для історії, можна виділити чотири рівні навченості, на кожному з яких навчальні досягнення учнів якісно різняться: 1. Рівень запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками. 2. Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням. 3. Рівень застосування історичних знань (застосування стандартних умінь). Перебуваючи на цьому рівні, учень може виконати типові пізнавальні завдання, спираючись на відомі йому фактичні дані та алгоритми дій (шаблони, інструкції, пам’ятки). 4. Рівень перенесення (творчості). Учень самостійно «конструює» нові для нього історичні знання, використовуючи додаткові джерела фактичних даних та самостійно укладені на основі стандартних схеми дій. Досягнення учнями відповідного рівня навченості можна перевірити за допомогою завдань різного типу та різного рівня складності. Учень повинен виконувати такі стандартні завдання: • наносити на контурну карту кордони держав, позначати їх столиці, місця, де відбулись визначні історичні події, напрямки розгортання суспільних рухів, військових дій тощо; • малювати схеми битв, соціальної структури країн, політичного устрою держав, графіки та діаграми, що характеризують соціально-економічний розвиток країн; • ставити запитання до текстів історичного змісту; • укладати хронологічні та синхроністичні таблиці; • порівнювати історичні документи, діяльність історичних осіб, спосіб життя різних спільнот в різні епохи, виявляти спільне й відмінне. Є декілька рівнів навченості з історії.Після проведення різних вправ учитель визначає на якому рівні знаходиться певний учень.Найвищий рівень навченостіназивається перенесенням, коли учень,спираючись на відому йому історичну інформацію,самостійно нестандартним способом «конструює» нові знання.Для виявлення рівня перенесення (творчості) учням слід пропонувати проблемні та евристичні завдання. При цьому обов’язковою умовою для визначення того, що учень досяг рівня перенесення, є відсутність текстів, подібних за змістом і структурою до тексту, створеного учнем.Навчанню учнів та діагностуванню їхньої навченості передує визначення навчальних цілей розділів, тем та уроків історії України і всесвітньої історії. Потрібно планувати конкретні досягнення учнів на всіх рівнях історичної освіти. --Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 13:38, 26 квітня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)

Мої відповіді: Вимоги до тестових завдань:

1.Уникайте використання очевидних, тривіальних, малозначних питань і формулювань. 2.Дотримуйтесь правил граматики, пунктуації і риторики. Тестові завдання мають бути найбільш “читабельні”. 3.Уникайте використання неясних виразів і слів (виключаючи випадки складання тесту спеціально для цілей, пов'язаних із знанням цих слів). 4.Уникайте втрати часу. Складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час. 5. При тестуванні вашою метою має бути не кількість тестових завдань, а віддзеркалення всіх цілей тестування. 6.Уникайте взаємозв'язаних завдань, де зміст одного завдання підказує відповідь на інше завдання. 7.Уникайте ненавмисних підказок в завданнях і зразках відповіді. Ці підказки є одним із способів вгадування правильної відповіді без володіння достатніми знаннями або уміннями. 8.Завдання має бути сформульоване не у формі питання, а у формі твердження грамотно, коротко, чітко, ясно, без повторів, малозрозумілих слів і символів, без використання негативних частинок. 9.Не рекомендується включати в тестові завдання:-дискусійні питання і відповіді; -завдання, що мають громіздкі формулювання; 10. Із завдання необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що підказуватимуть вибір правильної відповіді.

--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 13:47, 26 квітня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика

Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

• Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
• Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
• Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
• Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Залучайтесь до дискусії.--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:55, 2 березня 2015 (EET)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:30, 22 квітня 2015 (EEST)

МОї відповіді: 1.Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування. педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних , нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Я успішно використовую пошуково-дослідницькі форми роботи,ігрові технології (гра "займи позиці.", "коло ідей" і т.д.), інтерактивні прийоми ( робота в парах,групах,малих групах тощо). На уроках історії учні розвивають ключові компетенції, працюючи над проектами. І нарешті будь-які інновації не обходяться без використання комп’ютера.Постійно проводжу уроки в класі з використанням мультимедійною дошки. Використання комп’ютерної техніки набуло загальнодержавного значення. Я використовую на своїх уроках комп’ютери та інформаційних технологій із навчальною метою. Комп’ютер як універсальний засіб пошуку, обробки, збереження і демонстрації інформації міцно увійшов в наше повсякденне життя.Переваги інновацій: -підвищують інтерес та позитивну мотивацію учнів до навчання -активізують пізнавальну діяльність -розвивають мислення і творчі здібності дитини -формують активну життєву позицію в сучасному інформаційному суспільстві -оволодіння комунікативними навичками -залучення до роботи всіх та зацікавленість в ній -розвиток уміння працювати разом -формування вміння висловлювати свою думку і відстоювати її -формування таких якостей, як самостійність, виваженість, розсудливість, прагнення до пізнання навколишнього світу й пошуку шляхів його зміни та вдосконалення -створення атмосфери саморозвитку та самореалізації -провідним стає творче переосмислення дійсності -розкривається зміст індивідуального досвіду учнів та узгодження його з навчальним и завданнями -У проектній діяльності змінюються відносини «Вчитель-учень» -Проектна діяльність вчить вихованців: виділяти проблеми, визначати цілі і планувати зміст діяльності, самоаналізу і рефлексії, презентації у різних формах, пошуку і відбору актуальної інформації, проводити дослідження, застосовувати набуті знання на практиці. Недоліки та труднощі у використанні інновацій: - Великі затрати часу на підготовку уроку - В Інтернеті дитина не захищена від негативної інформації, що шкодить психіці і вихованню - Шкідливий вплив комп’ютерної техніки на здоров’я дитини - Може виникати патологічна залежність дитини від комп’ютера - Діти стали менше читати художньої літератури - Не обладнанні комп’ютерною технікою навчальні кабінети.

Розрізняють п’ять категорій вчителів за ставленням до нововведень (за Роджерсом): новатори − вчителі, які завжди першими сприймають все нове, сміливо його впроваджують і поширюють; вчителі, які першими здійснюють практичну (експериментальну) перевірку цінностей інновацій в кожній школі; помірковані, які дотримуються правила „золотої середини” і не сприймають нового до того часу, поки його не впровадять більшість колег;вчителі, які більше сумніваються, ніж вірять в нове, вони більше орієнтовані на старі технології, ніж на нові, а сприймають нове лише при загальній позитивній громадській думці; останню категорію складають вчителі, в яких дуже сильний зв’язок з традиційним, старим підходом до навчання і виховання, вони консервативні і відкидають все нове. Дослідження свідчать, що до основних труднощів, пов’язаних із засвоєнням педагогічних нововведень, можна віднести: нерозробленість механізму реалізації педагогічної інновації в конкретному навчальному закладі; відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення; недостатня поінформованість вчителів з проблем організації і проведення інноваційної діяльності; відсутність сертифікованих критеріїв оцінки ефективності даної роботи; велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності; обмеженість ресурсів та інші. В умовах розбудови інформаційного суспільства, удосконалення інноваційних технологій та модернізації освітянської сфері актуальним є вивчення, аналіз та висвітлення (популяризація) творчих здобутків педагогів-новаторів, активного їх втілення в практичну діяльність закладів освіти України.Імена педагогів-новаторів В.Ф.Шаталова, Ш.О.Амонашвілі, І.П.Волкова, Є.М.Ільїна, В.А.Караковського,С.М.Лисенкової, М.П.Щетиніна, В.А.Караковського, Б.П.НІкітіна, які підписали маніфест "Педагогіка співробітництва", стали широко відомі педагогічної і суспільної громадськості. Отже, переваг використання інноваційних технологій значно більше, ніж недоліків. Успіх впровадження педагогічних інновацій залежить від багатьох чинників, і в першу чергу від рівня обізнаності та готовності вчителів до їх використання. --Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:12, 24 березня 2015 (EET)

Дайте відповідь на тестові питання: 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :

• а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
• б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:12, 24 березня 2015 (EET)
• в) організації індивідуального навчання;
• г) всі відповіді правильні;
• д) правильна відповідь відсутня.

2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):

• а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію; --Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET)
• б) ініціативність та активність;
• в) високі пізнавальні мотиви;
• г) уміння планувати й організовувати діяльність;
• д) критичне мислення.

3. Педагогічна технологія – це: *а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET)

• б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
• в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
• г) всі відповіді правильні;
• д) правильна відповідь відсутня.

4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:

• а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
• б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
• в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;

*г) усі відповіді вірні.--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET) 5. Інтерактивними методами навчання є:

• а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
• б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
• в) самостійна робота учня;

*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET)

• д) всі відповіді правильні.

6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що: *а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET)

• б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
• в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
• г) всі відповіді правильні;
• д) правильна відповідь відсутня.

7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):

• а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
• б) зацікавлення процесом навчання;
• в) включення учнів у творчу діяльність;
• г) постановка проблемної задачі;

*д) пред‘явлення дидактичних вимог;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET) 8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:

• а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
• б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;

*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;--Обуховська Юлія Миколаївна (обговорення) 18:45, 24 березня 2015 (EET)

• г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
• д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 10:03, 6 травня 2015 (EEST)

Консультація

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:19, 31 березня 2015 (EEST)